Головна
 

Dziennik: "Ми не втратили шансу". Інтерв’ю Віктора Ющенка

Корреспондент.net, 8 березня 2007, 09:56
0
5

"Найбільше значення для України має початок переговорів про поглиблену співправцю між Києвом та Європейським Союзом. Ми в цьому питанні дуже розраховуємо на підтримку Польщі", - розповів польській газеті Dziennik Президент України Віктор Ющенко. Розмовляла Марія Пшеломец.

Пан президент, чого Ви очікуєте від візиту в Польщу?

Я хотів би обговорити з моїм другом, Лехом Качинським, кілька питань, зокрема, поговорити про його офіційний візит до Києва.

Тепер для України найбільше значення має початок  переговорів про поглиблену співпрацю між Києвом та Європейським Союзом. Ми в цьому питанні дуже розраховуємо на підтримку Польщі, на те, що нам вдасться спільно схилити Брюссель до того, щоб він перед нами запалив зелене світло, щоб показав конкретну європейську перспективу.

Майже настільки ж важливі питання енергетичної співпраці. Ми працюємо над кількома проектами, які мають велике значення не тільки для наших держав, але й для всього континенту. Повинен бути представлений проект трубопроводу Одесса-Броди-Гданьск, ми хочемо обговорити питання можливого будівництва трубопроводів із Середньої Азії в Західну Європу. Про польсько-українську співпрацю в галузі енергетики обидві сторони говорять багато років. Слів багато, а зі справами - гірше. Символом цього може бути згаданий трубопровід Одесса-Броди-Гданьск. Польського відрізку все ще немає, а український міністр економіки ще на три роки продовжив угоду з Росією. У результаті трубопровід, по якому каспійська нафта повинна була надходити на Захід, використовується для транспортування російської нафти на південь.

Однак договір з Росією не має особливого значення. Він містить окремий пункт, на підставі якого українська сторона може в будь-який момент відмовитися від угоди. Тоді протягом трьох місяців росіяни повинні будуть припинити використання трубопроводу. Так що проблема не в трубопроводі, а в тім, щоб забезпечити постачальників каспійської нафти на Сході та знайти її споживачів на Заході. Коли ми цього досягнемо, каспійська нафта по трубопроводу через Україну та Польщу почне надходити на Захід.

І Ви вірите, що Росія на це погодиться без протестів?

- Такі умови.

Пане президент, що Ви мали на увазі, коли в нещодавньому інтерв’ю газеті Financial Times Deutschland Ви сказали, що розчаровані Європейським Союзом?

- З одного боку, за останні два роки Україна отримала від Брюсселя більше, ніж за все попереднє десятиріччя. Ми отримали статус країни з ринковою економікою, що полегшить наш вступ у СОТ. Була проведена лібералізація візового режиму, були підписані меморандуми, що нас значно наближають до Європейського Союзу, зокрема, меморандум про об’єднання енергетичних систем. Водночас, немає ніяких заяв щодо можливого членства. Я хотів би почути, як насправді виглядає наша європейська перспектива.

Тобто, Ви очікуєте від Євросоюзу виразних декларацій?

- Я думаю, що потрібно показати нам ціль. Ми не хочемо конкретних дат, але декларації про те, що сьогоднішні процеси ведуть нас у Євросоюз. Ми хотіли б, щоб членство в ЄС стало маятником, на який буде орієнтуватися наша політика. Без цієї конкретної мети нам важко будувати свою стратегію.

У березні Ви повинні зустрітися з Ангелою Меркель, канцлером Німеччини, яка у даний час очолює ЄС. Ви сподіваєтеся почути щось конкретне?

- Нещодавно в мене з пані канцлер була дуже цікава зустріч, під час якої я чітко висловив нашу позицію. Я глибоко переконаний, що пані Меркель її зрозуміла, і що наступні місяці будуть присвячені інтенсивним дипломатичним переговорам, внаслідок яких Україна отримає якийсь знак, що дозволить їй будувати національну стратегію.

А Росія не буде проти цього?

- Ми багаторазово говорили з Росією про наші європейські прагнення, я особисто неодноразово говорив про це з президентом Путіним, і я не побачив якого-небудь ворожого ставлення до наших зусиль. Росія  запевняє, що цей курс їй зрозумілий.

Наскільки цей курс зрозумілий самим українцям? Я тут думаю швидше про НАТО, ніж про Євросоюз, адже більшість українців виступають проти членства України в альянсі. Як Ви хочете їх переконати?

- Як президент, я не можу зробити більше, ніж роблю зараз. Все-таки, якщо говорити про підтримку вступу в НАТО серед населення, то, відповідно до останніх опитувань, за нього виступають уже 38% українців. Ще нещодавно їх було всього 16%. Такої динаміки росту ми ще не бачили. Я переконаний, що підтримка вступу в НАТО й надалі зростатиме, як це було й в інших пострадянських державах. Просто спочатку необхідно перебороти антинатовські фобії, які ми успадкували від СРСР.

Гммм…У Грузії вступ у НАТО підтримують 80% населення.

- Вибачте, будь ласка, але Україна - це не Грузія. Грузинське суспільство консолідоване, грузин поєднує одну релігію. Історично, Грузія була більш однорідною державою, ніж Україна. Важко порівнювати ці дві країни.

Вам не вдалося відстояти прозахідного міністра закордонних справ, Бориса Тарасюка. Нещодавно парламент відхилив запропоновану Вами кандидатуру його спадкоємця - Володимира Огризко.  Чи маєте Ви ще вплив на те, що відбувається в Україні?

- Це дуже песимістичне питання. Необхідно добре розуміти, що відбувається в Україні. Нинішнє становище - це результат договору, укладеного в 2004 р. Він гарантував проведення політичної реформи, яка змінила систему правління з президентської на парламентсько-президентську. А це привело до порушення конституційної рівноваги.

Тоді чому Ви на цю реформу погодилися?

- Тоді іншого виходу не було. Україна стояла перед обличчям громадянської війни. Наші проблеми намагався вирішити міжнародний круглий стіл. Ми були змушені погодитися, і тепер ми за це розплачуємося.

Була зменшена роль президента, змінилися відносини між главою держави, прем’єром та кабінетом міністрів. Але найгірше те, що нові повноваження були неясно визначені, немає законів, що їх конкретно розподіляють. Тепер на цьому тлі відбуваються зловживання. Правляча коаліція приймає рішення, які суперечать закону, і - що ще гірше - існують проблеми з тим, щоб вести діалог. Як наслідок, у нас в Україні є дві протилежні сили, які не здатні між собою домовитися.

Як цю проблему вирішити?

- Ми повинні навчитися розмовляти.

Отже, хто стане міністром закордонних справ України?

- Я повторно внесу кандидатуру Володимира Огризка.

А якщо парламент знову її відхилить? Чи не паралізує таке двовладдя всі дії, і чи не створює воно загрозу для безпеки держави?

- У деякій мірі, так. Але я вважаю, що схожі суперечки варто вирішувати шляхом переговорів. Якщо дійсно по-іншому не виходить, то нехай конституційний суд чітко висловить свою думку щодо політичної реформи. Очевидно, декому потрібен такий урок.

А якщо суд нічого не вирішить? В Україні все частіше звучать заяви про дострокові парламентські вибори. Під час свого візиту в США Юлія Тимошенко чітко сказала, що необхідно до них прагнути.

- Давайте думати раціонально. Я вважаю, що дострокові парламентські вибори нічого не змінять. Розподіл сил у новому парламенті був би дуже схожим. Окрім того, поки що немає ніяких юридичних підстав для проведення повторних виборів. Конституцію порушувати не можна. Україна - це демократична держава.

Але, як Ви самі визнали, ця держава також страждає від двовладдя. Віктор Янукович - незважаючи на проєвропейскі заяви - краще почуває себе на Сході. Ви є прихильником прозахідного курсу України. Як довго може продовжуватися таке становище?

- Така обстановка небезпечна, у першу чергу, для самої влади. Тільки безвідповідальна людина говорить одне, а робить інше. Люди швидко це зауважують, і такий політик втрачає довіру суспільства.

Особисто для мене важливіше всього, щоб своє ставлення змінило наше суспільство. Я не повинен переконувати Януковича. Я повинен переконувати народ. Звичайно, я дуже хотів би, щоб у таких питаннях, як зовнішня політика, всі говорили в унісон. Але в мене немає жодних сумнівів, що майбутнє України полягає в тому, щоб приєднатися до євро-атлантичної системи безпеки. По-моєму, питання не в тому, чи відбудеться це, а в тому, коли це відбудеться.

Але з того, що відбувається в даний час в Україні, може скластися враження, що Київ - як у часи Кучми - починає лавіювати між Сходом та Заходом.

- Я хочу підкреслити, що для мене найважливішим є  схилити до західного курсу суспільство. Інформувати жителів чесно та точно про те, що таке євро-атлантичний блок і чому він має для нас настільки велике значення.

А Ви в змозі це забезпечити?

- По-перше, прем’єр-міністр Янукович ніколи привселюдно не сказав, що є противником НАТО, і я думаю, що він ніколи цього й не зробить. Проте, з очевидних причин, наші погляди на тактику та динаміку інтеграційних процесів відрізняються. Однак моя перевага повинна складатися, насамперед, у забезпеченні підтримки цієї ідеї з боку українців. Наше суспільство дійсно змінюється - підтвердженням цього є збільшення числа прихильників вступу в НАТО, про що я вже згадував.

А скільки часу ще має Україна? Деякі говорять, що вже був втрачений значний потенціал, отриманий під час "помаранчевої революції". Однак, саме суперечки в помаранчевому таборі призвели до перемоги "Партію регіонів" премєр-міністра Віктора Януковича.

- Я сподіваюся, мені можна буде висловити небагато критики на адресу польських журналістів. Критики дружньої, без якої-небудь задньої думки. Пам’ятаєте, що трапилося в Польщі після 1989 р., коли до влади прийшла опозиція, всі ті суперечки, які були між президентом та прем’єр-міністром. Тоді теж здавалося, що це кінець світу.

А тепер подивіться - Польща в НАТО й у Європейському Союзі. Я дуже вдячний полякам за наші нинішні відносини, за їхню щирість, і я знаю, що, хоча Ви говорите болючі речі, Ви все-таки хочете не скривдити, а допомогти. Я, проте, вважаю, що останні два роки зовсім не були втрачені. Адже коли Ви до нас приїжджаєте зараз, Ви бачите зовсім іншу Україну, ніж вона була в часи Кучми. Зміна суспільної свідомості - це тривалий і непростий процес.

Це правда. Але, по-перше, польські політики навіть у часи найбільшої кризи погоджувалися щодо основних цілей зовнішньої політики. По-друге - я повторю своє питання - скільки часу ще залишилося для України? Коли Польща вступала в ЄС і НАТО, Росія не була настільки сильна, як зараз. Або Ви думаєте, що Москва в змозі відмовитися від України?

- Я думаю, що, незважаючи на Ваші сумніви щодо курсу України, у даний час ми проводимо більш однозначну зовнішню політику. Ми також відкрито говоримо з нашими російськими сусідами. Ми ясно говоримо про наші політичні пріоритети. На кожній прес-конференції я повторюю, що ми досягнемо своїй цілей - і в інтеграції з ЄС, і в інтеграції з НАТО.

Іншими словами, ми чітко говоримо, що відповідає українським інтересам, а що - ні. Можливо, це не полегшує наших відносин з Росією, але я впевнений, що така щирість, в кінцевому підсумку, принесе користь нашим відносинам.

Цей оптимізм не надмірний?

- Я оптиміст, хоча я, звичайно, знаю, як важко перебороти спосіб мислення, який сформувався протягом декількох сторіч. Але ми живемо на початку третього тисячоріччя, все змінилося, тепер уже діють інші механізми, стала можливою підтримка, на яку ми не могли розраховувати ще десять років тому. У світі, нарешті, починають відокремлювати Україну від Росії. Але ж ще нещодавно навіть у найбільших західних політиків були з цим проблеми.

Українські протести проти розміщення на території Польщі елементів протиракетного щита викликані побоюваннями перед щитом, чи перед Росією?

- Це були заяви лише деяких українських політиків. Особисто я вважаю, що мова йде про розвиток систем оборони. Адже чим краща оборона, тим вища безпека, також і всього нашого континенту. Якщо ти добре захищений, то ти незалежний - такою є моя думка. Тому варто підтримувати будь-який крок, спрямований на підвищення обороноздатності - це по-перше.

По-друге, варто пам’ятати, що проблема щита - це, у першу чергу, справа держави, на території якого він буде розташований. Інша справа, що сусідні держави необхідно краще інформувати про подібні ініціативи.

Тобто, потрібно говорити із сусідами?

- Так, і тому для нас настільки важливі заплановані американською стороною консультації, які повинні пройти не тільки в Польщі та Чехії, але також в Україні. Я переконаний, що висока інформованість забезпечить підтримку цього проекту з боку українського суспільства.

Переклад: UK2 watch.com

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах