Головна
 

Le Figaro. Україна, Грузія, Білорусь: сильні та слабкі боки путінської стратегії залякування

Корреспондент.net, 28 лютого 2007, 15:41
0
6

"Чому, чорт забирай, президент Володимир Путін вирішив усерйоз узятися за свого молодшого білоруського брата і нав’язав йому ціни на газ, які можуть дестабілізувати єдиного сателіта, що залишився в Росії на західному фланзі, на самому кордоні з Європейським Союзом?", - говориться в статті французької Le Figaro.

Чому він вважав за потрібне підривати позиції президента Лукашенка, хоча ще навесні вітав його  сумнівне переобрання? Тому що Росія, прихильниця відносин з позицій сили, що усвідомлює всю міць своєї газової і нафтової зброї, вирішила диктувати свою волю всім у своїй імперії? Тому що вона вирішила "змінити політичну ситуацію в Мінську", послабивши позиції Лукашенка, якого вважає некерованим? Або тому що не хоче більше субсидіювати своїх колишніх молодших братів - не дивлячись на чини і звання - в ім’я слов’янського братерства, від якого, на її думку, тепер уже мало пуття?

Європейські країни, яких сильно збентежила газова російсько-українська криза в січні 2006 року, майже не звернули увагу на конфлікт, що от уже багато тижнів існує між Володимиром Путіним і Олександром Лукашенком з питання транзиту газу і нафти. А даремно. Тому що завзятість, з якою північний цар намагається поставити на коліна дрібного деспота з Мінська, свідчить про поворот, що намічається в зовнішній політиці Росії. Він може вплинути на геополітичну рівновагу цієї східної частини Європи.

Щоб зрозуміти, наскільки змінюється дійсна ситуація, необхідно докладніше зупинитися на цьому дивному, несхожому на інші російсько-білоруському союзі. У той час як протягом останніх п’ятнадцяти років усі колишні республіки СРСР намагалися звільнитися від залізної хватки Москви, Білорусь пішла шляхом створення митного і монетарного союзу з Росією. Білорусь є тим контраргументом, до якого вдаються російські керівники, щоб продемонструвати, що організований навколо Росії Союз Незалежних Держав є не фікцією, а динамічно розвивається організмом, призначеним відігравати роль противаги Євросоюзу.

За Бориса Єльцина обидві країни домовилися про календарний план послідовних кроків, що дозволять реалізувати цей квазісоюз. Але в кожній зі столиць по-своєму бачили своє спільне існування в майбутньому. Лукашенко з його манією величності, сп’янілий від викликаючої подив популярності, якою він користується не лише у своїй країні, але і серед тієї частини російського населення, що сумує за радянськими часами і мріє про харизматичних лідерів, розглядав цей союз як сходинку до посади голови Союзу Росія-Білорусь. Кремль же бачив у Мінську лише майбутню провінцію. Розбіжності стали ще сильнішими за Путіна, який швидко втомився від норовливості Лукашенка. Москві не могла сподобатися та запеклість, з якою Лукашенко захищав свій суверенітет, свої газопроводи і валюту. Крім того роздратування Путіна викликала конкуренція, яку йому складав Лукашенко на зовнішньополітичному полі, коли налагоджував особливі стосунки з Іраном або Венесуелою. . . "Помаранчева революція" в Україні на де-який час пом’якшила гостроту розбіжностей і зблизила Путіна і Лукашенка, оскільки обидва президента побоювалися погрози поширення демократичних революцій. Але це перемир’я тривало недовго.

У Києві знову запанувала прокремлевська команда, російська зовнішня політика стає усе більше впливовою

 У Києві знову запанувала прокремлевська команда, російська зовнішня політика стає усе більш впливовою - у тому числі завдяки енергетичному тискові, - і складається враження, що Москва знову піддається спокусі діяти з позиції сили. Це відбулося відносноКиєва в січні 2006 року, потім настала черга Грузії, Вірменії, Молдови, яким усім було запропоновано передати контроль над своїми газопроводами Москві. "За суттю своєю скрізь спостерігається та сама логіка прагнення до панування, виходячи з якої Москва будує свої відносини із сусідами. Росії потрібні не рівноправні і стабільні партнери, а сателіти, і Білорусь не є тут виключенням", - зазначав недавно міністр закордонних справ Естонії. Росіяни, начебто їм було недостатньо різкого підвищення цін на газ, що загрожує підірвати білоруську економіку, заявили, що збираються розвивати альтернативні маршрути для транспортування енергоносіїв, зокрема збільшувати пропускну потужність нафтового порту Приморськ, розташованого неподалік від Санкт-Петербурга.

Журналіст Аркадій Ваксберг вважає, що ця логіка відносин з позиції сили в довгостроковій перспективі може обернутися проти Росії, оскільки, зрештою, ці імперські судороги Росії змусять усіх її сусідів бігти на захід. Агресивна манера, з якою Москва восени намагалася дестабілізувати режим Саакашвілі, показала, що ця політика не завжди приводить до успіху. Грузія, узята за горло введеної Кремлем економічною блокадою, почала докорінно диверсифікувати свої джерела енергопостачання і стала проводити переговори з такими країнами, як Азербайджан. Якщо Москва перебільшить, Білорусь може почати діяти за тим же сценарієм, навіть якщо корені політичних проблем у даному випадку зовсім інші. Після проблем з "Газпромом" президент Лукашенко дав інтерв’ю газеті "Die Welt", у якому виразив бажання диверсифікувати економічні та комерційні зв’язки своєї країни.

Білорусь починає задумуватися про те, як їй знизити свою залежність від Москви

Відповідно до ряду інформованих джерел, Білорусь починає задумуватися про те, як їй знизити свою залежність від Москви, зокрема за допомогою розвитку альтернативних джерел енергії, у тому числі атомної. Також не можна залишити без уваги лист, спрямований на адресу Лукашенка лідером білоруської опозиції Милинкевичем, у якому він відкрито призиває білоруського президента згуртувати лави перед загрозою, яку Росія представляє для суверенітету країни. Ходять чутки, що Росія починає розробляти сценарій заміни Лукашенка.

Переклад: ИноСМИ.Ru

Оригінал публікації: Ukraine, Georgie, Bielorussie : forces et limites de la strategie d"intimidation de Poutine

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах