Головна
 

Газета.Ru: Другий раз у ту саму калюжу

Газета.Ru, 11 квітня 2007, 09:05
0
2

Вівторок став днем повернення в українську політику Росії. Такої активності Москва не виявляла з 2004 року, коли Володимир Путін двічі вітав Віктора Януковича з перемогою на виборах, які закінчилися приходом до влади Віктора Ющенка, пише російська Газета.Ru.

Зранку на стороні українського прем’єра виступив спікер Держдуми Борис Гризлов, який сказав, що вважає неконституційним указ Віктора Ющенка про розпуск парламенту, а також введення в Україні надзвичайного стану, який  поки вводити ніхто і не збирався.

Після цього у відповідь на заклик до міжнародних посередників підключитися до рішення конфлікту, не без задньої думки висунутий з ранку проросійською Радою, у Київ зібралася делегація Держдуми на чолі з депутатом Олександром Лебедєвим. "О сьомій годині прилітають", - зрадів депутат Партії регіонів Вадим Колесніченко, який веде на Майдані мітинги і концерти.

На питання кореспондента "Газети.Ru", чи не перешкодить місії посередників те, що вони жорстко впевнені в правоті однієї зі сторін, Колесніченко сказав: "Посередниками можуть бути будь-які представники доброї волі, усі ті, хто переживає за мирних людей, яких хочуть кинути у вир громадянської війни". Не виключено навіть, що  новоспечені посередники-депутати виступлять на антиющенковському майдані.

На протязі всієї нинішньої політичної кризи в Україні, а її активна фаза продовжується вже тиждень, такого не було.

Але реакція Держдуми виявилася усього лише прологом. Після Гризлова з раптовою різкою заявою виступив Кремль. Слова підсилило те, що помічник президента Сергій Приходько, який звичайно виступає як "джерело в адміністрації президента", розкрив інкогніто і говорив цього разу від свого імені. Він сказав, що щодо дотримання конституції в  Україні є питання. "Ми сподіваємося, що в глави держави вистачить відповідальності і можливостей, щоб події розвивалися винятково в конституційному, правовому руслі, у нас є питання, як деякі кроки і дії цьому принципу відповідають", - сказав він.

Після серії обурених відгуків українських депутатів з числа прихильників Ющенка на заяву кремлівського чиновника відгукнувся і сам президент України. Зустрівшись з послом США Вільямом Тейлором, Ющенко через заступника свого секретаріату Олександра Чалого відмовився від російського посередництва і передав, що Україна ще не вичерпала можливості для самостійного вирішення політичного конфлікту.

Фактично, це означає початок нової дипломатичної сутички за Україну між країнами Заходу і Росією.

Неконституційний суд України

З Конституційним судом України - єдиним національним органом, який міг вирішити політичну кризу - у вівторок відбувалися детективні речі. Ще з ранку засідання КС, який має перевірити законність указу президента Віктора Ющенка про розпуск парламенту, виявилося під погрозою зриву. Зранку ходили чутки про те, що президент, побоюючись невигідного йому вердикту, просто відкликає шістьох з 18 суддів КС, чим заблокує його роботу. Однак секретаріат Ющенко цей намір спростував, і до вечора ніякого указу так і не з’явилося.

Однак до обіду над українським КС нависла нова загроза. Пятеро суддів зненацька зібрали в Києві прес-конференцію, на якій оголосили, що вважають неможливим брати участь у розгляді скарги депутатів Верховної ради на указ президента.

Прізвища суддів говорили багато про що. Троє з п’яти - Володимир Кампо, Дмитро Лилак і Віктор Шишкін - були відправлені в КС за  квотою президента, Петро Стецюк - за  квотоюВерховної ради від пропрезидентської "Нашої України", а Ярослава Мачужак - від з’їзду суддів. "Певні  політичні сили через своїх представників привселюдно чинять грубий тиск як на окремих суддів, так і на весь склад КС, - було сказано в заяві суддів. - Вважаємо неможливим брати участь у розгляді КС  доленосних для українського народу питань, поки суддям не будуть забезпечені умови для неупередженого розгляду і прийняття правосудних рішень". Крім того, судді попросили надати їм державну охорону. Через декілька годин Служба безпеки України, контрольована Ющенком, відповіла на цю вимогу згодою, однак, чи змусить це суддів поміняти рішення і відправитися на засідання, залишилося невідомим.

Суддівський демарш автоматичного зриву засідання не означав, оскільки для кворуму цілком достатньо, щоб на засіданні були присутні 12 з 18 членів КС. Що стосується пяти бунтарів, то вони не приховували, на чиїй стороні знаходяться.

Судді повідомили журналістам, що заяви про неконституційність указу, які робилися в Раді, були передчасними, оскільки питання про це може вирішити тільки КС. Правда, самі вони відразу назвали указ конституційним, хоча КС такого рішення теж не приймав.

"Вони порушили судову клятву, - заявив директор Європейського інституту інтеграції і розвитку Дмитро Видрін про суддів, які відкрито встали на сторону Ющенка. - Тим, хто їх відправив у КС, треба було думати, яких людей вони висувають". Керівник київського Центру досліджень політичних цінностей Олександр Доній пояснив поведінку суддів корупцією.

"Судова влада в  Україні досить корумпована, і немає ніяких гарантій, що КС у цьому плані чимось відрізняється від районних судів, - сказав він. - Спроби тиску на нього здійснюються по обидва боки, у чому їх представники зізнаються в приватних бесідах. Фігурують і суми, і інші фактори".

На його думку, це ознака того, що сторона президента боїться визнання указу про розпуск парламенту неконституційним і намагається дестабілізувати роботу суду. Самим дивним йому здалося, що судді до засідання визнали указ про розгін парламенту неконституційним. "Вони не мали на це права, це знає кожен юрист", - дивувався експерт.

Для співробітників КС, які залишилися, заява  їх колег сталася несподіванкою. "У мене немає такої інформації, нічого не знаю", - сказав "Газеті.Ru" заступник начальника прес-служби суду Іван Аврамов.

Він підтвердив, що засідання КС щодо указу про розпуск Ради в середу повинно все рівно відбутися.

Однак співробітник КС або лукавив, або нічого про українську політику не знав, тому що через декілька годин після його слів та ж прес-служба того ж КС сповістила про переноесення як мінімум на тиждень історичного засідання про розпуск Ради. Причина перенесення до моменту здачі матеріалу названа не була, однак найімовірніше, що це саме розкол серед суддів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах