Головна
 

Washington Post: Демократія в Україні. Обмануті надії

29 травня 2007, 17:30
0
2

Сьогодні, коли адміністрація Буша переживає важку кризу, багато хто забуває про те, що політика експорту демократії до колись невільних країн не завжди була невдалою, пише The Washington Post, США.

Протягом десяти років після закінчення "холодної війни" Сполучені Штати та їхні європейські союзники за допомогою НАТО і Європейського Союзу вели роботу з демократизації 10 колишніх комуністичних країн Центральної і Східної Європи. У той час було зовсім не очевидно, що у всіх цих країнах укореняться вільні вибори і ринкова економіка. Але це стало можливим багато в чому завдяки тому, що західний альянс надав новачкам опіку, навчання і щедру допомогу, оточивши їх строгою любов’ю.

Багато хто вказує на Ірак як на приклад провалу спроб творення нації. Але що відбувається, коли такі спроби навіть не починаються - коли Захід, розуміючи, що країна болісно шукає шлях до нового політичного порядку після десятиліть репресій, вирішує залишатися осторонь? По суті, цей підхід проходить перевірку далеко від Іраку, у найбільшій країні, що лежить між Західною Європою і Росією - в Україні.

Три роки тому, коли бушівська доктрина "поширення свободи" ще тільки набирала оберти, до України було прикуто загальну увагу. Американські фонди щедро фінансували неурядові організації, що закликали до вільних президентських виборів. Коли кандидат, підтримуваний Росією, спробував украсти перемогу шляхом безсоромних фальсифікацій, адміністрація Буша надала повну підтримку народному руху протесту - "помаранчевій революції", завдяки якій було проведено новий тур голосування. Прозахідний кандидат Віктор Ющенко якийсь час був фаворитом Вашингтона, і навіть лунали заклики до включення України до НАТО за прискореною процедурою. Зміна у ставленні, що відбулася за ці роки, може служити мірою того, наскільки деморалізована адміністрація відмовилася від своїх амбіцій і від світу за межами Близького Сходу. Минулого тижня в Україні знову розгорілася політична криза - знову суперниками опинилися прозахідний президент Ющенко і проросійський прем’єр-міністр Віктор Янукович. Знов у центрі Києва проходять акції протесту. Починалися спроби захоплення урядових установ, і кожна зі сторін звинувачувала іншу в прагненні до державного перевороту. Схоже, що країна опинилася між компромісною угодою щодо нових парламентських виборів (які були оголошені вчора) і спробою однієї зі сторін захопити владу силою.

Тим часом, адміністрацію Буша та її союзників по НАТО майже не видно. Контактами з ворогуючими українцями займаються майже винятково посол США в Києві і співробітники Державного департаменту, що відповідають за європейські справи. Колишній міністр закордонних справ, а нині один з провідних радників Януковича Костянтин Грищенко, що прибув минулого тижня до Вашингтона, щоб закликати американську адміністрацію до більш активного втручання, на превелику силу достукався до Ради з національної безпеки та апарату віце-президента.

"Те, що потрібно від Сполучених Штатів і чого так бракує - це чіткий сигнал усім сторонам про те, що вони повинні дотримуватися демократичних принципів, - заявив мені Грищенко, колишній посол у Вашингтоні. - А отримуємо ми сигнал про те, що Сполученим Штатам немає до нас особливого діла".

Про це самоусунення свідчить не тільки відсутність телефонних дзвоників. Як зазначає у своїй новій доповіді правозахисна організація Freedom House, у проекті бюджету на наступний рік, запропонованому адміністрацією, різко скорочується допомога Європі та Євразії. Українським організаціям громадянського суспільства - тобто, групам, що очолили "помаранчеву революцію" 2004 р., допомогу буде скорочено на 40 відсотків до 6,4 млн. доларів. Допомогу Росії, де неурядові організації, що борються за демократію і права людини, зазнають величезного тиску із боку Володимира Путіна, політика якого стає усе більш авторитарною, планується урізати наполовину.

Цей відступ великою мірою є функцією усе більш глибокого занурення адміністрації в близькосхідні справи - саме на Близька Схід перенаправляється значна частка коштів на демократизацію - і простої деморалізації. Ніхто не бажає уживати заходів, що могли б допомогти Віктору Януковичу, котрого вважають союзником Росії, упевненому в тому, що будь-які чесні і вільні вибори принесуть йому перемогу. Тим більше, що європейські уряди більше не бажають пропонувати новим країнам членство в західних клубах. І НАТО, і Європейський Союз дали зрозуміти, що Україні не вступити до них у найближчому майбутньому, незалежно від того, як будуть поводитися її політики.

Що станеться під час відсутності впливу Заходу? Можливо, Україна прорветься - схоже, для більшості її лідерів більш приваблива модель демократичної Польщі, ніж путінської Росії. Можливо, Росія, яка ніколи не втратить інтерес до своєї сусідки, усе-таки зуміє перетворити її на політичного сателіта, що вона намагалася зробити в 2004 р. Або ж хаос у Києві поглибиться, спалахне насильство, і країна почне розпадатися, як Югославія в дев’яності або Ірак. Якщо так, то причина цьому буде не в тому, що Сполучені Штати намагалися впровадити демократію, а в тому, що вони цього не робили.

Переклад: ИноСМИ.Ru

Оригінал публікації: Shortchanging Democracy in Ukraine

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах