Головна
 

Время Новостей: Перевороти по-київськи

25 травня 2007, 10:38
0
2

"Тривала суперечка українських політиків про проведення дострокових парламентських виборів, спровокована квітневим указом президента Віктора Ющенко про розпуск Ради, вчора почала переростати у відкритий конфлікт",- пише в номері від 25 травня кореспондент Времени Новостей.

Переговори між президентським табором і правлячою коаліцією на чолі із прем’єром, лідером Партії регіонів Віктором Януковичем фактично зірвано. Очевидно, що ворогуючі сили втомилися домовлятися і зайнялися загрозливою грою мускулами на очах у всієї країни.

Віктор Ющенко викликав на нараду міністра оборони, призначеного в уряд за його квотою. Прем’єр і спікер парламенту звернулися до лояльного до правлячої коаліції глави МВС Василя Цушка. По обидва боки з’явилися заяви про те, що опонент намагається здійснити державний переворот. Надвечір  парламентська коаліція готувалася провести позачергове пленарне засідання у зв’язку з новим витком політичної кризи.

Конфлікт розгорівся вчора через генпрокурора Святослава Піскуна, якого президент звільнив своїм указом. В.о. генпрокурора був призначений прокурор Криму Віктор Шемчук. Піскун вирішив, що це рішення незаконне і повернувся на робоче місце. За підтримкою депутатів від правлячої коаліції і міністра внутрішніх справ Піскун увійшов у будинок генпрокуратури і силою зайняв свій кабінет, витиснувши звідти співробітників  управління держохорони, яке підкоряється президенту. Генпрокурор і депутати коаліції діяли під прикриттям спецпідрозділу "Беркут", який привіз з собою Цушко. Ющенко назвав главу МВС "державним злочинцем". Однак сам Цушко пояснив журналістам, що "боровся з державним переворотом" у генпрокуратурі. За його словами, прокуратура звернулася до нього з листом з проханням до МВС взяти будинок відомства під охорону.

Суперечка Ющенка і  Піскуна має давні коріння. Президент звільнив генпрокурора ще жовтні 2005 року, до лютого 2007 року той через суди три рази відновлювався на посаді, однак потім знову визнавав себе звільненим. І раптом наприкінці  квітня Ющенко призначив генпрокурором Піскуна, сподіваючись у такий спосіб відновити порядок у відомстві, розколотому через політичну суперечку.Сам Піскун, який не просидів цього разу  в кріслі генпрокурора і місяця, вважає, що президент звільнив його через ситуацію, яка склалася навколо конституційного суду (КС). Суд розглядає справу про законність указу президента про розпуск парламенту, причому ймовірність винесення вердикту не на користь президента досить висока. У середу ввечері Ющенко зробив  хід, заявивши в телезверненні до народу, що корумпований КС "втратив легітимність". Він доручив генпрокуратурі "дати негайну правову оцінку ситуації" у КС, де "порушується конституція і національне законодавство", зокрема  там засідають звільнені президентом судді. Президент вважає, що правляча коаліція несправедливим чином одержала повний контроль над нинішнім складом КС, і тому правосуддя від суду чекати нема чого.

Однак генпрокурор відмовився відкрити справу на суддів КС, які, за його словами, "перебувають на постах законно". Саме із цією позицією Піскун пов’язує своє звільнення, хоча формально Ющенко зняв його за заборонене законом об’єднання повноважень депутата і генпрокурора. У відповідь правляча коаліція у зверненні до народу й міжнародного співтовариства вимагала від президента припинити тиск на КС і звинуватила Ющенка в узурпації влади. Звільнені президентом судді КС, у тому числі в.о. голови суду Валерій Пшеничний, за підтримкою депутатів коаліції вчора прийшли за судове засідання, незважаючи на відмову посиленої охорони пускати їх у приміщення. Пшеничний заявив, що дії влади по "воєнізованому захопленню КС" спрямовані на ліквідацію "єдиного органа конституційної юрисдикції". Суд вчора так і не зміг провести засідання через відсутність кворуму. Перелякані сплеском боротьби між президентом і Радою судді розбіглися - хто у відпустку, хто на лікарняний. Партія регіонів розцінила "зрив роботи КС" як "вихід президентської сторони з переговірного процесу по мирному врегулюванню кризи демократичним і чесним способом".

Полум’яна опозиціонерка Юлія Тимошенко вчора заявила, що якщо до 29 травня коаліція не зробить жодного  кроку "по виходу з кризи", зокрема  не оголосить дати погоджених з президентом дострокових виборів, то "Блок Юлії Тимошенко" і президентська "Наша Україна" офіційно вийдуть зі складу Ради, анулювавши парламентські повноваження своїх фракцій. Після цього опозиція візьме курс на "єдино можливу стратегію - проведення виборів при будь-яких обставинах". Якщо ж будуть вичерпані всі можливості досягти компромісу, то рішення по виходу з кризи прийме рада нацбезпеки і оборони (РНБО), причому "дуже швидко", підтвердив в інтерв’ю українському "5 каналу" член РНБО Юрій Рубан.

"Ймовірність жорсткого сценарію розвитку ситуації є, але вона не запрограмована, - заявив "ВН" глава українського Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. - Сьогодні маятник гойднувся у бік  загострення протиборства. Однак цілком імовірно, що через декілька днів переговори щодо пошуку компромісу відновлять". Співрозмовник газети думає, що Януковичу невигідний перехід до силового сценарію, оскільки при його реалізації "політично виграють його конкуренти - лідер комуністів Петро Симоненко і лідер соціалістів спікер Олександр Мороз". Але при цьому і у Ющенкі "немає достатнього ресурсу, щоб нав’язати коаліції жорсткий сценарій". Якщо події будуть розвиватися по найгіршому сценарії, "результат ситуації буде залежати від позиції міністра оборони, який чітко заявив, що він на стороні президента", уважає  Карасьов. Коаліцію підтримують в основному спецпідрозділи МВС, такі, як "Беркут". Експерт нагадав, що внутрішні війська МВС підкоряються Міноборони, а їх глава "входить до складу РНБО".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах