Головна
 

Ъ: "Помаранчеві" приголубили майдан

Корреспондент.net, 4 квітня 2007, 09:24
0
9

Прем’єру України Віктору Януковичу та його коаліції вчора не вдалося переконати Віктора Ющенка скасувати свій указ про розпуск Ради, пишуть Геннадій Сисоєв та Артем Скоропадський, КоммерсантЪ, РФ.

Президент, схоже, твердо взяв курс на дострокові вибори. На відміну від осені 2004-го "помаранчеві" цього разу відмовилися від масових мітингів. За їх планами, доля другої "помаранчевої революції" повинна вирішитися не на майдані, а 27 травня на виборчих дільницях.

"Поєднання арфи з мясорубкою"

Указ Віктора Ющенка про розпуск Ради та призначення позачергових парламентських виборів побачив світ вчора вранці тільки зі сторінок спецвипуску "Вісника президента України", який вийшов у кількості всього 3 тис. екземплярів. Офіційні газети "Голос України" та "Урядовий кур’єр" публікувати указ не стали. Проте його оприлюднення відбулося, що означало вступ указу в силу.

Незважаючи на це, розпущені депутати Ради вже раннім ранком з’явилися на свої робочі місця. Правда, далеко не в повному складі: у залі засідань були присутні тільки члени правлячої коаліції.

Першим перед ними виступив прем’єр. Він твердо пообіцяв, що, незважаючи на президентський указ, уряд і Рада будуть працювати в звичайному режимі до вироку конституційного суду, який оцінить законність рішення глави держави. Прем’єр закликав президента одуматися та почати переговори. Його підтримав соратник по партії Тарас Чорновіл, який заявив про готовність регіоналів до пошуку компромісу.

Однак депутати, які потім виступили, цю тезу не дуже підтверджували. Той же пан Чорновіл, заочно покаявшись перед екс-президентом Леонідом Кучмою, з яким він свого часу знаходився у твердій конфронтації, вимовив:

- Леонід Данилович, вибачите, я не думав, що ми породимо таких монстрів, як Ющенко і Тимошенко. На їхньому тлі ви лідер демократії.

А соціаліст Олександр Баранівський прочитав із трибуни вірш невідомого автора про Юлію Тимошенко, у якому "помаранчева принцеса" названа "поєднанням арфи з м’ясорубкою". Його колеги по партії, які більше за інших втрачають від розпуску Ради (після нових виборів соціалісти ризикують узагалі виявитися за бортом парламенту), спробували перевести обговорення в конкретне русло. Вони запропонували відразу ж запустити процедуру імпічменту президента.

Однак почати Рада вирішила з більш негайних заходів. Вона заборонила урядові виділяти кошти на проведення дострокових виборів, позбавила повноважень нинішній склад ЦВК на чолі з Ярославом Давидовичем і поновила на посаді старих членів центвиборчкому, звільнених ще наприкінці 2004 року за фальсифікацію підсумків президентських виборів.

Проте, до ідеї імпічменту президента Віктор Янукович повернувся вже незабаром, коли виходив з будівлі Ради. На східцях його обступила юрба прихильників.

- Цей крок президента був не тільки помилковим, але і спрямованим проти держави, проти українського народу,- переконано вимовив прем’єр і пообіцяв в обмін на розпуск Ради неодмінно організувати імпічмент главі держави.

Потиснувши десяток рук своїх прихильників, прем’єр перейшов через вулицю і попрямував до будівлі уряду, де він провів і частину минулої ночі. На екстреному засіданні уряд України ухвалив вважати указ президента про розпуск Ради неконституційним та заборонив всім органам виконавчої влади на місцях виконувати його. Підкорятися кабінет вирішив винятково парламенту.

Тієї ж вночі в прем’єра трапився перший промах. Точніше, відразу два. Рішення уряду відмовилися підтримати глава МЗС Арсеній Яценюк та міністр оборони Анатолій Гриценко, які були призначені на свої місця за квотою президента. А пан Гриценко навіть вважав за потрібне заявити, що збройні сили "будуть діяти винятково в рамках закону і виконувати накази верховного головнокомандуючого - президента країни Віктора Ющенка".

До будівлі уряду Віктор Янукович йшов тротуаром, а його броньований автомобіль і машини супроводу їхали за ним бруківкою. Перед тим як ввійти в будівлю, прем’єр затримався в дверях і послав своїм прихильникам повітряний поцілунок.

А всьому народу України Віктор Янукович учора направив звертання, у якому оголосив, що на Україні відбувся замах на конституційний лад і що Віктор Ющенко, намагаючись розігнати легітимний парламент, хоче "повернення до авторитарної президентської влади". Прем’єр ще раз запропонував президенту "одуматися" (обидва українських політики стали вчора одними з найбільш згадуваних персонажів на центральних телеканалах Росії. Див. рубрику "Доступ до тіла" на стор. 4).

План президента

Віктор Ющенко поради прем’єра не взяв до уваги. Замість цього весь учорашній день він діяв за чітким планом, що, схоже, був підготовлений заздалегідь і складений за всіма правилами боротьби за владу.

З ранку президент зустрівся з главою ЦВК Ярославом Давидовичем, який запевнив главу держави в готовності успішно провести позачергові вибори. Після цього пан Ющенко поспілкувався із силовиками - керівниками міноборони, СБУ, МВС та держпогранслужби. Ефект цього спілкування став очевидний відразу. Вийшовши від президента, в.о. голови СБУ Валентин Наливайченко заявив, що його відомство "вживе всіх заходів для забезпечення нормального функціонування діючого ЦВК й інших виборчкомів, а також готове захищати від тиску суддів усіх рівнів".

Після такої заяви глава держави міг більше не хвилюватися за майбутні рішення ЦВК і судів. Однак, очевидно, для більшої надійності президент учора своїм указом увів пана Наливайченка до складу ради національної безпеки й оборони разом з командуючим внутрішніми військами МВС Олександром Кіхтенком. Зате зі складу ради безпеки тим же указом був виведений спікер парламенту Олександр Мороз.

А рівно опівдні президент України провів зустріч з "великою вісімкою" - вона була представлена послами. Їх глава України запевнив, що гарантує проведення вільних виборів, і запросив взяти участь у моніторингу. Посли, якщо вірити адміністрації пана Ющенка, дали зрозуміти, що вважають сформовану на Україні ситуацію внутрішньою справою цієї країни, і не пропонували послуг посередників. Цю роль готова зіграти поки тільки Росія, про що вчора оголосив глава її МЗС Сергій Лаврів (див. довідку).

Проте, усі на Україні чекали головної зустрічі вчорашнього дня - між президентом та прем’єром. Вона була призначена на 14.00. Зустріч тривала більше чотирьох годин. Після неї Віктор Янукович усупереч домовленості не вийшов до журналістів, залишивши адміністрацію через службовий вихід. Прем’єр поїхав у будівлю уряду і викликав до себе оператора, щоб записати звернення до країни.

Як розповіли Ъ в адміністрації пана Ющенка, "головне питання, яке обговорювалося на зустрічі, - забезпечення неухильного виконання указу про дострокові вибори в Раду". Президент виключив силовий сценарій розвитку ситуації в країні, назвав "незаконною" та "аморальною" спробу повернути колишній склад ЦВК, оскільки "його причетність до фальсифікацій була визнана судом". І нарешті, завдав головного удару по опоненту, заявивши, що "уряд не є політичною силою" і тому не може прикриватися рішеннями Ради, а повинен виконувати укази президента.

І немовби в підтвердження своїх слів Віктор Ющенко анулював прийняту напередодні постанову уряду про нелегітимність указу президента про розпуск Ради. Після цього в Києві заговорили, що і цього разу усе вирішиться на майдані, як восени 2004-го.

Поза грою

Однак учора замість обіцяної напередодні вночі одним з лідерів "помаранчевих" Юрієм Луценком сцени на майдані Незалежності на головній площі України зібралися кілька тисяч прихильників правлячої коаліції. Протягом усього дня вони як могли намагалися довести помилковість рішення президента про розпуск парламенту.

- Нам наводять як приклад Європу, де розпуск парламенту - звична справа. Однак у жодній країні Європи президент не є таким дестабілізуючим фактором, як у нас, - дещо нервово говорив соціаліст, міністр транспорту і зв’язку Микола Рудьковський.

- Президент повинен бути батьком усієї нації, а не тільки опозиції, -заявив йому інший виступаючий.

Однак, більшість учасників промови партійних лідерів цікавили мало. Молодь, яка складала основну частину мітингуючих, ближче до вечора почала розходитися майданом. Учасники акції випивали, невимушено розмовляли. Головне, як вони вважали, їм вдалося зайняти це місце, яке вважалося батьківщиною "помаранчевих", і тепер важливо не пустити туди супротивника.

Тим більше що вчора кілька телеканалів повідомили: партія УНА-УНСО, яка входить до руху "Народна самооборона" Юрія Луценка, везе тисячу осіб у Київ, щоб влаштувати мітинги на підтримку розпуску парламенту.

- Це якесь марення, нікого ми нікуди не веземо. Ми чекаємо, поки парламент почне виконувати законне рішення президента,- завірив Ъ глава київського відділення УНА-УНСО Ігор Мазур.

І він, схоже, не лукавив. Цього разу "помаранчеві" обрали іншу тактику, ніж восени 2004-го. Вони свідомо залишили майдан опонентам, а самі почали підготовку до виборів. "Ми починаємо передвиборчу кампанію, - заявила вчора Коммерсанту Юлія Тимошенко. - Чим більше правляча коаліція буде сидіти в парламенті, тим менше в неї шансів потрапити в нову раду".

Пані Тимошенко закликала своїх прихильників уникати масових акцій і повідомила, що її блок уже створив виборчий штаб, главою якого стала друга людина в БЮТ Олександр Турчинов. Свій штаб уже створила і "Наша Україна" - його очолить лідер партії В’ячеслав Кириленко.

Свідомо залишивши майдан, "помаранчеві" залишили "біло-блакитних" поза грою. Принаймні на даному етапі. Тому що доля другої "помаранчевої революції", схоже, вирішиться не на майдані Незалежності, а 27 травня на виборчих дільницях.

Правила гри

Чим Віктор Ющенко мотивував розпуск Верховної Ради

У підписаному президентом України Віктором Ющенком 2 квітня 2007 року указі #264 зазначено, що при формуванні парламентської коаліції була "грубо порушена" стаття 83 конституції - тому що, на думку президента, до складу коаліції можуть входити тільки фракції, а індивідуальне членство є неприпустимим. А оскільки коаліція розширювалася за рахунок депутатів від Блоку Юлії Тимошенко та "Нашої України", президент прийшов до висновку, що парламентська більшість автоматично стала нелегітимною.

Справді, відповідно до статті 83 основного закону країни, у парламенті "формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради". Однак прихильники Віктора Януковича звертають увагу на те, що до складу коаліції, відповідно до вищенаведеного формулювання, входять все-таки депутати, але не фракції. У тій же статті 83 зазначено, що "принципи формування, організації діяльності і припинення діяльності коаліції... установлюються конституцією та регламентом верховної ради" - а цей регламент дозволяє індивідуальне членство.

У статті 90 української конституції наведені тільки три підстави для дострокового припинення президентом повноважень Верховної Ради: якщо в парламенті протягом місяця не сформована коаліція; якщо протягом 60 днів не сформований кабінет міністрів; якщо пленарні засідання чергової сесії не можуть початися протягом тридцяти днів. Згадувань про порушення правил формування коаліції в статті 90 немає.

Контекст

Соціологи про популярність українських партій і політиків

Відповідно до проведеного 16-26 березня опитування фонду "Громадська думка - Україна" ("ФОМ-Україна"), на виборах у Верховну Раду за Партію регіонів (ПР) проголосували б 24,5% опитаних. Блок Юлії Тимошенко (БЮТ) отримав би 18,9%, "Наша Україна" (НУ) - 8,2%, комуністична партія - 4,9%, соціалістична партія - 2,2%.

За даними опитування Центра економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова від 3 березня, ПР підтримують 18,6%, БЮТ - 15,4%, НУ - 7,3%, компартію (КПУ) - 5,5%, соцпартію (СПУ) - 3,3%.

Трохи інші результати дають рейтинги довіри лідерам протиборчих сил. За даними Центра імені Разумкова, Юлії Тимошенко повністю довіряють 17,3%, Віктору Януковичу - 16,1%, Віктору Ющенку - 9,5%. Така ж послідовність зберігається й у рейтингу недовіри: Юлії Тимошенко зовсім не довіряють 41,5% респондентів, Віктору Януковичу - 37,6%, Віктору Ющенку - 37,1%.

Водночас велика частина українців не підтримує ідею розпуску Ради. Опитування "ФОМ-Україна" показало, що проти дострокових парламентських виборів виступають 56,9%, за - 29,2%. При цьому 64,2% опитаних повідомили, що не допускають можливість своєї участі в мітингах та інших акціях протесту на заклик будь-яких політичних сил. Готовність до вуличних акцій висловили 26,4% респондентів.

Росія запропонувала Україні допомогу

Єдиним європейським лідером, який не захотів дотримуватися рівновіддаленості від сторін конфлікту і відкрито підтримав президента Ющенка, став президент Польщі Лех Качинський. Під час телефонної розмови, яка відбулася вчора, з Віктором Ющенком польський президент заявив, що "найкращим виходом із ситуації, яка склалася на Україні, будуть чесні, прозорі дострокові вибори".

Тим часом єдиною державою, яка заявила про готовність зіграти роль посередника між сторонами конфлікту, стала Росія. Як повідомив глава МЗС РФ Сергій Лаврів, у випадку потреби Росія буде готова посприяти Україні у вирішенні політичної кризи. "Якщо таке сприяння буде Україні потрібне, смію вас запевнити, що за Росією справа не стане", - заявив Сергій Лаврів у Єревані на прес-конференції за підсумками зустрічі зі своїм вірменським колегою Вартаном Осканяном.

Реакція провідних західних держав була більш обережною. Адміністрація Джорджа Буша буде працювати з будь-яким урядом України, сформованим демократичним шляхом, повідомив вчора офіційний представник держдепу США Шон Маккормак. "Ми уважно стежимо за розвитком подій на Україні і закликаємо всі її партії дотримуватися верховенства закону, а також переборювати суперечки ненасильницьким шляхом відповідно до українських демократичних цінностей та національних інтересів",- заявив він.

З аналогічним закликом до сторін конфлікту не виходити за рамки правового поля виступило керівництво Євросоюзу. У заяві МЗС Німеччини, яка головує в ЄС, говориться про необхідність "врегулювати нинішнє внутрішньополітичне протистояння на основі конституції і демократичних правил", виявляючи стриманість та готовність до компромісу. У заяві також виражається надія на збереження стійкого характеру відносин Києва з Євросоюзом. Учора ж офіційний представник Єврокомісії Крістіан Хоффман звернула увагу української влади на "важливість підтримки політичної стабільності для ефективного продовження реформ". Пані Хоффман запевнила, що період політичної нестабільності не вплине на хід переговорів сотсовно нової базової угоди між ЄС та Україною і не перешкодить реалізації програми надання Україні європейської допомоги.

При цьому ЄС не вважає, що для вирішення кризи потрібно "який-небудь вплив ззовні", оскільки ця криза є "винятково внутрішньою справою України". У ЄС також переконані, що "гостра й жвава дискусія в ЗМІ й усередині громадського суспільства на Україні - це гарний знак, який демонструє, що демократичні інститути працюють".

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах