Головна
 

FR: Прибалти і поляки будують плани, ворожі Північно-Європейському газопроводу

Корреспондент.net, 26 липня 2007, 10:55
0
3

Кнут Крон та Йорг Рекман у статті, опублікованій німецькою Frankfurter Rundschau, пишуть про енергетичну політику Варшави та нові плани нашого західного сусіда у зв'язку з будівництвом Північно-Європейського газопроводу в обхід України та Польщі.

ЄС розглядає можливість прокладення трубопроводу за альтернативним маршрутом. Експерти вважають проект політичним

Жодна інша тема не ускладнює німецько-польські відносини так серйозно, як плановане будівництво так званого Північно-Європейського газопроводу, що має пройти із Санкт-Петербурга до Грейфсвальду по дну Балтійського моря. Тепер Варшава сподівається, що реалізації проекту все-таки вдасться запобігти – за допомогою Європейського союзу.

Польща і три держави Балтії, що також виступають проти будівництва трубопроводу, хочуть на кошти ЄС провести техніко-економічне дослідження. Відповідне клопотання має надійти в Брюссель ще цього тижня.

Польща, Литва, Естонія та Латвія побоюються, що після запуску Північно-Європейського газопроводу Росія виведе з експлуатації трубопроводи, що проходять їхніми територіями і по яких газ надходить до усіх чотирьох держав. Тому вони віддають перевагу альтернативній системі транспортування енергоносіїв через Прибалтику та Польщу.

Однак проект так званого трубопроводу Янтар є, на думку фахівців з Брюсселю, швидше політичним. Адже російський монополіст Газпром відкинув цей варіант, а без цього газового гіганта обійтися ніяк неможливо. Німецькі енергетики також не зацікавлені в цьому проекті. Німецькі партнери Газпрому BASF і Eon роблять ставку на морський шлях.

Таким чином, для будівництва газопроводу Янтар відсутні необхідні технічні потужності, однак у Брюсселв все-таки не виключають фінансування техніко-економічного обґрунтування цього проекту. Адже сумніви у екологічності Північно-Європейського газопроводу тільки зростають. Проблеми можуть постати через снаряди, затоплені в морі наприкінці Другої світової війни.

Водночас Польща готується гарантувати собі постачання енергоносіїв через їх "диверсифікованість". Для цього енергетичний велетень PGNi, що на 85% належить державі, звернувся до своїх північних сусідів.

Конкретно йдеться про участь концерну в розробці великих газових родовищ у норвезькому шельфі, а також про будівництво майже 500-кілометрового трубопроводу з Норвегії у Швецію і Данію. Крім того, планується його відгалуження від Копенгагена в Щецин.

Однак це ще не усе. Зокрема, польський прем’єр-міністр Ярослав Качинський повідомив, що на узбережжі Балтійського моря Польща збирається збудувати термінал для зрідженого газу. Відповідно до планів, він щорічно прийматиме до 7,5 млрд кубометрів зрідженого газу, що надходить на судах з Північної Африки і з Близького Сходу.

Однак усі ці плани навряд чи можуть приховати принципову слабкість польської політики: незважаючи на те, що уряд гарантує свою участь у розробці газових родовищ і можливих постачань, він не має довгострокової стратегії доступу на світовий енергетичний ринок. Схоже, Варшава ще не усвідомила, що самотужки тут нічого не вдіяти.

Через свою позицію Польща все частіше наштовхується на нерозуміння з боку інших країн. Наприклад, критично зустріли відмову Варшави увійти до єдиної західноєвропейської системи. Через проголошену нею заклопотаність власною енергетичною безпекою один відомий дипломат назвав таке ставлення Варшави "зовсім незрозумілим".

Переклад з німецької INOPRESSA.RU

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах