Головна
 

Время Новостей : Такого навіть Кучма не робив

29 січня 2007, 15:54
0
3

"Президенту України Віктору Ющенко можна поспівчувати. Це ж до якого ступеня потрібно втратити до себе повагу - як не як глава держави, - щоб міністр свого ж, українського уряду міг сказати таке", пише Аркадій Дубнов у матеріалі, опублікованому 29 січня в російському виданні Время Новостей.

"Я здивований - Ющенко за рік з демократа перетворився в Туркменбаши. Такого навіть Кучма не робив! Тут вам доручення щодо розслідування і тут же вирок".

Такою була реакція міністра транспорту і зв’язку Миколи Рудьковського на прохання президента Ющенка, адресованого прем’єр-міністру Януковичу розібратися, як наприкінці грудня минулого року в Києві виявилися лідери туркменської опозиції, керівник руху "Ватан" Худайберди Оразов і голова Республіканської партії Туркменії Нурмухамед Ханамов. Ці опозиціонери, колись високопоставлені члени туркменського керівництва, уже давно живуть у Західній Європі, де їм надано статус політичних біженців. Наступного дня після смерті президента Туркменії Ніязова, Оразов і Ханамов, одержавши візи в українському посольстві у Відні, прилетіли в Київ і провели прес-конференцію.

Публічні виступи політичних супротивників покійного туркменського диктатора привернули підвищену увагу преси. У ті дні ледь не увесь світ, затаївши подих, стежив за тим, що відбувається в одній з самих закритих країн, яка  раптово втратила свого вождя. Туркменські опозиціонери нічого б не коштували як політики, якби не скористалися цим, щоб як мінімум нагадати про себе, дати оцінку ситуації в Туркменії і у зв’язку з цим заявити про свої подальші плани.

Україна найбільше підходила для реалізації цих цілей. По-перше, це країна, де демократичні засади цілком очевидні. Є всенародно обраний парламент, яким  править коаліція, яка сформувала уряд на чолі з лідером "Регіонів України" Віктором Януковичем, і опозиція, представлена "Нашою Україною". Роль української опозиції в житті країни незаперечна хоча б тому, що її неформальним лідером є сам президент Віктор Ющенко. Так буває в демократичних суспільствах.

А по-друге, скористатися з цієї надзвичайно рідкої на пострадянському просторі особливістю України Ханамов і Оразов могли досить швидко, оскільки давно були знайомі з нинішнім міністром транспорту і зв’язку Рудьковським. Що вони і зробили, оперативно з ним зв’язавшись і попросивши сприяння у швидкому одержанні української візи. Міністр не відмовив, особисто зв’язавшись для цього з послом України в Австрії Володимиром Єльченком.

Ашхабад відповів на це досить нервово. МЗС України одержав надзвичайно різку ноту протесту. "За свою більш ніж 30-річну практику мені рідко доводилося одержувати ноти такого змісту і з таким формулюванням", - поскаржився ще "недозвільнений" зі своєї посади міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Поява відомих туркменських опозиціонерів була розцінена спадкоємцями Ніязова як "неповага і цинізм до Туркменістану і його народу ". Крім того, у ноті містилася вимога прийняти найжорсткіші заходи до винуватця того, що трапилося.

Демарш Ашхабаду виявився досить доречним для президента Ющенка, який проводить  виснажливу боротьбу за владу з прем’єром Януковичем. Міністр очолюваного ним кабінету ледь не підриває енергетичну безпеку України, яка цілком залежить від постачань туркменського газу - ай, молодці, туркменські дипломати, такі тонкі струни в Києві  зачепили! Глава держави направляє великого листа прем’єрові (його текст публікує українська преса) з проханням розібратися. Янукович ставить резолюцію: "Провести службове розслідування".

Однак, не чекаючи на його результати, у день відправлення листа прем’єру президент Ющенко звільнив посла України у Відні. Виникає витік інформації. В Ашхабаді довідаються, що міри прийнято, а винні покарані так, щоб неповадно було наступного разу робити знаки уваги тим, хто прагне в Туркменії повторити успіхи українських демократів. Ось де з’явилися порівняння Ющенка з Туркменбаши, зроблені міністром Рудьковським. Із секретаріату президента йому дали відсіч: це "брехливі заяви і недоречні аналогії".

Образилися і туркменські опозиціонери. "Якщо в них в Україні є якісь внутрішні проблеми, то партії... їх повинні вирішувати між собою і не втягувати в це людей, які  борються зі страшною диктатурою, - сказав Худайберди Оразов в інтерв’ю Бі-бі-сі, - нам і без них важко". Нурмухаммед Ханамов в інтерв’ю "Часу новин" був не менш емоційний: "Про яку демократію в Україні може йти мова, якщо президент і недавній лідер "помаранчевої  революції" так догоджає тим, хто гноїть у в’язницях своїх політичних супротивників!".  Ханамов, мабуть, погарячкував . Хто ж йому сказав, що всі революціонери обов’язково демократи...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах