Головна
 

Нова газета: Найшла коса...

Корреспондент.net, 20 квітня 2007, 15:36
0
2

Найбільше українські політики зараз заслуговують голосування "проти всіх", - пише Олександра Гордієнко в російській Новій газеті.

Останніми тижнями президент України на себе не схожий. (Я не про зовнішність. Хоча і про неї теж.) Різко проступили обриси вилиць і підборіддя. Стала чистою шкіра на носі. Майже пройшла набряклість навколо очей. Кілька разів він навіть з’явився на людях з чубчиком, що по-хлоп’ячому легко з’їжджає на чоло. Це колишній фірмовий стиль красеня-банкіра, прем’єр-міністра, а потім і лідера опозиції Віктора Ющенка.

Президент Ющенко подібного довго собі не міг дозволити з причин косметичної недоцільності. Шар гриму, нанесений поверх хлоракне (так у медицині називають прояву на шкірі наслідків отруєння діоксином), виключав іншу зачіску, крім тієї, що від розпачу запропонували візажисти, - проділ і "кок" під лаком...

А от внутрішні зміни Віктора Андрійовича описати складніше.

Що ставили йому в провину після перемоги помаранчевої революції? М’якість, що межує з м’якотілістю. Нерішучість у питаннях, де була потрібною цілком визначена відповідь. "Обіцяв бандитам в’язниці? Саджай! Клявся відбити руки корупції? Відбий! Народ підтримає!".

"Посадкова кампанія", проведена за вдалими політичними жнивами, навіть при відсутності достатніх для суду доказів затвердила б у розумах більшості хоч в Україні, хоч за її межами тезу про сильну владу, що прийшла всерйоз і надовго. Про демократію з кулаками. Таке сучасний світ як і раніше розуміє і приймає.

Підтвердження - приклад путінської Росії. "Неправильних" банкірів - за ґрати, опонентів - за межі телеефіру, Чечні - прокремлівськи орієнтованого начальника, всім іншим - волю мітингів і демонстрацій, що підтримують президента і відродження великої держави. "Нас не люблять, а нам плювати!" І що?

Дійсно, працює. Під стогони лібералів про права людини й іншу фігню. І національну ідею більше ніхто не шукає - сама знайшлася. І Америка, вічний гуру, дивиться скоса, але все-таки голову нахиляючи, - імперія, однак... І організації начебто ВТО відкривають двері: спробуй не впусти таку країну!

Ющенко - не Путін. Він бджолам надає перевагу, а не самбо. Але якщо протягом двох років наймиролюбнішому "бджоляреві" то з гіркотою, то зі зловтіхою кричати: "Меду немає і не буде!", то зрештою він вирішить перетрясти "вулик" навіть у міжсезоння. І, напустивши диму, голими руками полізе робити те, що давно радили пасічники-теоретики.

Хотіли характер - отримуйте.

Янукович - боєць. Хто б ще зумів за два роки не просто відновити після поразки на президентських виборах політичну форму, не просто стати прем’єр-міністром, але й об’єднати навколо себе велику частину "вулика"?

Щось не складають про нього свіжих анекдотів. І не згадують про льодяник із бляшаної плошки, яким "російський наставник" намагався почастувати на трибуні прибулих для підтримки його духа Путіна. Навіть приколи типу "Анни Ахметової" або баєчного Ведмедика замість Васька, що "слухає та їсть", сприймаються вже як навмисно розіграні домашні заготівлі: простий, як сам народ!

Заговорив гарною українською. Відшліфував міміку і жести за допомогою американських іміджмейкерів. П’є чай з журналістами на казенній дачі з полірованими меблями в дусі мінімалізму керівників радянського партгоспактиву. Дзвонить порадитися про становище в Україні не до Кремля, а федеральному канцлерові Австрії. Підкреслює, що європейські цінності і вітчизняні закони для нього - вище за все.

А сила Януковича нікуди не поділася. Дуже великий бізнес підпирає своїми плічми Партію регіонів. Капітали не хочуть чергового перетрушення вже сталих правил. Вони за це можуть і в морду дати. Спробуй посади! Або для початку хоч доведи що-небудь, будь-яке майданне звинувачення... Так уже проїхали: мільйонам співгромадян вивернуто напоказ непривабливий виворіт помаранчевих "любих друзів"! Не їм бовтати про корупцію, попрання Конституції і чистих долонях! Дасть Бог, розберуться, що і скільки до цих долонь прилипло за термін, проведений за кермом. Але поки не час. Поки треба волати до верховенства права, щоб не створити остаточно в міжнародної громадськості відчуття: Україна знову на межі розколу і цивільного протистояння.

Самий головний міф - міф про те, що Ющенко з Януковичем даний аргумент може зупинити. Ідея сильної одноособової влади опанувала їхніми розумами. Тепер питання тільки - хто кого. Поза залежністю від результату Конституційного суду і можливих парламентських виборів.

А як же Юля? "Валькірія революції", "єдиний чоловік в уряді", "арфа зі звичками м’ясорубки" - перелік захоплених епітетів і образливих прізвиськ стелиться за нею, подібно шлейфові царської сукні, анітрохи не стримуючи рухів.

Багаторазово віддана Ющенку - чи допоможе вона зараз йому, новому, рішучому і злому героєві, здолати "гідру Ради" і особисто Януковича? Хто говорить "ні" та інші дурощі про жіноче самолюбство, яке ніщо не прощає? Обовязково допоможе! Піде окремою колоною на вибори. Вона вже і Януковичу допомогла. Перебіжчиками з БЮТу, що змусили регіоналів хвалькувато заявити про свою чисельну, трьохсотштикову (читай - конституційному) перевагу в парламенті, провокуючи "шефа" на фальстарт. "Скінчилася помаранчева епоха!".

Логіка є, насправді.

Якщо від Віктора Андрійовича не можна домогтися послідовних дій природним шляхом, треба поставити його в неприродне становище. На острівець між прірвами. Не підпише указ про розпуск Ради - впаде як президент на дно вліво, під барабани і прокльони: "Зрадник Майдану!". Підпише - стануть зіштовхувати до провалу імпічменту праворуч ті, кому цей Майдан чужим був і залишився. Але отут на небезпечному краї, на останній барикаді знову опиниться тендітна, русява, заряджена на перемогу...

У стані Януковича розповідають, що вольове рішення президента виявити характер і підписати таки указ мало підґрунтя. Після багатогодинних консультацій з лідерами парламентської більшості й опозицій Ющенка залишився наодинці з Тимошенко. І йому знову вимовили магічні слова: "Тоді я оприлюдню зміст папки Турчинова!". Чутки про легендарну папку підводять до пори, коли найближчий соратник Юлії Володимирівни, Олександр Турчинов, очолював Службу безпеки України. І нібито зібрав матеріал забійної сили: з махінацій компанії "Петрогаз", що пов’язують з ім’ям президентського брата, Петра Ющенка, з держдепівського минулого і сьогодення дружини Катерини Ющенко, та й з самого отруєння кандидата в президенти, де діоксином, мов, і не пахнуло…

Соратники ж Ющенка, у свою чергу, переконують: контакти Тимошенко і прихильника Януковича, дуже самостійного донбаського мільярдера Рината Ахметова, незважаючи на риторику взаємного неприйняття, давно встановлені і розвиваються наростаючи. Ця "нова хвиля" не стане накочувати по дрібницях один на одного, але здатна розчистити місце для того, хто за фактом опиниться зверху.

Якщо Конституційний суд остаточно визнає, що президент не мав права розпускати Раду, Віктор Андрійович, як голова держави, що здійснив фатальну помилку, і законослухняний громадянин буде зобов’язаний подати у відставку сам, не чекаючи імпічменту. І дострокові парламентські вибори доповняться ще одними - достроковими - президентськими. Як в анекдоті, "щоб два рази не вставати". Гроші знайдуться, у крайньому випадку, бюджетові допоможуть олігархи по обидва боки - на святу справу не шкода!

Ющенко, звичайно, може ще раз виставити свою кандидатуру. Але лише для того, щоб гучно програти Юлії Тимошенко. (Результат гіпотетичного двобою за булаву між Тимошенко і Януковичем поки вгадати складно.)

У випадку ж якщо Феміда скаже протилежне і "Усі на вибори до Ради!", Юлія Володимирівна помітно збільшить присутність своїх прихильників у парламенті. Адже зараз вона не випускає пару у свисток на площах Києва, не рве нерви на марних переговорах, не читає у великодню ніч запальні політпроповіді в храмах, а працює, працює, працює в округах. І в підсумку її питома вага як лідера опозиції (соціологи як і раніше впевнені, що більшість голосів знову зберуть регіонали) виявиться цілком достатньою для бою за президентське крісло в 2009 році. Скільки там перемучитися залишилося...

Як не огидно, треба визнати: українські політики такі, що абсолютно доручитися своїм голосом за добре ім’я і добрі наміри кожного з них неможливо. Якщо не хочеш, звичайно, потім залишитися в дурнях. З тугою шукає погляд: ну хто ж, хто?

Обидва тузи наполягають на тому, що вони - козирні. Королі компартії і соцпартії в колоді, пропонованої знову на вибір, засалені. Чирвова дама б’є без правил. Є, звичайно, новий валет "Народної самооборони", екс-міністр МВС, але щось заважає вважати його самостійно граючою картою - можливо, засоби, вкладені в кулак організації екс-надзвичайним міністром і екс-"любим другом". Ці фігури нещадно критиковані, скажемо делікатно, "десятками" - партіями, що не потрапили в нинішнє депутатське скликання, і ще більшим дріб’язком. Вони теж хочуть стати частиною правлячої еліти - так за звичкою іменують у нас персонажів, що опинилися при владі.

…Цікаво, який відсоток у випадку виборчої кампанії дасть графа "проти всіх"? І з яким настроєм, знаючи цей підсумок, вийде до народу України фактично переможений переможець парламентських виборів?

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах