Головна
 

Corriere della Sera: У Києві зникають новонароджені

Корреспондент.net, 14 травня 2007, 16:05
0
6

Світлана Пузикова нічого не знає про заяви прем’єр-міністра. Їй 26 років, і вона вдруге вагітна, пише Андреа Нікастро, Corriere della Sera, Італія.

"Але я більше не піду народжувати до полового будинку. Я дуже боюся, що таке може знову статися, що в мене можуть украсти і цю дитини". Була 4:00 година ранку, коли восени 2002 року народився той, хто мав стати першим сином Світлани. "Я народила швидко, без проблем. Мені не дали потримати дитини на руках, але я бачила, що його мили і зважували. "Вітаю", - сказала акушерка. Я була щаслива і збентежена. Безумовно, я добре бачила жінку в білому халаті, що тримала дитину, бачила, як вона його загортала в пелюшки і виносила з кімнати. А відтоді я більше ніколи не бачила мого сина". У лікарняній картці записано зовсім іншу історію: не пологи в строк, а передчасні пологи на строку 6 місяців. Не жива дитина вагою більше 3 кг, а мертвий плід, що важив 800 грам. Хто обманює? Світлана подала позов проти "викрадачки", але не змогла надати її опис. Марно. Жоден зі співробітників лікарні номер 6 міста Харкова ніколи, за їхніми словами, не бачив цієї жінки.

Минуло кілька місяців, і до цієї ж лікарні збіднілої Східної України прийшла народжувати дитину Олена Стульнева. От що вона розповіла. "На початку 2003 року в мене народилася донька, яку ми вирішили назвати Реґіною". "Я там був, - розповідає її чоловік Дмитро. - Акушерки вийшли з пологової зали усміхненими і написали на табличці: Реґіна, 54 см". Але і їхню доньку було названо "недоношеним плодом", а її тіло так і не віддали батькам.

У цьому місті за часів Радянського Союзу будували танки, літаки і турбіни, а сьогодні половина населення міста не має роботи. Але в керівництві міста залишилася колишня комуністична еліта. Лариса Лазаренко так і залишилася головлікарем лікарні номер 6. Лікар відмовилася від зустрічі з кореспондентом Corriere і по телефону прокричала: "Облиште мене, усе вже з’ясували, нічого не сталося". Спірна точка зору, оскільки слідство усього лише припинено.

"Розслідуванням займалися сім різних структур, коли моя організація "Асоціація на підтримку багатодітних родин" узялася допомагати цим матерям, - розповідає Тетяна Захарова, активістка правозахисного руху в Харкові. - Як тільки слідчі починали наближатися до розуміння того, що сталося, слідство припинялося. Вищі органи вимагали одного: здати справу в архів". Тетяна переконана, що випадки, котрі сталися зі Світланою й Оленою, - не поодинокі. "Цим родинам за мовчання пропонували гроші, але, на щастя, принаймні ці дві матері вирішили з’ясувати правду. Завдяки заяві Світлани нам удалося відкопати той ящик, у якому мала знаходитися її дитина, вилучити журнали пологового відділення, моргу та похоронних служб. Із всього отриманого матеріалу складалася дивна картина: усе було не так, як мало бути. У маленькій труні було поховано останки 28 абортованих плодів, але в ній було 30 трупиків. Лише в одного з них мав бирочку, на якій був написано: плід 800 г, як на бирці дитини Світлани. Але удалося установити не тільки це. Тільця піддавалися розтину, і з них було витягнуто органи, тоді як у документах моргу не було ніяких указівок на витягнення органів. У цьому ж ящику виявлено останки дитини, народженої в строк, яка не мала б там знаходитися. Я кажу "останки", тому що від неї мало що залишилося. Хтось її почикрижив скальпелем".

Виходить, дитя Світлани удалося знайти? " Ні. Я сказала, що ми знайшли бирку. Але вона була на іншому тільці. Це підтвердив аналіз ДНК, зроблений у незалежній німецькій лабораторії. Хтось розкрив могилку раніше від нас і поклав цю бирку. Вони скоїли це вночі, і, на свою біду, їх побачив бомж. Після того як той бомж дав свідчення, він згорів у своєму бараку.

Що відбувається в Україні?

Я задав це питання слідчому Генеральної прокуратури в Києві Ірині Богомоловій. "Я вважаю, що досить близько підійшла до розкриття істини, - каже Богомолова Corriere, перебуваючи в Одесі. - У квітні 2006 року мене несподівано відправили на пенсію, і я була змушена припинити розслідування. Я подала позов, і через короткий час мене повернули на колишню посаду відповідно до мого права. Я чекаю, коли мені дозволять завершити розслідування. Тільки тоді я зможу розповісти усе, що мені відомо про зниклих дітей".

І Тетяна Захарова, голова Асоціації з надання допомоги багатодітним родинам, не хоче розкривати таємниці слідства. Але вона все-таки може дещо повідомити. "Зафіксовано вже шість підозрілих смертей. Серед них - цвинтарний бомж, що згорів заживо. Акушерка з лікарні номер 6, яка зізналася, що сфальсифікувала запис в історії хвороби Світлани, померла від серцевого нападу. Те ж саме сталося зі співробітницею похоронного агентства, що займалося перевезенням "біологічних відходів" - абортованих плодів - на цвинтар. У автомобільній катастрофі загинула подруга Світлани, котра бачилася з нею перед пологами. Розчинилася в повітрі жінка, яка винесла з зали доньку Світлани. Нарешті, безвісти зник шість місяців тому мій син, моя права рука в цьому розслідуванні". Тетяна також не почуває себе в безпеці. "Я більше не живу в себе вдома. Я знаю, що за мною стежать. Я майже щоночі змінюю притулок".

Згідно з логікою заяви прем’єр-міністра Януковича ("є люди, що продають "людський матеріал", значить є і ті, хто його купує") виходить: якщо є люди, що одержують людські органи в пологовому будинку, повинні бути і ті, хто їх продає. Тетяна не має сумнівів, і вона вказує на Харківський інститут кріобіології. На інтернет-сайті інституту можна прочитати те, що позбавило сну Тетяну. "Клітинні трансплантати, біологічні препарати, здатні природним чином сприяти одужанню, завдяки, насамперед, значному збільшенню обсягу наявних у нашому розпорядженні клітин і плодових тканин ". На сайті розміщено свого роду каталог продуктів, які має інститут кріобіології: ембріональні нервові клітини, плодові тканини вилочкової і щитовидної залоз, кістоку, кісткового мозку і селезінки.

Професор Валентин Грищенко у свої 78 років твердою рукою керує інститутом. У нього гарні манери, він красномовний, розуміє англійську, але зволів говорити з Corriere по-російськи, через перекладача. Він зайняв оборону: "Усі ці історії позбавлені сенсу. Ми працюємо з дорослими стовбурними клітинами, що у всіх наукових виданнях визнані більш ефективними, ніж плодові або ембріональні стовбурні клітини".

Професор Грищенко, здається, не помічає що суперечить собі, коли каже: "Інститут експортує ембріональні клітини і тканини, але не за плату, а лише в рамках наукового співробітництва". Він навіть не намагається уникнути відповіді, коли йому говорять, що одним з його клієнтів є інститут регенеративної медицини на Барбадосі. Під цією назвою ховається приватна клініка, у якій ігноруються моральні принципи, у той час як ціни на спірні лікувальні процедури з омолодження, що базуються на ін’єкціях ембріональних стовбурних клітин, добре відомі. "Так, ми направляли матеріал і в цю клініку", - визнав Грищенко.

Два роки тому міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук сказав: "Я не дозволю, щоб наші діти вроздріб продавалися за кордон". Через кілька тижнів у результаті урядових перестановок він позбавився своєї посади.

Переклад: InoPressa.Ru

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах