Головна
 

7 Дней: Посол України в Білорусі: Нам нова гонка озброєнь ні до чого

Корреспондент.net, 6 серпня 2007, 11:40
0
3

Посол України у Білорсі Ігор Ліховий в інтерв’ю білоруському тижневику 7 ДНЕЙ розповів про спроби Києва та Мінська уникнути енергозалежності від Кремля. У планах двох держав спільна експлуатація газосховищ та вироблення злагодженої транзитної політики.

Майже повна залежність від російських енергетичних ресурсів змушує Білорусь та Україну виробляти загальні підходи до забезпечення своєї енергетичної безпеки, об’єднання зусиль для ефективного використання транзитного потенціалу. Як же практично здійснюється співробітництво в сфері енергетики, у тому числі атомної? Про це в інтерв’ю нашому кореспондентові розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України у Білорусі Ігор Ліховий.

- Ігоре Дмитровичу, взаємодія в енергетичній сфері — перспективний напрямок співробітництва Білорусі та України, що дозволить, у тому числі, значно наростити двосторонній товарообіг. Які спільні проекти обговорюються сьогодні сторонами?

- Україна, як і Білорусь, зацікавлена в активізації двостороннього співробітництва в сфері енергетики. Насамперед, у постачаннях електроенергії. Якщо в 2006 році до Білорусі з України було експортовано 2,5 млрд. кВт.год, то цього року передбачається експортувати 3,5 млрд. кВт.год.

Україна готова взяти активну участь у будівництві та модернізації енергетичних об’єктів у Білорусі. Перспективним вважається спільне будівництво нової лінії електропередачі Рівненська АЕС — Микашевичі, що дозволить не тільки збільшити постачання української електроенергії до Білорусі, але й забезпечити її транзит до Литви та Латвії. Остаточне рішення щодо зазначеного проекту буде прийнято восени цього року на засіданні двосторонньої комісії з торгово-економічного співробітництва.

Україна проявляє зацікавленість до проекту із будівництва АЕС у Білорусі. Ми маємо необхідний досвід, у тому числі науковий та будівельний. Чорнобильську АЕС будувала ж не Україна, а Радянський Союз…До того ж сьогодні більше 45% електроенергії в країні виробляється на атомних станціях.

- Майже не маючи власних паливних ресурсів, Білорусь змушена шукати порятунок в альтернативній енергетиці — до 2012 року частку використання місцевих джерел енергії планується довести до 25%. Якими напрацюваннями у цій сфері може поділитися Україна?

Перспективним у нас вважається розвиток сонячної та вітрової енергетики, будівництво й модернізація малих гідроелектростанцій, виробництво біопалива. В Україні накопичено остатній досвід, що цілком може бути використаний у Білорусі. Перехід на альтернативні джерела, співробітництво у сфері енергозбереження допоможе нашим країнам вирішити багато проблем у паливно-енергетичній сфері. Раніше ми цим особливо не займалися, тому що газ був практично безкоштовним, сьогодні це — питання виживання.

- Нафто- і газопроводи, що проходять через територію наших країн, мають стратегічне значення для Європи як споживача і для Росії як виробника вуглеводневої сировини. Разом з тим сьогодні стало цілком зрозуміло, що не можна розраховувати на одного постачальника — потрібно вживати заходів для диверсифікованості постачань. Що робиться в цьому напрямку?

Сьогодні актуальним є питання отримання нафти і газу із республік Середньої Азії. Тому будівництво нових транспортних магістралей, завершення проекту транспортування каспійської нафти по нафтопроводу Одеса-Броди перебуває в числі пріоритетів.

Наші країни ведуть переговори про реконструкцію газопроводу Івацевичі-Долина. На порядку денному також питання будівництва газосховищ у Білорусі, спільної експлуатації сховищ газу вУкраїні.

Ми готові також до вироблення спільної транзитної політики з Білоруссю. Саме географічне положення України та Білорусі буде нас постійно підштовхувати до об’єднання зусиль у цих напрямках.

- Україна збирається зводити над чорнобильським реактором новий саркофаг і вже займається будівництвом могильника для відпрацьованих ядерних відходів. Як здійснюється співробітництво в цій досить складній та хворобливої для наших країн сфері?

- Найголовніше завдання сьогодні — спорудження нового саркофага. Ми працюємо над створенням проекту й отриманням необхідних коштів від Європейського союзу. Це важливо для білорусів не менше, ніж для українців. Чорнобиль — наша спільна рана, яка ще не швидко загоїться. Лихо зачепило також шведів, фінів, британців, до яких вітер приніс цю страшну радіоактивну хмару.

Ми готові обговорювати з Білоруссю, іншими зацікавленими країнами питання будівництва сховища для відпрацьованих відходів на території Чорнобильської АЕС. Знаю про негативне ставлення до цього проекту значної частини громадян України і Білорусі, але, з іншого боку, по-моєму, тут повинен діяти простий прагматичний розрахунок…

- Одне із найбільш обговорюваних питань сьогодні — участь України в ЄЕП. З одного боку, країна прагне до Європи, а з іншої, усвідомлює вигоди вільної торгівлі з Білоруссю, Росією та Казахстаном. Україна шукатиме компроміс чи обере одну з доріг цієї «розвилки»?

- Для України різні регіональні об’єднання не настільки актуальні, як двостороннє співробітництво з країнами, що до них входять. Такі громіздкі структури є інколи колосами на глиняних ногах. У світі швидко змінюється ситуація, і виграє той, хто готовий до нових викликів. Тому будувати якісь довгі схеми, особливо в юридичному плані, на нашу думку, безперспективно.

- Як Україна розцінює можливу появи на території сусідньої Польщі елементів американської протиракетної оборони (ПРО), що, згідно із заявами США, будуть спрямовані на захист Європи від нападів з боку країн Близького Сходу?

- Сьогодні питання про розміщення на території України будь-яких об’єктів протиракетної оборони не обговорюється. Україна має потужні радіолокаційні станції на Закарпатті і Криму, що давно використовуються Росією з такою самою метою, з якою НАТО пропонує використовувати ПРО на території Польщі, Чехії та інших держав.

До речі, військово-технічне співробітництво — один з напрямків, що може бути цікавим для двосторонньої взаємодії Білорусі та України. Оскільки на території обох країн є виробництва подвійного призначення, також як і раніше актуальними є питання модернізації військової техніки.

Польща погодилася з розміщенням у себе елементів американської ПРО, це її справа. Що насправді непокоїть Україну, то це сьогоднішня ситуація навколо Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ). Адже Україна, як і Білорусь, добровільно відмовилася від ядерної зброї під гарантії держав, які володіють нею... Так само як і для вас, для нас нова гонка озброєнь ні до чого...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах