Головна
 

ВН: Україна вибрала у Росії два газових родовища. Інтерв’ю Юрія Бойка

11 травня 2007, 13:42
0
4

У своєму номері за 11 травня російська газета Время новостей публікує інтерв’ю міністра палива та енергетики України Юрія Бойка.

Україна - основна транзитна країна, через яку російський газ іде в Європу. Вибух, що пролунав цього тижня на українській ділянці газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород, змусив понервувати як європейських покупців, так і російських постачальників. Однак постачання газу через Україну навіть не зменшилися. Про цьому і про перспективи співробітництва з Росією "Время новостей" розповів міністр палива та енергетики України Юрій Бойко.

- Міністр транспорту України Микола Рудьковський не виключив, що вибух 7 травня на українській ділянці газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород був терактом. Ви розділяєте цю версію?

- Наше міністерство заслухало попередні результати розслідування - теракту не було. Це не перша НП у цій місцевості, три роки тому в двох кілометрах була аналогічна аварія. Компанія "Укртрансгаз" тоді провела дефектоскопію і електрограму всієї ділянки газопроводу і не виявила проблем. Основна версія того, що трапилося - просідання ґрунту. У цій місцевості труба, що її прокладено ще в 1983 році, проходить у низині з торф’яними болотами. Швидше за все до осідання ґрунту призвів весняний паводок, але остаточних висновків ще немає.

Ні Євросоюз, ні Росія не відчули жодних незручностей від вибуху - "Укртрансгаз" (дочірня компанія "Нафтогазу України", - Ред.) оперативно наростив постачання по інших маршрутах газопроводів. Проте мінпаливенерго готує доручення про перевірку стану ґрунту і труб на подібні дефекти по всій Україні. У цілому технічний стан газотранспортної системи (ГТС) не викликає в нас особливого занепокоєння. На заходи щодо забезпечення її надійності "Нафтогаз України" витрачає 350-500 млн дол. у рік.

- Чи збільшилися зараз шанси на реалізацію проекту російсько-українського газотранспортного консорціуму?

- У зв’язку з лютневим рішенням нашого парламенту про посилення державного контролю над магістральними газопроводами ми можемо говорити тільки про будівництво нових трас газопроводів. У квітні український уряд надіслав листа російському прем’єрові з пропозицією реалізувати угоду від 2002 року про спільне будівництво 200-кілометрової ділянки Богородчани-Ужгород. Цей проект відповідає як інтересам України, що збільшить транзит і завантажить два газопроводи з Бєларусі, які зараз простоюють, так і Росії, що зможе шляхом відносно невеликих вкладень одержати приріст транзиту до 19 млрд кубометрів на рік. Хочу наголосити, що цей транзитний маршрут дозволить Росії активно використовувати потужність підземних газосховищ, що знаходяться поруч, тобто різко нарощувати постачання до Європу в періоди максимального попиту. Жоден з альтернативних маршрутів, які перебувають в стадії проектування або будівництва, не дає таких можливостей. Для будівництва нової ділянки газопроводу ще в 2004 році відведено землю, підписано всі документи, аж до контрактів. Тепер усе залежить від волі російської сторони і залучення німецьких партнерів, що було задекларовано під час підписання угоди.

- Чи вивчила українська сторона активи, що їх Росія пропонувала в обмін на активи української газотранспортної системи? Про можливу реалізацію цього проекту 1 лютого заявив президент Володимир Путін...

- Передусім Україна вивчила європейський досвід у сфері обміну активами. До речі, про обмін активами мови не було. Говорилося, що українські компанії зможуть одержати доступ до ресурсної бази на території Росії, оскільки "Газпром" уже допущено на газовий ринок України. Київ з кількох запропонованих Росією варіантів вибрав два: йдеться про великі родовища зі шпарами, захищеними запасами, котрі розташовані по трасі існуючих газопроводів. Для затвердження висновків експертів потрібно була згода вищих керівників Росії й України, відповідних органів. Через складну у нас політичну ситуацію зустріч на вищому рівні не відбулася. Але вона відбудеться, як тільки кризу буде подолано.

- Якою буде ціна на російський газ для України в 2008 році?

- Переговори про постачання російського газу на Україну розпочнуться у вересні. З огляду на рівень стратегічного партнерства між нашими країнами, ми не очікуємо істотного зростання. Позиція уряду полягає в тому, що зростання ціни на газ не повинно перевищувати рівень інфляції, тобто 10%. Хоча принципове рішення про ціну на газ приймається на політичному рівні прем’єрами двох країн.

- Український президент Віктор Ющенко висловлював невдоволення урядом, який в угодах з питання  газу із Росією не зафіксував формулу розрахунку ціни на газ. Наскільки справедливі ці докори?

- Заяви президента свідчать про вкрай спрощене розуміння ситуації тими, хто готує йому інформацію. Плачков (колишній міністр енергетики. - Ред.) і Івченко (колишній глава "Нафтогазу України". - Ред.), що на початку 2006 року ледве не довели країну до енергетичної кризи, спотворюють ситуацію в надії повернути колишні позиції. Україна сьогодні не закуповує російський газ, тому претензії до російського уряду безглузді. Наш баланс складається із середньоазіатського - переважно, туркменського - газу, що закуповується по 100 дол. на границі Туркменістану й Узбекистану. З урахуванням транспортування на двох тисяч кілометрів його ціна для України складає 130 дол. за тисячу кубометрів. От і уся формула. Єдина поступка, що для нас зробили росіяни, - дали можливість одержувати потрібні нам обсяги середньоазіатського газу.

- Віце-премєр Андрій Клюєв заявляв про можливості переходу до закупівель газу без участі "Росукренерго". Це можливо?

- Уряд України прагне до максимально низької закупівельної вартості газу і веде пошук таких ресурсів. Це один із пріоритетів політики уряду. Однак поки що ми не отримували пропозицій з більш низькою ціною, ніж та, яку позначено в чинних угодах.

- Який стан "Нафтогазу України" - найбільшого держмонополіста, відповідального за транзит газу?  Чи відповідають дійсності заяви опозиції про поганий фінансовий стан підприємства, ледве не банкрутство?

- Чинному урядові з великими зусиллями удалося налагодити роботу "Нафтогазу". Фінансовий стан компанії різко погіршився в 2005-2006 роках через представників нинішньої опозиції, що донедавна керували компанією. Нафтогаз обтяжений кредитами на суму 2 млрд дол. Частину цих коштів минуле керівництво перевело в бюджет, частину - узагалі невідомо куди. Ці кредити доведеться гасити з прибутку компанії.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах