Головна
 

Financial Times: Управлінська революція в Україні

Корреспондент.net, 18 червня 2007, 16:17
0
4

Український ринок бізнес-освіти, що переживає справжній бум, уже привернув до себе міжнародну увагу, хоча успіхами в залученні студентів з-за кордону похвастатися поки що не може.

Два роки тому Максим Устинський, 30-річний менеджер вищої ланки в київській компанії "Міжнародні Авіалінії України", аналізував свої професійні досягнення і задумувався над подальшим розвитком своєї кар’єри.

"Мені необхідно було щось більше, - каже він. - Я почував, що недостатньо розумію бізнес. Мене цікавила посада віце-президента, і хоча в деяких сферах, зокрема з економіці і маркетингу, я мав професійну освіту, я розумів, що цього мало".

Водночас він бачив, що його колеги з дипломами магістра ділового управління демонструють усе більші успіхи. "Тому, щоб говорити тією ж мовою і розуміти більш широкий спектр питань, пов’язаних з бізнесом, я вирішив і собі одержати MBA".

Багато молодих українських професіоналів роблять аналогічні висновки. Тенденція до одержання бізнес-освіти західного зразка намітилася майже два десятиліття тому. Але якщо спочатку рушійним фактором тут були вимоги іноземних компаній, то сьогодні необхідність такої освіти все більшою мірою усвідомлює вже український бізнес і ті, хто в ньому працює. Вони хочуть сучасної, мотивуючої бізнес-освіти, каже Мар’яна Лозинська, директор з маркетингу в Міжнародному інституті менеджменту (МІМ-Київ), найстарішій бізнес-школі України.

Вона зазначає: "П’ять років тому попит на освіту за програмою МВА в Україні формували в основному іноземній і транснаціональній компанії. Тепер же і місцевий бізнес усе більшою мірою переконується, що висококваліфіковані менеджери - найважливіший і цінний ресурс для будь-якої компанії".

Олександр Мертенс, - президент Міжнародного інституту бізнесу, що конкурує з київською бізнес-школою, - цілком з цим згодний: "Навіть найбільші [і традиційно найконсервативніші] державні компанії почали розуміти необхідність постійного підвищення кваліфікації менеджерів середньої та вищої ланки", - каже він. - "Це дуже важливий елемент попиту на ділову освіту".

Професор Мертенс зазначає, що цю тенденцію зумовлює як невпинне економічне зростання, що в останні роки спричинювало до 20-25% щорічного зростання доходів, так і посилення конкуренції у всіх сферах бізнесу.

"Щоб вести успішну конкурентну боротьбу в таких сферах, як харчова промисловість, індустрія алкогольних і прохолоджуючих напоїв, роздрібна торгівля, інформаційні технології, машинобудування і навіть будівництво, компаніям необхідна ефективна система управління - і вони це розуміють", - розповідає він.

У підсумку число тих, хто вчиться за програмами управління бізнесом різко підстрибнуло. Так, на програмі МВА Міжнародного інституту бізнесу (у МІБ ступінь магістра управління присуджується разом з канадським Університетом Нью-Брунсвіка) після відкриття програми два роки тому було 14 студентів, тепер же 24. "Абсолютні цифри, напевно, не занадто вражають у порівнянні з великими західними школами", - говорить професор Мартенс, - але все-таки, вони наочно показують, що в цій області існує потенціал для швидкого зростання.

Деякі керівники компаній чекають не дочекаються того часу, коли професійна бізнес-освіта стане в Україні правилом, а не винятком.

Як зазначає Юрій Заставний, голова українського підрозділу агропромислової групи Syngenta, дуже багато менеджерів дотепер бояться відповідальності і часто не поспішають проявляти особисту ініціативу, очікуючи вказівок від безпосередніх начальників.

Замість того, щоб спонукати своїх співробітників йти на програму МВА, Syngenta Ukraine разом з Києво-Могилянською школою бізнесу розробила власну програму підвищення кваліфікації менеджерів. На думку Юрія Заставного, у випадку Syngenta це набагато більш ефективно.

"Це, звичайно, правда, що недоліком корпоративних програм є барк спілкування з колегами по навчанню з інших компаній і сфер бізнесу, але зате великим плюсом є економія часу. Корпоративна освіта є ліпшим варіантом для тих, хто вже досяг чогось у плані кар’єри і не хоче втрачати дорогоцінні рік чи два, особливо в умовах економіки, що швидко розвивається".

Судячи зі збільшення кількості бажаючих скористатися послугами КМШБ, у корпоративного варіанта є безліч прихильників. У 2006 р. до Школи надійшло на третину більше студентів, ніж у 2005, але водночас, кількість індивідуально складених корпоративних програм збільшилося в чотири рази, із двох у 2005 до восьми в 2006, - каже Світлана Чернишова, директор дипломних і корпоративних програм КМШБ.

При подібному партнерстві провідні менеджери компанії не тільки висловлюють свої побажання щодо наповнення програми, але і беруть участь у ній як тренери чи лектори. Така ситуація іноді може мати цікаві побічні ефекти. "Часто вище керівництво використовує цю можливість, щоб повідомляти персоналові про плани компанії і бачити відповідну реакцію з боку учасників".

Український ринок бізнес-освіти, що переживає справжній бум, уже привернув до себе міжнародну увагу (хоча успіхами в залученні студентів з-за кордону похвастатися поки що не може).

Стівен Адамсон [Stephen Adamson], помічник директора приймальної комісії в мадридській бізнесі-школі Instituto de Empresa, за останні 14 місяців побував на двох ярмарках МВА в Києві і навіть за цей короткий період помітив істотні зміни.

"Під час нашого першого візиту ми бачили безліч зацікавлених кандидатів, що не особливо уявляли собі, що ж таке програма МВА і чому їм варто учитися в США або Європі, - говорить він. - Під час мого другого візиту було видно, що багато хто з кандидатів, яких я зустрів рік тому, прийшли знову і, будучи вже більш інформованим, подав заявку на участь у нашій програмі, - або хоча б задумався над такою можливістю".

Проте, на думку Адамсона, у середньо- і довгостроковій перспективі на українському ринку найширші можливості відкриваються саме перед місцевими бізнесами-школами. Вартість МВА на Заході досить висока, а крім того, студенти побоюються на рік або два залишати стрімко мінливий світ українського бізнесу заради навчання за кордоном.

Максим Устинський, нині голова представництва компанії "АероСвіт", найбільшого авіаперевізника України, після ретельного аналізу пропозицій віддав перевагу програмі МВА в Міжнародному інституті бізнесу. У деяких сферах отримана підготовка виявилася "занадто теоретичною", але загалом, говорить він, програма МВА дала йому те, чого він очікував. Він заплатив за навчання з власної кишені (що обійшлося йому приблизно в 60% річної зарплати), - і зовсім не шкодує про це.

Переклад uk2watch

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах