Головна
 

Російський Newsweek: Cуркіс, альтіус, фортіус

Корреспондент.net, 25 квітня 2007, 09:13
0
10

Російський Newsweek у своєму останньому номері аналізує причини, через які заявку на проведення Євро-2012 виграли Україна і Польща, а також роль глави ФФУ Григорія Суркіса в перемозі україно-польської заявки.

У британському Кардіффі в минуле середу обирали країну, яка стане господаркою чемпіонату Європи з футболу в 2012 р. В день голосування італійська La Gazzetta dello Sport вийшла з оптимістичним заголовком: "Сьогодні Платіні віддасть нам Євро!" Глава УЄФА, француз Мішель Платіні - людина з італійськими коренями і великий гравць, який кращі роки провів у Туріні, - дійсно віддав свій голос "майже співвітчизникам". А в середу опівдні Платіні неохоче  дістав з конверта папірець з іменами переможців. Будинок мерії валлійської столиці, у якому проходила церемонія, здригнулося від радісного крику ста українців і поляків.

УЄФА, за словами членів його виконкому, було вкрай важко зробити вибір: жоден здобувач не відповідав вимогам відбіркової комісії про гарного організатора. У Польщі за декілька місяців до голосування відбувся скандал у Національній федерації футболу (там, як і в Росії, вирішили зміцнити вертикаль футбольної влади), в Україні не вчасно вибухнула політична криза. Угорщина і Хорватія, які теж виступали в парі, не змогли представити переконливого бюджету. Італійці так і не змогли надати УЄФА гарантій, що корупційні скандали і хуліганства вболівальників на стадіонах більше не повторяться. У підсумку, стверджує один з членів виконкому, Україну з Польщею вибрали як найменше зло. Але італійці з угорцями і хорватами переконані, що це була змова. До кінця тижня чиновники країн, що програли, майже офіційно звинуватили Григорія Суркіса, президента Федерації футболу України (ФФУ), у тому, що він "мотивував" голосування хабарями.

"Додумуйте за мене"

Віталій Мутко, президент Російського футбольного союзу (РФС), у бесіді з кореспондентом Newsweek теж дав зрозуміти, що справа нечиста. "З 12 членів виконкому УЄФА вісьмом взагалі наплювати, що там у кого з заявкою, - каже Мутко. - Вони голосують, керуючись своїми власними критеріями - не буду розшифровувати, додумуйте за мене". За тиждень до голосування президент РФС впевнено прогнозував перемогу італійців.

У Мутко, до речі, теж був "власний критерій" - ревнощі до сусідів. Росія теж претендувала на Євро-2012 - заявку готував попередник Мутко В’ячеслав Колосков. Колишній глава РФС тепер з задоволенням розповів Newsweek, що шанси Росії були високі: "У нас незаперечні переваги перед іншими: немає корупційних скандалів і безпорядків, ми багатші". Російська концепція Євро-2012 припускала єврофорум у двох містах - Санкт-Петербурзі і Москві. "Ця ідея зустріла порозуміння в УЄФА", - згадує Колосков.

Але Мутко вирішив заявку зняти. Один з укладачів проекту, колишній чиновник РФС Олександр Тукманов, розповідає, що були готові всі документи - залишалося тільки відправити їх в УЄФА. "Але Мутко вирішив підкреслити, що в нової влади інші пріоритети", - згадує Тукманов. Новий глава РФС тоді жорстко заявив, що не буде "займатися популізмом" - мовляв, у Росії все рівно немає шансів на перемогу.

Але ж Росія саме вела переговори з Україною і цілком могла зайняти місце Польщі. Тукманов стверджує, що з Григорієм Суркісом навіть була "попередня домовленість" - на заключному етапі дві пострадянські заявки повинні були або об’єднатися, або українці просто зняли би свою кандидатуру на користь Москви. В’ячеслав Колосков цю інформацію не підтвердив, але сказав: "Не виключаю, що саме так би все і відбулося. Суркіс прекрасно розумів: якби Росія брала участь у цій гонці, шансів в України не було б". Правда, сам тріумфатор Суркіс сказав Newsweek, що такий сценарій не розглядався.

Тепер йому легко усе заперечувати, але вірогідно відомо, що він намагався домовитися з Росією навіть після зміни влади в Російському футбольному союзі. У 2004-му, на зустрічі Володимира Путіна  з українськими бізнесменами в Кремлі, Суркіс розповів російському президентові про спільну заявку, що готується, з Польщею. "Але якщо не вийде, може, ми домовимося з Росією?" - запитав тоді Суркіс у російського президента. Путін жорстко відповів, що не хоче "бути в когось на підхваті ". "Я не образився на ті слова, - згадує Суркіс. - Тим більше що потім Путін сам сказав мені: не ображайтеся".

Шуби не пришиєш

Зараз президент ФФУ - національний герой не стільки України, скільки Польщі. Півроку тому спільна заявка була на грані зриву. Міністр спорту Польщі Томаш Ліпец звільнив главу Федерації футболу Михала Лісткевича - так само, як у свій час В’ячеслав Фетісов замінив Колоскова на державного ставленика Мутка. Тільки Лісткевич не став мовчати. За статутом УЄФА, у дії національних футбольних федерацій, які є громадськими організаціями, держорганам втручатися заборонено. Напередодні ключового рішення Польща зазіхнула на один з головних принципів - і Суркіс, як член виконкому УЄФА, разом з главою ФІФА Йозефом Блаттером полетів "вирішувати питання". Глава ФФУ зустрівся з президентом Польщі, і Лісткевич залишився на своїй посаді.

Суркіс, за словами друзів, завжди був чудовим дипломатом. Правда, у 1995 р. він навіть у цьому перестарався. Суддя Антоніо Лопес Ньєто повідомив, що напередодні матчу Ліги чемпіонів президент київського "Динамо" і брат Суркіса Ігор запропонував арбітру щедрий подарунок: $30 000 і дві норкові шуби. Той від подарунку відмовився, офіційно заявив про спробу підкупу, і клуб братів Суркісів був на два сезони дискваліфікований.

Зараз про слов’янського пана, який незграбно "працює з суддями", у Європі вже ніхто не згадує. Тепер Георгій Суркіс - один з впливових футбольних чиновників УЄФА. "Він єдиний, хто зустрівся з усіма дванадцятьма членами виконкому перед виборами, - характеризує друга В’ячеслав Колосков. - Літав до них, розповідав про свої переваги, поводився як грамотний лобіст".

Ігор Суркіс додає, що останній рік його брат "не виходив з літака". "Він не пропустив жодного навіть самого дрібного заходу у ФІФА і УЄФА, - розповідає Ігор. - Використовував кожну можливість, щоб зустрітися з членами виконкому".

У результаті тільки четверо проголосували проти України. "Двох я знаю - це представник Туреччини і Мішель Платіні", - говорить Колосков. З Платіні в дипломата Суркіса стосунки не склалися: восени глава ФФУ голосував проти француза на виборах президента УЄФА. "І я не приховував своєї позиції. Коли Платіні запитав, чи віддам я йому свій голос, я відповів: ні, Мішель, я дуже тебе поважаю як особистість, але істина дорожче", - розповідає Суркіс.

Пізніше Платіні "показав себе дуже порядною людиною": дозволив Суркісу переобратися в члени виконкому УЄФА і доручив розібратися з важливою польською справою. "А в Кардіффі, ще до оголошення результатів голосування, він підійшов до мене і сказав: дякую за те, що ви були щирим", - посміхається Суркіс.

8:4 - це розгром

Італійська делегація, впевнена у своїй перемозі, після голосування довго не могла отямитися. Українці зловтішалися: італійці до останнього моменту відчували себе в Кардіффі господарями, давали багато інтерв’ю, не приховували впевненості в перемозі, обговорювали майбутні прибутки і згадували розгром України на торішньому чемпіонаті світу - тоді у чвертьфіналі майбутні чемпіони перемогли з рахунком 3:0.

Але до зустрічі в Кардіффі українці підготувалися більш ґрунтовно. У "збірну" ввійшли символи сучасної України. Колишній легкоатлет Сергій Бубка виступав з офіційними заявами, боксер Віталій Кличко, як двозначно пояснили представники делегації, "відповідав за неформальне спілкування" з членами виконкому. Українського форварда Андрія Шевченка спочатку не хотів відпускати тренер "Челсі" Жозе Моурінью - у лондонців у середу була гра чемпіонату Англії. "Але ми зв’язалися з Романом Абрамовичем, а Шева сам відпросився в тренера", - говорить Ігор Суркіс. У вівторок, за його словами, форвард "Челсі" "найняв чартер за свої гроші, прилетів у Кардіфф і був щасливий, як дитина".

Прибули президенти України і Польщі - а інші країни не змогли переконати приїхати своїх глав. Віктор Ющенко, який залишив країну вперше з початку політичної кризи, представляв спільну заявку. "І його візит став тим самим знаком того, що Україна переможе, - вважає український політолог Костянтин Бондаренко. - Глави держав на такі заходи їздять, уже маючи гарантії перемоги".

Ющенко ніколи не був великим футбольним вболівальником. Влітку Суркіс місяць переконував президента вибратися на матчі чемпіонату світу. Україна на турнірі добилася кращого результату в історії пострадянського футболу - вийшла у чвертьфінал. Суркіс чекав Ющенка на переможному матчі проти швейцарців, але той приїхав тільки на гру з Італією. "І наші саме програли", - сміється Бондаренко.

У Кардіффі вдався реванш: коли Платіні оголосив переможця, частина італійців відразу направилася до виходу, не приховуючи свого гніву. Інші, не чекаючи виступу Суркіса, почали висувати обвинувачення. Міністр спорту Італії зібрав навколо себе журналістів і назвав те, що трапилося політичним рішенням. Колишній тренер збірної Марчелло Ліппі вилив свій гнів на кореспондента Newsweek: "Який рахунок за голосами? 8:4? Це ж розгром - як таке може бути? Нехай Україна виграла в залі, але ми доведемо свою перевагу на футбольному полі". У цей час на сцені щасливий Суркіс виголошував  промову - спочатку вона була українською, потім чиновник збився на російську, ледь не заплакав, а під кінець поляк Лісткевич, який стояв поруч, просто обійняв і поцілував свого чудесного рятівника. Поляки прекрасно усвідомлювали, що зробили занадто мало для перемоги.

Непередбачений схід

Платіні все-таки знайшов обґрунтування позиції своїх неслухняних колег. Він повідомив Newsweek, що УЄФА, віддавши чемпіонат Україні і Польщі, просуває футбол на Схід. "Нам потрібно підвищувати популярність футболу в цих країнах. Великі змагання в Східній Європі не проводилися з часів московської Олімпіади-80".

У Польщі і Україні живе 85 млн людей- це 10% від усього населення Європи. "Тому УЄФА і рухається до нас, - переконаний Суркіс. - Можливо, він непередбачений, зате це величезний неосвоєний ринок". Українські політологи заперечують "політичний фактор" рішення, про яке говорять італійці. Радник Ющенка Тарас Стецьків в інтерв’ю Newsweek сказав, що рішення УЄФА - це ніяк не підтримка "помаранчевого" курсу української політики, а тільки бізнес. Політичні кольори тут взагалі ні при чому: Донецьк зацікавлений у проведенні чемпіонату не менше Львова. Суркісу - прихильнику колишнього президента Леоніда Кучми - не було важко напередодні голосування УЄФА зібрати гарантійні листи за підписами всіх політичних лідерів. Хто б не виявився переможцем у кризі, вона схвалить нинішній бюджет Євро-2012 (біля $4 млрд). "З цього питання заперечень в політиків немає", - сміється Стецьків. Адже футбол, за словами Бондаренко, є "однією з складової національної ідеї України".

У київському аеропорту Бориспіль тріумфаторів зустрічало близько  тисячі людей, хоча прилітала делегація близько опівночі. Чиновники ледь стояли на ногах - "весь минулий день святкували". Колишній президент Леонід Кравчук на імпровізованій сцені ледь видавлював з себе посмішку - дуже хотів спати. Без зупинки гриміли барабани, раз десять прокрутили "We are the champions", трохи менше - український хіт "На Блохіна ходила колись велика країна!". Блохін відповів коротко: "Знай наших!" Віталій Кличко зберігав спокій і, як звичайно, думав про фінансові перспективи. Розсердився тільки, коли хтось облив його шампанським - боксер показав невідомому величезного кулака.

Головний герой, Григорій Суркіс, хоч і змушений був відбиватися від обвинувачень угорців і італійців (виправдуватися він почав ще в Польщі - літак Кардіфф-Київ спочатку приземлився там), був бадьорий. "Ми тебе любимо!" - кричали вболівальники. "І я вас, так хочу кожного з вас обійняти", - відповідав Суркіс і вже через декілька секунд був притиснутий юрбою.

Футбол прийшов з-під Землі

Київський 10-классник зробив малюнок за мотивами знаменитої картини "Козаки пишуть лист...". У центрі - Суркіс, природно, у ролі писаря. Навколо - кращі люди українського футболу: Андрій Шевченко, покійний тренер Валерій Лобановський, захисник Олег Лужний, який грав у "Арсеналі". Зараз ця картина висить у холі величезного Дому футболу, який добудували до подачі заявки на Євро-2012.

Поруч ще декілька робіт, майже на усіх - та ж козацька тема (наприклад, три козаки зі знаменитого українського мультфільму - тут вони біжать за футбольним м’ячем, над цією картиною, говорять, розплакався Ющенко; на іншому полотні - щаслива подружня пара козаків біля свого хутора дивиться задумливо вдалину). Ці малюнки заявочний комітет представив в УЄФА. Глава комітету Олег Федоренко вважає, що саме ця сентиментальна посилка і привела до перемоги, "а зовсім не вплив Суркіса".

Ще одна причина перемоги, вважають організатори, - сам Дім футболу, величезний палац у центрі Києва. Архітектурними знахідками він не відзначається - скло і бетон, визнають у Федерації футболу. З Дому йде тунель до футбольного поля (на ньому грає свої матчі молодіжна збірна). Вихід футболістів "прямо з-під землі", по задуму будівельників, "повинен дивувати". Але навряд чи своїм палацом українці здивували чиновників УЄФА. Зрештою Дім футболу - це усього лише новий офіс Суркісів і самої федерації. Велика частина кабінетів з сучасними плазменними телевізорами пустує - "працівників не вистачає".

А ті, хто уже вселився, страшенно пишаються шикарним балконом для курців, зробленим на другому поверсі будинку. Георгій Суркіс сам не курить, і вмовляти його довелося кілька місяців. "І він прислухався до наших аргументів", - захоплено говорить про боса один з помічників президента ФФУ, прикурюючи сигарету. За словами злісного курця, за це вміння давати людям те, чого вони хочуть, Суркіса всі і люблять.

Джерело: Русский newsweek

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах