Головна
 

ВН: Музика не революція

Корреспондент.net, 12 липня 2007, 09:20
0
14

У своєму сьогоднішньому номері російська газета Время новостей публікує огляд літніх фестивалів, у тому числі Слов’янського базару, що завершився вчора, у Вітебську, перемогу на якому одержала 17-річна українка Наталя Краснянська.

В той час як у селищі Еммаус Тверської області спокійно, не порушивши ані суспільного, ані художнього спокою, пройшов великий рок-фестиваль з кількома хедлайнерів і безліччю маловідомих груп (у тому числі "Пілігримом" депутата Держдуми Андрія Ковальова, з не дуже вдалим виконанням альбому "Слава Росії!" під свист нудьгуючої публіки), а в Рязанській області з причин, що віддалено нагадують політичні, не пройшов найбрендовіший фестиваль "Навала", на "Слов’янськом базарі" у Вітебську панувала цілковита ляпота.

Вона почалася з приїзду в місто президента Білорусі Олександра Лукашенка з інспекцією і спеціальною нагородою для Софії Ротару ("Через мистецтво - до миру і взаєморозуміння"), продовжилася Днями Білорусі, Росії, України, міфічної союзної держави і Москви. Було оголошене привітання чомусь Бориса Гризлова, який письмово повідомив фестивальній публіці про те, що якби на рівні союзної держави була б така ж тепла і дружня атмосфера взаєморозуміння як на "Базарі", усі б давно вже об’єдналися і більше б ніколи не розлучилися.

Закінчилося дійство у вівторок увечері привітним нагородженням переможців конкурсу молодих естрадних виконавців (усього 22 учасника з 19 країн). Підрахунок голосів журі відбувався одразу під час виступів конкурсантів, виводився на електронне табло, і переможець був уже відомий до урочистої церемонії. Роздача слонів відбувалася під бадьорі оплески зачарованих глядачів. Гран-прі та 10 тис. дол. одержала 17-річна представниця України Наталя Краснянська, яка повідомила при одержанні виграшу сакраментальне "я в шоці!". На шиї дівиці висіла жовто-блакитна хустинка, але пристрасті геополітичного характеру не розгорілися, як це прийнято навколо "Євробачення". Мила підробка під популярний уже 50 років поспіль євроформат - міжнародне змагання співаків (у даному випадку зі слов’янським акцентом) - усе більше заворожує свою публіку запаморочливо солодкою манією єднання, а зовсім не патріотичною конкуренцією.

Тут усі - конкурсанти, гості, хедлайнери начебто Патрісія Каас (також рідна душа) із песиком і безіменним брюнетом у супроводі – з’єднуються у величне, монолітне і квітуче естрадне тіло, яке переливається на сонці та дощі, як добра гігантська медуза: і Софія Ротару (уже бог знає якої національної та громадської приналежності), і Валерій Леонтьев, і Лариса Доліна, і Вєрка Сердючка, яка начебто так образила Росію (відповідно і сестру її Білорусь) на тому ж таки "Євробаченні". І якийсь Георгій Колдун, білорус, старший брат Діми Колдуна, неначебто засудженого знову ж таки на "Євробаченні". І Марія Шерифович, горда сербська жінка, що виграла в Європі зі своєю мужньою "Молитвою". І Борис Моісеєв, за могутніми плічми якого можуть майоріти будь-які державні прапори, тому що справа тут, на "Базарі", не в гостроті патріотичного пригнічення, а в красі патріотичного задоволення.

Але в будь-якому випадку з’ясовується, що " галіма попса " - не старіє, немолода естрада - цілком здатна, при потребі, обслуговувати будь-які політичні інтереси: в основному державно-патріотичного спрямування, але з яким завгодно вектором (страждання або насолоди). Зовсім інше рок-музика, узагалі абсолютно дружня як на теперішній час, але чи то в бекграунді в неї щось не так (якась демократичність, навіть революційність), чи те просто остаточно зрозуміло, що вона, навіть якщо співає про "Славу Росії", здатна обслуговувати лише інтереси пива, а голосувати її споживачі все одно не підуть, хоч вбий.

Так і вийшло, що рязанський осередок "Єдиної Росії" з передвиборною метою популістського улещування пенсіонерів - електоральної меншості, яка успішно грає тепер роль більшості, - почав збір підписів проти проведення вже практично готового фестивалю "Нашествие". Після чого рязанський губернатор Георгій Шпак, у якого з "Єдиною Росією" досить незрозумілі відносини (він її любить, вона його ні, він вступив, але положення все одно нестабільне), оголосив про скасування молодіжного свята грому, пива, бруду і свободи. Ніхто не постраждав. Інші літні рок-фести нікому не перешкодили і проходять собі, збираючи рівну кількість відпочиваючої публіки й актуально ОМОНу.

Тим часом у політичних агітпроектах кількість рокерів у порівнянні з минулою передвиборною ситуацією, зменшилася практично до нуля. Якщо раніше "Наші" для розважання ще купували Земфіру (яка, проте, потім сто разів каялася, щебечучи щось про неможливість продавати душу), то тепер приймають у "Єдину Росію" Алсу - також дитячий белькіт, але все-таки попса, здатна якщо не тішити, то сильно не дратувати могутню голосуючу душу.

Рок на барикадах виборних кампаній залишився в минулому. Сьогодення - це мед-пиво пенсіонерської естради, Ласковий май усупереч усякій погоді та ковзанка партійних проектів, м’яко, але рішуче втоптує регіональні поля в інтересах діда з бабою, поки онучка і жучка весело жують свою ріпку там, де дають.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах