Головна
 

РІА Новости: То ли пляски сталеваров, то ли женский бой в грязи

13 червня 2007, 16:02
0
2

Якби вибори президента України проходили минулої середи в палаці "Україна", то в результатах голосування можна було б не сумніватися. Главою української держави поза всякими сумнівами став би Борис Борисович Пурошоттама Грєбєнщіков, пише Андрій Капустін, РІА Новости, РФ.

По-перше, цього вечора йому не було альтернативи. По-друге, місцева політична еліта настільки усіх дістала, що концерт із нагоди 35-річчя "Акваріума" став навіть більше, ніж просто ковтком дуже свіжого повітря. Не кажучи вже про те, що аншлагова зала був заповнена досить просунутою публікою. Треба було бачити, як досить дорослі дядьки ( що обіймають до того ж у країні не останні посади) підспівували БГ із приводу того, що рок-н-рол мертвий, а ми ще ні... Словом, кайф і повна релаксація. Але, на жаль, незважаючи на третю годину хлюпання в "Акваріумі", концерт скінчився. БГ відбув у чергову нірвану, а Україна залишилася один на один зі своєю реальністю. Звичайно, не найпростішою і пояснюваною.

Крім явища БГ, Україну (точніше, її керівництво) досить збудив Володимир Путін, який заявив, що Україна котиться в сторону "абсолютної тиранії". На тлі досить гучних заяв українських VIP про те, що м’яке подолання політичної кризи є черговим явищем повної демократії, висловлювання російського президента стало подвійним ребусом. З одного боку, чому раптом тиранія? Так ще і абсолютна. А  з іншого, хто такі "хлопці", на яких розраховував Кремль: Ющенко? Янукович? Тимошенко? Або, усе-таки, Мороз? А може бути (о, жах!) вже і Юрій Луценко?..

Затишна табуретка головних політичних гравців у переддень виборів знову перетворилася на досить довгий ослін. І це при тому, що українська номенклатура доволі не любить процес мимовільного подовження меблів, а фактор уваги Кремля до українських внутрішньополітичних процесів залишається одним з найбільш знакових. Словом, проблема. Яку не зняли ні обережний коментар Ющенка, ні більш різка заява глави українського МЗСу Арсенія Яценюка.

Хоча, по великому рахунку, нічого дивного в заяві російського президента немає. Для сторонніх спостерігачів "хлопці з України" дійсно поводяться як мінімум дивно. Вони настільки захопилися внутрішніми розборками, що абсолютно не звертають уваги на наслідки від реакції тих, хто за ними спостерігає ззовні. Така собі форма політичного ексгібіціонізму. Чого варта таємнича історія з загадковою хворобою міністра внутрішніх справ Василя Цушка.

Здавалося б, ну, що такого: у людини після непростих розборок між силовими структурами, що ледве не привели країну до збройного протистояння, стало зле із серцем. До того ж, за інформацією ряду колег очільника МВС, міністр мав досить тверду розмову з президентом, що начебто б пообіцяв стерти його в порошок. У принципі ситуація штатна. Але, оскільки в Україні міністр завжди більше, ніж міністр, на новину блискавично відреагували політтехнологи. У результаті чого в суспільство було вкинуто посилання про те, що пана члена соцпартії Цушка отруєно. Фішка, у принципі, непогана. Особливо для соціалістів, чиї шанси на майбутніх виборах експерти й аналітики оцінюють, як досить  низькі. А ж тут на тобі. Відразу два фактори в одному флаконі. Тобто реальна можливість представити країні нового героя, що за логікою авторів сценарію поєднує в собі образи убитого Георгія Гонгадзе й отруєного Віктора Ющенка. Але оскільки частиною розкручування теми займалося МВС, то вийшло досить незграбно. Олії у вогонь повної плутанини підлили і ті ЗМІ, що вранці з посиланням на німецьку "Більд" проінформували громадян України про те, що міністрові стало краще і його перевели до якоїсь нової клініки, де він перебуває під охороною німецьких поліцейських. Щоправда, ті, хто зайшов на сайт газети, цієї інформації не знайшли. Німецькі журналісти з посиланням на "Франс прес" повідомили лише те, що пана Цушка було госпіталізовано у Німеччині.  Без зазначення не тільки клініки, але і міста, куди Василя Петровича було доставлено. Тож питання про те, чому приватній особі (хай і VIP-пацієнтові) було надано німецьку державну охорону, залишився без відповіді.

Але з подібними проколами в Україні традиційно особливо не рахуються. Тому що вирішується набагато більше ніж доля та здоров’я одного конкретно узятої людини. Нехай і потенційного героя нації. Тож із "хлопцями" як і раніше дійсно є проблеми. І в міру наближення виборів їх буде усе більше. Причому, не тільки для Кремля, але і для Білого дому. Хоча для того, щоб частину проблем було знято, аналіз української реальності потрібно проводити в трохи іншому вимірі. Наприклад, вивчаючи більш глибинні  процеси, ніж ті, які фіксує новітня історія пострадянського простору. Як посібник можна використовувати знамениту картину уродженця українського міста Чугуєва Іллі Юхимовича Рєпіна "Запорожці пишуть лист турецькому султанові". Якщо хто забув, йдетьтся про малозначний епізод, що мав місце наприкінці 17 століття, коли турецький султан далеко не в найприйнятнішій (з погляду сучасної дипломатії) формі написав лист лідерам Запорізької Січі. Козаки на ноту відповіли. Обидва тексти досить примітні і, що парадоксально, для українського політбомонду не втратили актуальності сьогодні. Ну, припустимо, рімейк типу "Ющенко з товаришами пишуть листа Януковичу". Або навпаки. У будь-якому разі, деякі епізоди останнього київського протистояння  до болю знайомі.

Перший (хрестоматійний) варіант картини зберігається в Санкт-Петербурзі, а другий (незавершений) - у Харкові. Так що і Путін, і Ющенко (а також всі інші зацікавлені особи) можуть при нагоді ближче ознайомитися із  шедеврами. І зробити додаткові висновки. Але при цьому їм варто звернути особливу увагу на лівий нижній кут полотна, де художник розмістив собаку. Досить налякану бурхливою атмосферою колективної козачої творчості. Такий собі український народ, що безмовно спостерігає за брейн-штурмами своїх лідерів і думає, коли ж йому, нарешті, дадуть влади наїстися.  

Собаку, до речі, у разі, коли хтось зважитися побавитися з фото-шопом і замінити обличчя козаків на зображення сьогоднішніх політиків, можна і не чіпати...

За матеріалами РИА Новости

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах