Головна
 

Spiegel: Банальний фінальний галас

16 травня 2007, 12:53
0
3

"На західному фронті без змін, і гірше того - ніяких скандалів. Так що "балканська змова" з’явилася саме вчасно. І якщо до того ж на сцені з’являється українець в образі трансвестита і ричить у мікрофон по-німецьки: "Танцюйте!" - стає зрозіміло, що степові народи вже підійшли до ворот Заходу", впливове німецьке видання Der Spiegel пише про фінал останнього Євробачення.

Образа, зіткнення, бурління: розчарування фіналом гран-прі Євробачення розростається до обуреного хору. Однак чи чують критики самі себе? Їхні обвинувачення більш фальшиві, найдурніша балканська попса.

Журналіст Штефан Ніггемайєр підрахував, якими були би підсумки фіналу, якби в голосуванні не брала участь Східна Європа. Результат дуже схожий з наявним

Уся справа, схоже, у гарному настрої в політичних колах Берліна, у зниженні числа безробітних, в успіхах пані Меркель на міжнародній арені. На західному фронті без змін, і гірше того - ніяких скандалів. Так що "балканська змова" з’явилася саме вчасно. І якщо до того ж на сцені з’являється українець в образі трансвестита і ричить у мікрофон по-німецьки: "Танцюйте!" - стає зрозуміло, що степові народи вже підійшли до воріт Заходу, затиснувши в одній руці балалайку, а в іншій - стільниковий телефон. Який використовується для голосування - і аж ніяк не на користь Західної Європи.

Незадоволених доведеться розчарувати: їхні розрахунки зовім негодні, ні з культурологічної, ні зі статистичної точки зору. Журналіст Штефан Ніггемайєр підрахував, якими були би підсумки фіналу, якби в голосуванні не брала участь Східна Європа. Результат дуже схожий з наявним. Сербія й Україна все рівно опинилися б на самій горі, Німеччина піднялася б на п’ять сходинок вище. Але відчув би себе Роджер Ціцеро переможцем, якби опинився на 14-му місці? Навряд чи.

Сьогодні ветеран гран-прі Євробачення Ральф Зігель домагається зміни правил: потрібно, щоб було два півфінали, один - для Західної, інший - для Східної Європи. Тоді половина фіналістів гарантовано виявиться з Західної Європи, але репутація конкурсу буде сильно зіпсовано. Адже що таке ці преференції для Заходу, як не апартеїд? Якщо культура меншин, а саме ними показали себе в плані техніки на Євробачення західноєвропейські країни, приречена на вимирання, то вид, що знаходиться під загрозою, доводиться зберігати штучно.

Чи чують критики самих себе? Їхні обвинувачення більш фальшиві, ніж найдурніша балканська попса

Незважаючи на те, що поділ рівносильний оголошенню про банкрутство власної музичної культури, зміна правил подається як нововведення, що, власне, є давно вирішеною справою. З 2009 року так чи інакше будуть проводитися два півфінали, але не зі страху перед руським диско, а тому, що 28 пісень, як цього року, для публіки вже межа. У 2009 році приєднаються ще як мінімум Азербайджан, Ліван і Палестина; крім того, переговори про участь сьогодні ведуть Монако і Словаччина.

Звичайно, телефонне голосування значною мірою відбиває кількість і склад публіки. Тим гірше виглядає нинішня кампанія щодо очорнення результатів фіналу. Адже чим більше видаватимуть гран-прі Євробачення за балканський міжсобойчик, тим слабкіше буде надалі бажання англійців, французів і німців побачити шоу і проголосувати за його учасників. Телефонне голосування спрацьовує тільки тоді, коли сильний інтерес до конкурсу існує у всіх країнах. Німецькі критики, від Ніколь до Хайнца Рудольфа Кунце, саме роблять усе для того, щоб знизити його ще більше.

Ідея про журі або комбіноване голосування - журі плюс телефонне голосування - непогана. Члени журі мають можливість прослухати пісню кілька разів, на них, на відміну від публіки, не обрушаться відразу дві дюжини пісень, половина з яких звучить так, начебто вони зроблені на одному комп’ютері. Однак рішення європейського журі може бути поставлене під сумнів. З Франції, наприклад, доходять чутки, що через брак часу "відбірників" в останній момент у буквальному значенні довелося шукати на вулиці.

Проте таким чином транскультурна проблема все одно не

Якщо Захід посилає на Євробачення клоунів, на яких у їхніх власних країнах, причому небезпідставно, стоїть клеймо евротреша, то як можна дивуватися результатам

вирішується. І це теж один з показників якості. Якщо Захід посилає на Євробачення клоунів у формі стюардів (Англія) або в беретах (Франція), на яких у їхніх власних країнах, причому не безпідставно, стоїть клеймо евротреша, то як можна дивуватися результатам. Не можна приготувати апетитну страву з музичних консервів 20-річної давнини і при цьому очікувати оплесків з Риги і Белграда.

На Заході немає ринку східноєвропейської музики - на радіо і телебаченні не вистачає місця, щоб познайомити нас з поп-культурою Балкан. Телеканал Arte не в змозі закрити цей прогалину самотужки. Індустрія значною мірою сприяла поглибленню культурної прірви: у Хельсінкі побували візитери з Африці, що купили права на пісні Євробачення, щоб потім записати їх мовою африканс. Зате в Німеччині не знайшлося фірми, готової випустити пісні переможниці Марії Шерифович, не кажучи вже про пісні представників Боснії, Латвії або України.

Де ді-джеї, що підстьобнули б Євробачення і його критиків? Гарним початком міг би стати випуск реміксів пісень-переможниць Євробачення Свена Вета і Вестбама

Переклад з німецького InoPressa

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах