Головна
 

Guardian: Дайте вирішити народу. Стаття Тимошенко

Корреспондент.net, 6 квітня 2007, 14:31
0
1

Уся Європа зацікавлена в по-справжньому демократичній Україні - і дострокових виборах, що зроблять демократію єдиним шляхом, йдеться в статті лідера БЮТ Юлії Тимошенко, опублікованій The Guardian, Великобританія.

Несподівано Україна постала перед черговим вирішальним вибором: розпустити уряд і парламент і провести нові вибори або побачити, як незалежність країни помалу здає позиції. Крім того, поновилися розмови про великий громадський спротив. Усе це не повинно дивувати, з огляду на те, як наші корумповані правителі систематично розпалюють міжрегіональну й етнічну ненависть.

Дехто стверджує, що рішення президента Віктора Ющенко на цьому тижні розпустити уряд прем’єр-міністра Віктора Януковича було невиправданим. Вони помиляються. Дії Ющенко були необхідні, тому що уряд Януковича, прямо порушуючи закон, готував конституційний переворот, який би позбавив президента повноважень, що залишилися в нього, у сфері контролю міліції й армії. Або президент повинен був діяти зараз, або Україна повернулася б до абсолютної влади кримінальних кланів, що існувала до нашої "помаранчевої революції" 2004 року.

Я не була згодна з рішенням Ющенко призначити Януковича прем’єр-міністром після торішніх парламентських виборів. Я знала, що співіснування демократично налаштованого Президента з тією самою людиною, котра намагалася саботувати останні президентські вибори, спровокує інституціональний параліч і політичний хаос. Так воно й сталося.

Проте основний недолік такого співіснування полягав у тім, що воно підривало демократичний процес. Українським демократам, що виграли тодішні вибори, було відмовлено в голосі і місці в парламенті. Ющенко простягнув руку своїм ворогам з найкращими намірами, щоб залікувати наші національні рани. В обмін на це договір про правління, що його він уклав з Януковичем, порушувався на кожному кроці. Нові вибори відновлять демократичний вибір - і повернуть до життя нашу демократію.

Європа й інший світ, зрозуміло, мають причини для занепокоєння. Однак Україна значно змінилася після "помаранчевої революції". Навіть ті європейці, які - помилково - думають, що в пострадянських державах демократія погано приживається, повинні визнати, що тепер наш народ відчув свою силу. Країна, що лише нещодавно вирвалася з одного періоду диктатури, не стане добровільно погоджуватися на інший такий період під керівництвом людини, що намагалася сфальсифікувати вибори у 2004 році.

Економічний зростання після "помаранчевої революції" підсилює цей опір, тому що середній клас, який розширюється, майже завжди віддає перевагу гнучкості плюралізму ніж хватці авторитарного куркуля. Парламентські вибори, призначені на 27 травня, допоможуть зберегти таке становище.

Втім, небезпеки, які стоять перед Україною, постають з проблем, зокрема, хитких інститутів демократії й економічних труднощів, характерних для кожної молодої пострадянської демократичної держави, і з інших, специфічних для України проблем.

Багато найзаможніших громадян України, які нажили своє багатство за рахунок кланового капіталізму, що є єдиним відомим Януковичу способом правління, усе ще не можуть змиритися з українською демократією. Для них штучне невдоволення, спровоковане в російськомовних регіонах України - які найшвидше відгукнулися на центробіжні тенденції серед усіх демократичних країн Європи - допомагає їм наближатися до системи керованої демократії, сформованої в Росії, щоб захистити свою брутально уживану владу.

Десять років тому світ отримав уяву про те, що відбувається, коли етнічний розкол експлуатується у злісних політичних цілях. Югославія - це мініатюрна версія того, що може трапитися з Україною, якщо дозволити Януковичу використати його тактику і довести етнічний антагонізм до точки кипіння.

Проте єдність України не є штучною. Вона природна, і природність її доводиться тим, що переважна більшість, навіть серед російськомовної меншини, продовжує підтримувати незалежність країни. Тому було б помилково стверджувати, що Україна не може зберегти демократичний центр.

Найкраще, що все ще збереглося від нашої "помаранчевої революції", це демократична сила нашого народу. У результаті, що досить примітно для колишньої радянської республіки, у людей, які хочуть збереження своїх свобод, з’явилися нові звички: глибока повага до влади закону, який є способом не допустити зловживань з боку влади.

Наш народ розуміє, що уряд Януковича не просто політична отрута. Він хоче домінувати й убити зокрема всю економіку. Жоден бізнес не можна вести, не заручившись дозволом уряду.

Сусіди України повинні тепер допомогти нам, запропонувавши свою підтримку і надію. Європа повинна надати чіткий сигнал про те, що Україна, на відміну від того, чим була Чехія в 1938 році для Невілла Чемберлена, не просто якийсь ведмежий кут, про який ніхто не знає, а невід’ємна частина європейського проекту.

Зрештою, Євросоюз - це в першу чергу союз демократичних країн: якщо Україна розраховує на членство в ньому, то будь-який олігарх або криміналізований політик, котрий буде заважати цій перспективі, повинен буде наштовхнутися на гнів усіх українців. Більше того, уся Європа має потребу в по-справжньому демократичній Україні. Нові вибори, що допоможуть зберегти нашу демократію, - єдиний шлях уперед, як для нас, так і для просування інтересів Європи в тому, щоб з-поміж країн колишнього Радянського Союзу закріпилася справжня демократія.

Переклад: InoPressa.Ru

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах