Головна
 

FT: Над нами як і раніше висить тягар радянської пропаганди. Інтерв’ю Ющенка

СПОРТ bigmir)net/sport.bigmir.net, 7 червня 2007, 16:42
0
2

"Події газової війни 2005-2006 року, як і аналогічні події на Кавказі й у Білорусі, наочно показують: жодна з європейських країн не здатна проводити незалежну й ефективну енергетичну політику самотужки. Ми все ближче і ближче підходимо до створення єдиної енергетичної політики всіх європейських держав", - заявив Президент України Віктор Ющенко в інтерв’ю Financial Times, Великобританія.

Інтерв’ю в президента України взяли Стефан Вагстіл, редактор FT зі Східної Європи, і Роман Олеарчик, кореспондент FT в Україні, 6 червня в Києві.

Дуже вам дякуємо за те, що пожертвували своїм часом і погодилися з нами зустрітися. Напевно, для початку ми запитаємо вас про Світову організацію торгівлю. Я знаю, що минулого тижня парламент прийняв необхідні закони. Чи можете Ви сказати, коли Ви маєте, намір ці закони підписати і коли Ви очікуєте вступу України до СОТ, а також, які наслідки для України матиме членство до СОТ?

Як свідчить наша практика, щоб адаптувати всі необхідні для вступу до СОТ законодавчі норми, нам довелося внести шість виправлень до дев’яти базових законів. У рамках врегулювання політичної кризи я вніс до спільної заяви окремий пункт щодо прийняття цих виправлень і приведення наших законів у відповідність до норм СОТ.

Пакет законопроектів було внесено президентом у парламент, і парламент його прийняв. Без жодних змін або виправлень. Зараз я підписую від 15 до 20 законів на день. І цього тижня, я думаю, усі закони, пов’язані з СОТ, буде підписано. Зараз вони перебувають у стадії завершальної експертизи.

А коли ж Україна стане членом СОТ? І які вигоди це принесе Україні?

Зараз йдеться про те, що українська сторона виконала всі рекомендації, зрозроблені робочою групою. Україна виконала всі зобов’язання, взяті на себе на рівні міністерств і відомств. Я упевнений, що ми зможемо завершити вступ уже до листопада цього року.

Яку ж вигоду це принесе Україні?

По-перше, ми станемо учасниками ринку, по відношенню до яких діють усі міжнародні правила і стандарти. З одного боку йдеться про доступ на ринок, що для українських виробників значно розширюється. На думку експертів, це дозволить збільшити експорт українських товарів на 5-10%. І головне, це зрівняє нас з іншими учасниками ринку і деякою мірою усуне небезпеку різного роду антидемпінгових процесів. Корпоративний бізнес одержить новий правовий статус на міжнародному ринку.

Як я розумію, вступ до СОТ також дозволить вам почати переговори щодо угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом?

Так, це одне з тих організаційних питань, що дозволять нам почати переговори за згодою у вільній торгівлі.

Ця угода теж буде вигідною Україні?

Звичайно, це дуже важливий крок уперед для національної економіки. Йдеться про нові умови доступу українських виробників на європейський ринок. Це також ключова передумова нашої інтеграції з європейськими структурами й інститутами. Тепер ми працюємо над структурою самого документу, самої угоди. Ми очікуємо, що офіційні переговори почнуться в третьому або четвертому кварталі цього року.

Як Вам відомо, громадська думка в Україні обережно ставиться до подальшого розширення ЄС і до членства в Союзі таких країн, як Україна. Ви ще не відмовилися від ідеї членства в ЄС як довгострокової мети?

Звичайно ж, ні; це наше стратегічне завдання. Ми розуміємо, що цього не можна досягнути за рік. Але зараз ми ведемо інтенсивні переговори з ЄС і його членами. Крім того, почалися офіційні переговори щодо розширеної угоди Україна - ЄС. Що стосується цього останнього документу, то наша мета - визначити в ньому основні завдання, реалізація яких відкривала би перспективу членства в Євросоюзі. Паралельно ми ведемо переговори про інтеграцію у різних сферах, не чекаючи якихось політичних домовленостей. Ідеться про гармонізацію енергосистем, про їхнє об’єднання. Йдеться про співробітництво з питань правового і судового характеру. Ми очікуємо успіхів і на переговорах про торгівлю. Зокрема, є надії на плідне співробітництво в космічних дослідженнях, авіації, літакобудуванні. Окремий пункт - це різного роду енергетичні проекти, що можуть стати найважливішою передумовою стабільності європейського енергетичного ринку. Йдеться також про адаптацію нашої системи освіти до європейських стандартів. Так, Україна вже приєдналася до Болонського процесу, і через три роки випускники наших шкіл матимуть європейські дипломи. Усе це конкретні кроки з інтеграції, що з кожним днем наближають нашу країну до Європи.

Чи дозволяє все це Україні почувати себе в більшій безпеці?

Я думаю, той діалог, що ми ведемо останні два роки, є чимось якісно новим, він істотно відрізняється від усього, що було раніш. Майже два роки тому ми скасували візовий режим для громадян ЄС. І сьогодні нашу країну відвідує в 2,6 рази більше європейських громадян, ніж раніше. Як відповідний крок, було пом’якшено візові вимоги до українських громадян, що виїжджають до країн ЄС. Це свідчення того прогресу, що мав місце в останні два роки.

Чи залишається членство в НАТО частиною вашої довгострокової програми?

Так, ми упевнені в тому, що це стратегічна мета України, і це зафіксовано в законі про основи національної безпеки. Адже в нас дуже інтенсивні відносини з Північноатлантичним блоком. Реалізовується багато програм. Тож українці усе більше довідуються про альянс і про правила гри. Звичайно ж, над нами як і раніше висить тягар радянської пропаганди. Дуже часто інформація витлумачується хибно, мають місце різні політичні спекуляції. Думаю, цього і слід було очікувати. Але тепер ми працюємо над налагодженням у суспільстві конструктивнішого міжнаціонального діалогу з даного питання, щоб сформувати нову громадську думку.

Які тимчасові рамки Ви встановили для себе в цьому відношенні?

Основний фактор, що дійсно вплине на результат справи, - це створення якогось національного консенсусу, гармонізація думок. Я гадаю, через пару років ми матимемо подібний консенсус.

Консенсус на користь членства?

Так.

Наразі міжнародна обстановка, атмосфера відносин між Росією і Заходом стає усе більш напруженою. Як це позначається на Україні?

З одного боку у відносинах України і Росії є багато моментів, які можна вважати позитивними. Зокрема, ведеться діалог на найвищому рівні, сформовано комісію Путін-Ющенко. Вперше в нашій практиці ми розробили план дій на наступні два роки, у рамках якого планується вирішити, наприклад, таке важливе питання, як демаркація і делімітація кордонів. У плані передбачено переговори щодо перебування російського флоту в Криму, у Севастополі, про енергетику, про співробітництво в аерокосмічній сфері. Інакше кажучи, це дуже серйозний план дій. Але разом з тим, якщо взяти газове питання, то тут наші відносини залишаються складними. Проте, те саме можна сказати і про всю Європу. І в цьому питанні ми хотіли б почувати якусь політичну підтримку з боку Заходу. Ми усі виступаємо за перехід на ринкові відносини, за ринкові принципи ціноутворення як при постачаннях, так і при транспортуванні газу. Адже ціни на транзит газу не змінювалися роками. Розцінки на збереження газу в газосховищах теж залишалися незмінними. 

В Україні?

Так. Увесь час піднімається питання лише про газ. Але я думаю, що питання збереження і транзиту газу треба вирішувати на тих же підставах. Звичайно, ми хотіли б, щоб наші відносини, з одного боку, одержали міжнародне визнання, а з іншого, ґрунтувалися на принципах чесного добросусідства, без будь-якого втручання Москви або Києва у внутрішні справи один одного. І щоб економічні відносини наших країн будувалися на підставах вільного ринку і чесної конкуренції.

Беручи до уваги, що Європа сильно залежить від енергоресурсів з Росії і Середньої Азії, що постачаються через територію України, чи повинен Євросоюз зіграти помітнішу роль у цьому питанні?

Що стосується України, то я хотів би сказати наступне. Події газової війни 2005-2006 року, як і аналогічні події на Кавказі й у Білорусі, наочно показують: жодна з європейських країн не здатна проводити незалежну й ефективну енергетичну політику самотужки. Ми все ближче і ближче підходимо до створення єдиної енергетичної політики всіх європейських держав. Це було би кращим варіантом для усіх. Йдеться про вибудовування відносин між постачальником, споживачем і країнами, задіяними в транспортуванні. На нашу думку, система двосторонніх домовленостей не має перспективи, особливо в сфері транспортування. Ми пропонуємо розглядати Україну як надійний елемент європейського енергетичного ринку. Енергетичний саміт, що відбувся у Варшаві, був присвячений, головним чином, саме цьому питанню. Будь-які енергетичні проекти, - і ті, котрі вже розглянуті, і ті, котрі ще тільки розглядаються, - будуть успішні тільки в рамках єдиної європейської енергетичної політики. У такому разі ринок функціонував би стабільно, ситуація в Україні була б прогнозованою. Це саме та модель, що відповідає реаліям єдиного європейського ринку.

Як, по-вашому, чи розділяє Євросоюз цю модель, чи робить Європа достатньо для якнайшвидшої її реалізації?

Я не думаю, що Європейський Союз уже прийшов до цього. Ряд країн намагаються будувати енергетичні відносини на двосторонній основі, що, на мій погляд, не дуже правильно і не дуже ефективно. У політиці Євросоюзу є багато спірних моментів. Але мені здається, що сьогодні формується новий погляд на ситуацію. Уже є розуміння того, що це питання колективної безпеки, уже підписано нові енергетичні угоди з Казахстаном, між Євросоюзом, з одного боку, і Казахстаном та Азербайджаном, з іншого. Це дуже важливі кроки до формування загальноєвропейської енергетичної політики.

Сьогодні в Україні політична криза, і Ви оголосили дострокові вибори. Яким чином ці вибори допоможуть подолати кризу?

Щоб відповісти на це питання, треба спочатку подивитися на причини цієї кризи. Вона почалася з порушень конституції в роботі парламенту. Це і спричинило кризу. В усьому цьому замішана глибока політична корупція - деякі опозиційні депутати були в буквальному значенні куплені. Спочатку перші два депутати, потім ще 13, потім, через тиждень, вони сподівалися перетягнути на свою сторону ще 25. Якщо подібними методами, за допомогою корупції, створювати більшість у політикумі й у парламенті, то це, цілком очевидно, приведе до дестабілізації всієї політичної ситуації. Чотири місяці тому 200 депутатів залишили парламент, відмовившись брати участь у його роботі. І це був не тільки акт протесту. Це свідчить, що парламент ігнорував політичний діалог і провокував політичну нестабільність. Після цього більше третини депутатів заявили про складання своїх мандатів. Це підпадає під 82 статтю конституції, яка говорить, що якщо в парламенті є в наявності менше двох третин депутатів, він утрачає свою правомочність. Таким чином, корупційна політика, що проводилася в парламенті, призвела до відмови від політичного діалогу, до узурпації влади і застосування сили. Це шлях в нікуди. Але усе могло бути набагато трагічнішим. Процеси, що почалися в нас у вищих ешелонах влади, дуже небезпечні.

Важливо було врегулювати цю кризу шляхом політико-правових домовленостей. Треба було загасити конфлікт шляхом діалогу всіх політичних сил, продемонструвати політичну зрілість, не вдаючись до допомоги посередників ззовні. І це було зроблено. Дуже важливо розуміти, що політичні сили, що потраплять до нового парламенту, - навіть якщо це будуть ті самі п’ять партій, - будуть вже іншими. Я думаю, вони одержали дуже гарне щеплення від різного роду корупції. Думаю, тепер вони будуть додавати більше значення політичному діалогу, поважатимуть конституцію і норми демократії. Іншими словами, навряд чи ми вдруге зіткнемося з тими ж проблемами. Новий парламент буде справді оновленим. І в цьому, по-моєму, головний урок, головний результат тієї політичної кризи, яку ми спостерігали.

Нам було особливо приємно відзначити коректну реакцію з боку Європи, спокійні аргументи, заклики до врегулювання. Це додавало нам великої наснаги. Тож від імені України та її народу я хочу висловити подяку Європі за її толерантну позицію. Але, на жаль, знайшлися політичні сили, що спробували застосувати силу, що використовували спецназ для захоплення Генеральної прокуратури. Міністр внутрішніх справ і всі ті, хто віддавав подібні розпорядження, будуть відповідати. Уже порушено кримінальна справа, і сьогодні Генеральна прокуратура проводить розслідування. Я упевнений, що усі дадуть відповідь по справедливості. 

Поки що криза ніяк не позначилася на економіці країни. Але скільки ще так триватиме? Як Ви вважаєте, чи зможе економіка продовжувати успішний розвиток в умовах політичного хаосу?

Ми, скажемо таким чином, уже знайшли політичні способи вирішення цієї кризи й зараз перебуваємо на завершальному її етапі. Що ж стосується економічних питань, то я думаю, показники вітчизняної економіки і становище на міжнародних ринках свідчать про те, що перспективи для економічного і гуманітарного розвитку дуже гарні. Економічне зростання складає приблизно 8%, зростання промислового виробництва - 12%, зростання у сільському господарстві - близько 9%. Якщо говорити про фінансовий сектор, то тут передумов для росту ще більше. Тож маємо всі підстави прогнозувати стрімкий економічний розвиток країни. Ми виходимо на новий етап діалогу з внутрішніми і зовнішніми інвесторами. Обсяг інвестицій стрімко зростає. За останні два роки ми одержали більше інвестицій, ніж за попередні п’ятнадцять. А в порівнянні з попереднім роком обсяг інвестицій у 2007 зріс на 30%. Інвесторів приваблюють прогнозовані високі прибутки, що є наслідком макроекономічної стабільності.

Ви гадаєте, так триватиме і надалі?

Не тільки в короткостроковій, але й у середньостроковій перспективі, як мінімум кілька років. Я хотів би зауважити, що активний економічний розвиток в Україні триває вже п’ятий рік. Це стабільний процес, що зумовлений, в основному, гарним станом макроекономіки.

І цей розвиток ґрунтується на тій політиці, що пять років тому проводили Ви самі як премєр-міністр?

Так, економічне зростання почалось у нас у 2000 році. Це був перший рік економічного зростання і фінансової стабільності.

Дякуємо.

Дякую вам.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах