Головна
 

Ъ: Ціна питання

Корреспондент.net, 22 березня 2007, 16:40
0
4

Те, що відбувається в українській політиці давно викликає в російської еліти почуття погано приховуваної гидливості, пише Сергій Строкань, оглядач російського Комерсанту.

Політика ця виглядає з Москви осередком людських гріхів у поєднанні з відсутністю в її основних діючих осіб будь-яких принципів та їхньою нездатністю поставити інтереси держави вище власних. Звідси, міркують у Москві, ввесь цей нескінченний кадровий безлад в уряді, перебіжчики з одного табору в іншій, ситуативні коаліції, альянси, мезальянси й абсурдна дружба усіх з усіма проти всіх. З висоти російської величі на все це можна було б закрити очі, але Москві здається, що дії українського правлячого класу позбавляють братерську країну політичної стабільності. А водночас з політичною стабільністю Україна не тільки неминуче ставить під загрозу свої відносини з Росією, але і втрачає ключову передумову економічного росту й інвестиційної привабливості. Та й взагалі перетворює себе в посміховище для всього світу, коли по Euronews показують чергову бійку в раді. Виходить, що за таку політику, яку проводять кілька сотень політиканів, змушені платити своїм сьогоденням і майбутнім мільйони українців.

Російська ж політика, де на противагу Україні завершується процес рукотворного формування чотиривимірного (або чотирикутного) політичного простору з "Єдиною Росією", "Справедливою Росію", КПРФ та ЛДПР, на цьому тлі виглядає якщо й не еталоном, то принаймні якісно новим еволюційним кроком вперед. Хіба можна порівняти міцно збиту російську "чудову четвірку" партій з нинішньою українською правлячою четвіркою з Партії регіонів, соціалістів, комуністів і "промисловців та підприємців, які долучились до них, "? Скільки проіснує цей черговий український варіант лебедя, рака та щуки - півроку, три місяці, місяць, тиждень? Звідси те саме почуття гидливості, яке виникає у російського представника вищого виду, який спостерігає за нижчим українським видом.

Але от парадокс: схоже бачення України залишається баченням суто російським. І воно підміняє реальність уявлення про те, що нібито не може не відбутися з країною, що має таку от непередбачену політику. Тим часом реальність така, що ніякої катастрофи на Україні в зв’язку з відсутністю очікуваної політичної стабільності, яка має на увазі заданість та передбачуваність, не відбувається. З економічним ростом не так усе погано, та й інвестиційна привабливість, як не дивно, зовсім не втрачена. Як з’ясовується, і імідж в України не такий жахливий. Що стосується іміджу, то скажемо більше: як свідчать останні опитування на Заході, одним з головних світових експортерів поганих новин стає не Україна, а Росія. Що не заважає їй залишатися одним з головних експортерів нафти та газу.

Загалом, не варто вже так насміхатися з української політики. Не така вона безглузда й от уже як чотири роки представляє інтереси суспільства. До того ж це політика, з якою точно не сумуватимеш. Не на противагу  російській.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах