Головна
 

Rzeczpospolita: Багато хто хотів би, щоб Україна розкололася. Інтерв’ю Віктора Ющенка

28 квітня 2007, 10:40
0
2

Наступні п’ять років погляд всього світу буде звернено на Польщу і Україну. Це буде свого роду випробування, що дозволить відповісти на запитання, які наші справжні можливості - як політичні, так і економічні. Про ситуацію в Україні польській Rzeczpospolita розповів Президент Віктор Ющенко.

 Чи вважаєте ви, що демократія в Україні знаходиться в небезпеці?

Віктор Ющенко: Загрозою для демократії був не мій указ про розпуск Верховної Ради, а ситуація в парламенті. В Україні немає політичних традицій того, щоб влада дійсно визначалася під час виборів. На виборах у більшій або меншій мірі мали місце маніпуляції. У парламент проходили депутати, яких потім перехоплювала влада, яка хотіла одержати підтримку більшості. У парламенті попереднього скликання цілих 262 депутата перейшло з однієї фракції в іншу, з опозиції в табір влади. Це залишається нашою хворобою вже п’ятнадцять років. Влада для цього використовувала силові структури, починаючи від Служби безпеки України, через міліцію і податкові установи, і закінчуючи санепідом. Депутатам давали хабарі, використовували різні інші методи. Після недавніх виборів сформувався правлячий табір, у якому було 238 з 450 депутатів ("Партія регіонів" Віктора Януковича, комуністи і соціалісти - прим. ред.). Але їм цих 238 голосів здалося мало. Вони хотіли одержати 300, тобто більшість, яка необхідна для внесення змін у конституцію. Тому вони намагалися "виправити вибір народу". Це антиконституційні дії, що ставлять під питання зміст виборів взагалі. Народ перестав бути носієм суверенітету. Це необхідно змінити.

Ви пропонуєте, щоб правляча коаліція і опозиція досягли політичної домовленості. У чому вона повинна складатися?

- По-перше, ми повинні оголосити мораторій на такі дії для обох сторін конфлікту, які  заважають атмосфері переговорів. Необхідно виключити з участі в цій суперечці суспільство, припинити демонстрації, це ганебне видовище на майдані Незалежності і під будинком парламенту. Також від прийняття рішень має утриматися Конституційний Суд (мова йде про розгляд представлення про відповідність президентського указу конституції - прим. ред.). По-друге, депутати - як коаліції, так і опозиції - повинні повернутися в зал парламентських засідань, а Верховна Рада повинна зайнятися найбільш важливими для країни законами, у першу чергу законом про статус народного депутату. Конституція говорить ясно: депутат, що виходить зі складу своєї фракції, має бути виключений з парламенту! Необхідно також ввести зміни у виборче законодавство, що визначать принципи проведення дострокових виборів, а також закон про статус опозиції.

А ви погодилися б на домовленість, яка не припускала проведення дострокових виборів?

- Не думаю, що це можливо. Вибори - це необхідна умова і, одночасно, політична необхідність. Сьогодні велика частина суспільства хоче взяти участь у достроковому голосуванні. Необхідно запобігти корупційним діям, що ускладнюють нормальну роботу парламенту.

Як ви вважаєте, є реальні шанси досягти компромісу?

- На щастя, у середу, нарешті, почалися переговори між правлячою коаліцією й опозицією. Уже більше двох з половиною місяців понад двісті депутатів від опозиції не приходять на сесії парламенту! Це показує, наскільки серйозною стала криза. Можливо, спочатку переговори не принесуть відчутних результатів, але є надія. Необхідно пам’ятати про розрізненість суспільства. Під час президентських виборів різниця між одним і іншим кандидатом складала усього лише декілька відсотків, під час парламентських виборів підтримка для двох великих блоків теж була досить близька. Тому ми повинні прагнути до того, щоб досягти компромісу між цими силами.

Нинішній конфлікт чітко показав, що Україна розділена. Як можна протидіяти цьому поділу?

- Багато хто хотів би, щоб Україна розкололася, говорила різними мовами, щоб у неї було декілька основних центрів. Використовувати в політичному житті формулу "схід проти заходу" просто шкідливо. Абсолютно неприйнятно, коли політична сила, яка представляє один регіон, намагається одержати перевагу над об’єднанням, яке  представляє інший регіон. Але в цьому немає нічого нового, цю ситуацію викликала "помаранчева революція". Ми маємо справу зі спадщиною минулого. Необхідно сформулювати такі пріоритети, що зможуть консолідувати народ. Ми повинні інакше глянути на нашу історію, на проблему інтеграції, створення відкритого і конкурентноздатного економічного простору, приватизації, або, нарешті, на мовне питання. Як перетворити політику конфлікту в політику єдності, а ще краще - співробітництва. В українській родині немає місця для конфлікту схід-захід.

Ви розчаровані тим, що після "помаранчевої  революції" Європа недостатньо підтримала Україну?

- І так, і ні. В останні два роки утворилася нова формула нашого співробітництва з Європейським Союзом. У відносинах з ЄС ми сьогодні спостерігаємо таку дипломатичну активність, якої не було за останні 15 років. У нас є конкретні досягнення - починаючи з переговорів про підписання нової, розширеної угоди про партнерство і співробітництво. Потрібно сказати відкрито: "Євро 2012" - це одна з деяких нагород, яку у відповідь на наші зусилля одержали ми, політики. Починаючи від угоди про співробітництво і закінчуючи домовленостями щодо візового режиму для громадян України і реадмісії. Найважливіше - що з’являється взаємна довіра. Однак при всьому цьому необхідно враховувати контекст внутрішньої ситуації України. Коли ми починали говорити про інтеграції з ЄС, всього 33% населення підтримували цю ідею. Тепер ми можемо розраховувати на підтримку 67%. Ми починали з того, що тільки 2% населення знали, що таке НАТО. А сьогодні 27-30% розділяють політику, сформульовану на принципах колективної безпеки і інтеграції з НАТО. Це питання, рішення по яких не приймає один тільки президент. Ці рішення повинні приймати люди, усе суспільство. Потрібно тільки дати йому час і необхідну інформацію, і воно прийме правильне рішення. Я залишаюся оптимістом. На ваших очах міняється наша країна.

Як ви хочете переконати українців у необхідності інтеграції з Європою?

- Ми, у першу чергу, повинні відмовитися від моделі "або". Від того, щоб прагнути тільки в одному напрямку, або тільки в протилежному. Ми також повинні відмовитися від тих політичних уявлень, що сформувалися в часи колишнього СРСР, коли людей лякали Заходом. Наше суспільство повинно розуміти, що для нього самого дуже вигідна інтеграція з Заходом. Що завдяки цьому воно одержить конкретну користь, що воно від цього виграє. Великою помилкою було б залишатися сусідом ЄС і не усвідомлювати стратегічного контексту цього факту. Поруч з нами знаходиться величезний ринок, а ми довгі роки були повернені до нього спиною. Українці повинні також помітити іншу користь - в області безпеки, оборони, у гуманітарній сфері.

Усе-таки, чи не вважаєте ви, що Брюсель закрив перед українцями дверей?

- Ні. Моє завдання як президента - це допомогти українському народу зрозуміти, що важливо дотримуватися європейських стандартів не тільки в економіці, що може здатися досить простим, і навіть не тільки в соціальній або гуманітарній сфері. Для нас найважливіше - це дотримуватися політичних стандартів, особливо таких, які забезпечать ефективну боротьбу з корупцією. Ми повинні прийняти високі європейські стандарти, причому без того, що думає про це Брюссель. Ще декілька років тому багато європейців на питання, що таке Україна, відповідали мовчанням. Сьогодні Європа набагато більше знає про те, що таке Україна. Я хочу теж сказати, що розумію специфіку положення усередині самого Євросоюзу. Наше зближення з ЄС повинно відбуватися відповідно до інтересів його членів. Це дуже складне питання.

А як має виглядати україно-російське співробітництво?

- З Росією ми повинні говорити зрозумілою мовою, а у своїй поведінці ми повинні бути більш виразними і, у той же час, щирими. Я переконаний, що найвигідніший партнер для Москви - це демократична і передбачувана Україна. Україна, що усвідомлює весь масштаб вигоди відносин з Росією, відносин демократичних, рівноправних і заснованих на прагматизмі.

Які очікування ви зв’язуєте з тим, що Україні і Польщі було довірено  проведення чемпіонату "Євро 2012"?

- Цей чемпіонат для нас є не тільки спортивною подією. Для нас це один з тих шляхів, який веде прямої інтеграції з європейськими структурами. "Євро 2012" посилює відчуття нашої приналежності до Європи. Але ж інтеграція України з Європою складається з багатьох конкретних подій і проектів. Можна згадати хоча б об’єднання української енергетичної системи з системою Євросоюзу і проект трубопроводу Одесс-Броди-Плоцьк-Гданьск. У випадку з "Євро 2012" замість полеміки навколо присутності України в об’єднаній Європі ми маємо справу з конкретною діяльністю на користь інтеграції. І немає необхідності навіть задумуватися про передбачуваний економічний або фінансовий прибуток, тому що вона очевидна. Люди, які приїдуть на матчі, власними очима побачать, як виглядає Україна, а своїми враженнями і знаннями про нашу країну і українців вони поділяться з усім світом. Я переконаний, що це буде сприяти довірі до України.

 Чи вважаєте ви, що нам вдасться разом добре організувати цей чемпіонат?

- У наступні п’ять років погляд усього світу буде звернено на Польщу і Україну. Це буде свого родувипробування , що дозволить відповісти на запитання, які наші справжні можливості, як політичні, так і економічні. Я переконаний, що ми справимося. Дуже важливо, що "Євро 2012" ми організуємо разом з Польщею. Відносини з Польщею завжди були дорогі моєму серцю. Той, хто добре знає історію, і хто знає наші сьогоднішні добросусідські відносини, може написати книгу про те, як повинні вести себе великі народи. Скільки в останні роки поляки і українці зробили для примирення! Скільки важких проблем необхідно було вирішити, скільки потрібно було пробачити один одному, щоб дійти до такого рівня відносин, що ми маємо зараз! І в нас вийшло! Потрібно сказати щиро: "Євро 2012" - це одна з деяких нагород, яку , у відповідь на наші зусилля одержали ми, політики.

В інтервю також брали участь журналісти британської газети The Times і інформаційного агентства AFP.

Переклад: UK2 watch.com

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах