Головна
 

The Guardian: Державний переворот, підтриманий Заходом

17 квітня 2007, 10:07
0
4

Указ українського президента Віктора Ющенка про розпуск парламенту і проведення дострокових виборів, виданий ним у цьому місяці, це не що інше, як спроба державного перевороту, до проведення якого його підштовхують західні країни, надаючи свою допомогу, пише The Guardian, Великобританія.

У результаті виборів минулого року до влади як прем’єр-міністр коаліційного уряду прийшов Віктор Янукович - противник Ющенка під час сфальсифікованих президентських виборів 2004 року, що викликало в країні так звану помаранчеву революцію. Партія Ющенка Наша Україна тим часом проводила двоїсту політику, маючи своїх представників як в уряді, так і в опозиції. А його близька спільниця у помаранчевій революції Юлія Тимошенко пішла в опозиційний табір і почала кампанію за нові вибори. Складна система поділу владних повноважень призвела до боротьби за владу між урядом і президентом. Підтриманий парламентом уряд почав брати верх у цій сутичці.

Якщо Москва вітала зміцнення позицій проросійського уряду України, то дехто на Заході побоювався, що сильний парламент підірве прозахідну зовнішню політику Ющенка. Для Ющенка спроба державного перевороту - це засіб повернути собі частину владних повноважень, переданих парламенту. Для його західних прихильників це спосіб необоротного  замикання України в геополітичних і економічних структурах Заходу.

Президент зробив такі високі ставки в цій грі через свою політичну слабкість всередині країни. Навіть якщо конституційний суд прийме рішення на його користь, дострокові парламентські вибори майже напевно приведуть до того, що його партія одержить ще менше депутатських мандатів, ніж торік. Наша Україна зі своєю неоліберальною і прозахідною платформою зайняла непереконливе третє місце, знайшовши підтримку в основному на заході і у центрі країни.

Якщо пройдуть нові вибори, найчисленнішою парламентською партією знову повинна стати Партія регіонів Януковича. Це партія ділових кіл, яка набрала торік 32 відсотки голосів, в основному на російськомовному сході і півдні країни. З числа великих об’єднань лише парламентський блок колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з його прагматичним популізмом і сильними прозахідними поглядами може сподіватися на більшу кількість голосів.

З моменту формування влітку минулого року уряду на чолі з Януковичем Україна сама почала створювати своє демократичне майбутнє. Боротьба за владу перетворилася в змагання за право консолідувати державний чиновницький апарат і політичну систему для того, щоб забезпечити функціонування сильного і ефективного уряду. Вона супроводжувалася бурхливим ростом економіки і прагматичною зовнішньою політикою, яка сполучає у собі співробітництво з Росією і більш тісну інтеграцію з ЄС - але не з непопулярним блоком НАТО.

Консолідація держави і політичної системи це не тільки необхідна умова для подальших політичних і економічних реформ, але і спосіб для України витримати геополітичний тиск і економічну конкуренцію з боку заходу і сходу. Росія хоче створити консорціум з Україною для спільного володіння і експлуатації трубопровідної системи, що перекачує російський газ у країни Євросоюзу, а російський бізнес прагне до придбання великих українських підприємств і компаній. Захід зі своєї сторони хоче, щоб Україна пішла на здійснення неоліберальних економічних реформ, вступила в НАТО і поглибила свої взаємини з ЄС, створивши тим самим основу захисту від Росії, яка посилюється.

Якщо значна частина політичної і економічної України, а також населення країни в цілому визнає дострокові вибори нелегітимними і бойкотуватиме  їх, то Віктору Ющенку і його спільниці Тимошенко не вдасться домовитися ні про який політичний компроміс. А це послабить здатність України протистояти тискові ззовні. Швидше за все, буде вироблене якесь політичне і юридичне рішення, яке попередить необхідність проведення дострокових виборів.

Ющенко і Тимошенко, які очолювали вуличні протести під час помаранчеврї революції, перетворилися в контрреволюціонерів, повних рішучості знищити той самий парламент, обрання якого вони забезпечили в ході найбільш вільних і чесних українських виборів з моменту незалежності цієї країни. Їх західні спонсори, які переслідують власні геополітичні цілі, сподіваються на те, що ні Ющенко, ні Тимошенко не перетворяться в український еквівалент Бориса Єльцина, і що світове співтовариство не помітить їх неймовірного перевтілення.

Це парадокс, але Ющенко повернувся авторитарного правління минулих років. Він поставив на карту не тільки власне майбутнє, але і майбутнє демократії своєї країни. Діючи таким способом, він втратив право на спадщину помаранчевої революції і неймовірним чином перетворив Януковича в захисника української демократії.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах