Головна
 

Нова газета: Кольори змішані. Хто намалюється?

Корреспондент.net, 2 квітня 2007, 13:25
0
22

На моніторах у київському метро крутили не рекламу, як зазвичай, а новини про те, що президент Ющенко збирається розпустити парламент, пише російська Нова газета.

Звернула увагу, що одна з усього вагона читаю рядок, що біжить. Інші пасажири розмовляють або вткнулись у книжки. Згадала, як два роки тому десять осіб оточили чужу машину, щоб послухати радіо, а водій спеціально для нас відкрив двері і включив приймач на повну гучність.

За цей час українці навчилися жити паралельно бурхливій вітчизняній політиці. Бізнес навчився цьому ще раніше. "Ви хвилюєтеся?" - запитую власника солідної маркетингової фірми Михайла Бєліна. "Я - ні, клієнти хвилюються. В один із днів помаранчевої революції я втратив на контрактах майже мільйон доларів. Але зараз навіть солідні західні фірми вже не так сильно нервують через нашу політику. Зрозуміли, що на нас вона не впливає".

Поштовхом до "чергової української революції" послужив перехід одинадцяти народних депутатів, в основному бізнесменів, з опозиції в правлячу коаліцію. Спікер Олександр Мороз привселюдно пообіцяв, що до травня перебіжчиків буде ще осіб 40 і тоді підтримувати Януковича в Раді будуть уже 300 депутатів. Це - конституційна більшість, що дозволяє переборювати президентське вето і змінювати основний закон.

"Юлія Володимирівна, вибори ще коли, а мені гроші відбивати треба, я ж заплатив. Вона йому: ти зараз напиши заяву про складання повноважень, а я тебе на наступних виборах безкоштовно в список візьму. Він їй в очі сміється, не вірить", - переказує діалог опозиційного колеги з Тимошенко депутат від партії Януковича.

Схоже на правду, тому що Тимошенко, на відміну від президентського блоку "Наша Україна", вірить у правлячу конституційну більшість, але своєї провини в тому, що брала гроші за місце в списку, не визнає. Стверджує: на одних депутатів діють погрози їхньому бізнесу, інших купують посадами та грошима(5-7 мільйонів доларів за штуку).

Погроза втратити право вето злякала Ющенка і проклала до його кабінету дорогу яструбам. Вони вже підготували і навіть поширили в інтернеті проект президентського указу. Голуби в оточенні президента теж не зовсім мирні.

"Потрібно дивитися правді у вічі: соціологія знову обіцяє нам 50 на 50. Так що сьогодні вибори нічого не дадуть. От до осені ситуація може змінитися, - говорить радник Ющенка Тарас Стецьків. - Політичні підстави для розпуску є, а правові... (Тарас морщиться.) Особисто я пропоную Віктору Андрійовичу висунути Януковичу ультиматум з п’яти пунктів".

"Весна, бруньки розпускаються, і Рада теж повинна розпуститися", - заявляє Тимошенко з трибуни Комітету громадського порятунку, який вона скликала вперше після революції. Відразу з засідання вона відправляється в секретаріат президента, як стверджує лідер "Пори" Владислав Каськів, висувати ультиматум: або указ про розпуск, або Тимошенко підтримує імпічмент та дострокові вибори президента.

Але від Ющенка Юлія Володимирівна іде без конкретної відповіді. Кличе людей на Майдан і погрожує президенту якимось планом "Б". Усі думають, що це про імпічмент, але мені напередодні розповів про таємний план молодий соратник Тимошенко Андрій Шевченко: "У серпні минулого року, коли Ющенко міг розпустити Раду, але замість цього вніс Януковича на прем’єра, нас багато-чому навчив. План "Б" - це життя в умовах ядерної зими. Опозиція, щоб не загинути під гусеницями донецьких, іде в бліндажі і починає довгу системну роботу, аж до президентських виборів. Але мені важко уявити, що на них ми знову підтримаємо Ющенка".

Залишитися без підтримки харизматичної Юлі боїться не стільки президент, скільки його партія, яка безнадійно втрачає рейтинг. Політрада "Нашої України" напередодні звернулася до свого почесного голови з проханням розпустити парламент. У висловленнях деяких партійців теж зазвучали ультимативні нотки. "Якщо він зараз не підпише указ, то втратить останній шанс", - говорить нардеп Михайло Поживанов.

У лавах прихильників Януковича теж нервують. Полум’яний соціаліст Василь Волга раніше пропонував оточити парламент внутрішніми військами, але потім товариші його втихомирили, і тепер він заявляє про живий ланцюг прихильників.

Але правлячу коаліцію лякав не стільки указ, скільки Майдан-2. Тому в п’ятницю зі Сходу в Київ потягнулися спецпоїзди з учасниками альтернативної Майданові акції "Форум національної єдності". Їм, як розповідають, платять удвічі більше, ніж в опозиції, - 100 гривень на день. Зате у Львові можна було спокійно взяти квиток на звичайний рейсовий потяг: на Заході шанують релігійні свята і їхати з дому напередодні Вербної неділі багато хто на захотіли.

У Партії регіонів Януковича багато хто був проти альтернативних мітингів. "Можна провести, але тільки, довівши ситуацію до абсурду, - говорив депутат Сергій Макієнко. - Запросити гарні рок-гурти. У них концерт, у нас. І нехай діти бігають із площі на площу, де цікавіше. Тоді точно не поб’ються".

Щоб "не побитися", Подільський райсуд у ніч на суботу виніс рішення про заборону всіх акцій у центрі Києва. "Що ви будете робити з людьми, які прийдуть?" - тривожно запитували в замміністра внутрішніх справ у програмі "Воля слова". "Нічого не будемо, - відповідав чиновник, - життя будь-якого українця нам дорожче". Міністри міняються, а міліція в Україні за революційною звичкою залишається з народом.

Старий мудрий Роман Шухевич, син легендарного провідника Української повстанської армії та лідер радикально-націоналістичної організації УНА-УНСО, спокійно курив на східцях Українського дому, коли там виступала Тимошенко. "Несхоже, що буде революція, хоча події можуть вийти з-під контролю", - задумливо сказав він, затягуючи.

Вже о 18.00 у суботу 31 березня можна констатувати: Майдан-2 удався. Площа заповнена до країв, як у революцію. Єдина відмінність - за звуком. Так само грають популярні рок-гурти, але на заклики діджеїв Майдан не реагує, як тоді, могутнім грудним гулом. Слухають мовчачи - молоді та старі.

Лише одна жінка похилого віку обурювалася: "Що ж вони на п’яту запрошували і не прийшли". Це вона про політиків: Тимошенко, Луценко, Кириленко. Журналісти очікують, що Вони з’являться на заході через години дві-три після початку, як справжні поп-зірки.

На Європейській площі ситуація зворотна. Молодіжна аудиторія (після чотирьох годин стояння залишилося тисяч п’ять) нудьгує під звуки фольклорних колективів. Знайомі особи на сцені - тільки політики. Раїса Богатирьова закликає "простягнути руку допомоги, любові та надії простим людям на сусідній площі". Публіка свистить і скандує: "Янукович".

Як на замовлення з’являється прем’єр-міністр у бризках феєрверків. З неба на площу сиплеться срібне конфетті. Янукович говорить, що не відреагує на ультиматуми "за межами права та Конституції", і знову закликає президента до співпраці. Але це не важливо: оплесками зустрічають навіть просте вітання "Дорогі співвітчизники".

Між двома площами - три кордони, прямо посередині - із щільних залізних щитів. Навколо - бійці спецпідрозділів, осіб двадцять. Ближче до мітингів - легкі огорожі та прості міліціонери, зовсім небагато. В усіх трьох огорожах - широкі "ворота", через які публіка вільно фланірує. Єдине обмеження на партійну символіку: стрічки та прапорці просять сховати.

Нарешті приїхали політики. Юлія Тимошенко, окрім закликів до позачергових мітингів, звинуватила "януковичів" у тому, що вони стоять під прапорами Росії. Переконатися, що це неправда, можна було, пройшовши двісті метрів до "Європейської". Майдан в’яло відповів на заклик "Разом нас багато" і не кричав "Юля".

Набагато жвавіше вітали Юрія Луценка. Він стоїть на менш радикальних позиціях. Луценко заявив журналістам, що якщо коаліція прийме ультиматум президента, то опозиція продовжить свою діяльність і відмовиться від ідеї дострокових виборів.

Фінал мітингу вибив з колії людей старшого віку. Після прийняття резолюції зі сцени виконали перероблену пісню часів Громадянської війни. Пам’ятаєте "Смело мы в бой пойдем за власть советов"? На Майдані співали "Сміло ми в бій підемо за Русь святу і як один проллємо кров молоду. Сміло ми в бій підемо за Україну і голови складем за землю рідну".

Молодь, з одного боку, не знає цього мотиву, з іншого боку - багато хто вже солідно набрався. І в цьому ще одна відмінність від холодного листопада 2004-го. Тоді в морозному повітрі не чутно було запаху спиртного.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах