Головна
 

Ведомости: Сира демократія

19 квітня 2007, 11:55
0
7

"Сьогодні Парламентська асамблея Ради Європи збирається винести свою резолюцію з приводу ситуації в Україні, і навряд чи вона буде прихильною", прогнозує у своєму сьогоднішньому редакційному стовпчику російська газета Ведомости.

Українська політична криза затягується і захоплює всі нові простори. Тепер вона перекинулася на Конституційний суд, який повинен виступити арбітром між гілками влади і вирішити долю сьогоднішньої Верховної ради і виборів наступної. Але КС, який роздирають скандали і обвинувачення в корумпованості усе більше нагадує ще один майданчик політичного протистояння. Закінчення баталій відкладається: президент Ющенко вже заявив, що, можливо, перенесе дату проведення дострокових виборів з 27 травня на червень, а експерти очікують, що вибори можуть відбутися і восени. Але незалежно від того, коли і як розв’яжеться поточна криза і які політичні сили одержать у результаті найбільшу віддачу, уже сьогодні можна говорити про майбутній вектор розвитку України.

Компроміс замість сили

Спостерігаючи за розвитком ситуації з Росії, складно утриматися від паралелей з новітньою російською історією. Розпуск Верховної ради хочеться прирівняти до розгону Білого дому в 1993 р., а параліч влади, і розкол на схід і захід - до російської дезинтеграцї 90-их. Напрошується простий вихід з ситуації - Україні потрібний сильний лідер, здатний об’єднати країну. Якби ці паралелі працювали, то дійсно можна було б говорити про те, що Україна чекає "свого Путіна".

Це не так. Український "розкол" - це не прагнення до більшої автономності від центру, як у Росії 90-их, а наслідок культурних і історичних розходжень сходу і заходу (мова, ступінь радянізації, різне минуле і його інтерпретація). Регіоналізацію політики можна оцінювати по-різному, але наслідок у неї один - єдиного і сильного лідера в Україні бути не може: наявність двох полюсів визначає розвиток політичної конкуренції, а не монополізація влади. На думку експертів, сьогоднішня криза, яку подають як жорстке протистояння двох сил, у дійсності є прологом до ретельних переговорів і пошуку компромісу - будуть перевибори чи ні, вУкраїні в будь-якому випадку правити буде коаліція.

Крім того, в Україні відсутні ностальгічні сподівання, які у Росії призвели до консолідації населення навколо Путіна: авторитарний період правління Кучми не приніс українцям радості, а повернення до "сильної руки " великої імперії не хочуть ні на сході, ні на заході. Неможлива і консолідація навколо однієї політичної сили великого бізнесу - на відміну від Росії в Україні державі нема чого розподіляти: експерти зазначають, що сьогодні український бізнес уже чекає реформ і єдиних правил гри, а не преференцій.

Слабка демократія

У пояснювальній записці щодо проекту резолюції ПАРЄ "Функціонування демократичних інститутів в Україні" проаналізовані причини кризи. Автори зазначають, що передумови до хаосу створила конституційна реформа. Вона перерозподіляє повноваження між галузями влади, роблячи Україну не президентською, а парламентською республікою. Реформа, вигадана ще Леонідом Кучмою і нашвидкоруч прийнята наприкінці 2004 р. на фоні помаранчевої революції, виявилася вкрай сирою, реалізація її положень вимагала прийняття безлічі нових законів. По-різному трактуючи політреформи, прихильники Ющенка і парламентська більшість зайнялися перетягуванням ковдри влади - найбільше характерно це було виражено на початку року, коли Рада прийняла закон про кабінет міністрів, який робить президента формальною фігурою.

Для того щоб подібне протистояння знаходилося в рамках закону, необхідні сильні демократичні інститути. Після помаранчеврої революції вони не поміцнішали. Скомпрометував себе і арбітр, Конституційний суд. До речі, і без обвинувачень у симпатіях до тієї або іншої сторони ця структура не викликає в українців довіри: відповідно до нещодавнього опитування Київського міжнародного інституту соціології, лише 10% вірять, що КС здатний прийняти об’єктивне рішення, а 50% не вірять. Ще нещодавно прихильники і президента, і прем’єр-міністра заявляли, що виконають будь-які рішення суду, але, коментуючи обвинувачення КС у корупції в Брюсселі, Ющенко заявив, що якщо КС сам не розв’яже проблему, то це стане "підставою, щоб одна з сторін говорила про упереджене рішення Конституційного суду".

Але демократія

Українська криза розкриває проблеми демократизації при відсутності в суспільстві відповідних традицій, а в демократичних інститутів - міцності і визнання. Поки форма без змісту не спрацьовує. Проте, було б дивно очікувати, що демократичний вибір українців негайно приведе політичну структуру країни у відповідність зі світовими стандартами. Але подальша демократизація, наповнення вже існуючої форми змістом, неминуча: демонополізація влади і конкуренція різних її  гілок приведуть до поступового вдосконалення демократичних інститутів. До цього ж буде підштовхувати і європейський вибір, якого дотримуються і "Партія регіонів", і "Наша Україна".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах