Головна
 

GW: Українська ікона з косою

Корреспондент.net, 9 серпня 2007, 09:15
0
7

Без уродженого інтелекту, великих амбіцій і приголомшливої краси Юлія Тимошенко небагато змогла б домогтися в пострадянському світі, у якому головували необтесані чоловіки. Пише Іренеуш Данько у статті про автобіографічну книгу присвячену лідерці БЮТ, що вийшла у Польщі під назвою «Помаранчева принцеса. Загадка Юлії Тимошенко”.

Якщо правда, що природа жінки суперечлива, то Юлія Тимошенко – найкращий тому приклад. Вона ефектна, делікатна та водночас тверда і рішуча в економічних і політичних іграх. Не дивно, що її краса скоряє багатьох чоловіків. Навіть російських журналістів.

Біографія «помаранчевої принцеси» вийшла польською незадовго до ухвалення рішення про проведення в Україні парламентських виборів. Відчувається, що в ній явно не вистачає наступних глав. Адже політична боротьба – це стихія Юлії Тимошенко, що не приховує своїх амбіцій керувати країною.

Невикористаною енергією і темпераментом вона могла б нагородити не тільки український парламент. Чоловіки на її фоні виглядають по-хлоп’яцьки миленькими, хоча і розважливими гравцями.

Звичайно, вони іноді виграють у Юлії Володимирівни, але роблять це не на такому рівні і без такого шарму, як вона. Принаймні, такий образ малюють автори книги «Помаранчева принцеса. Загадка Юлії Тимошенко» Дмитро Попов та Ілля Мільштейн. Журналісти, що раніше працювали в Росії, у захваті від своєї героїні.

Вони захоплено описують і її юні роки, проведені в багатоповерховому будинку в Дніпропетровську, і подальшу ділову та політичну кар’єру. Згадану в назві загадку вони так і не розгадують, лише наближаються до неї. Розчарується той, хто розраховує, що знайде в книзі слідчий репортаж про те, яким чином Юлія Тимошенко заробила великі гроші.

Також книга не до кінця відповідає на запитання, що насправді призвело до того, що з фінансового олігарха вона перетворилася на приборкувачку собі подібних політиків-мільйонерів.

Історія Попелюшки

Книга, незважаючи на згадані недоліки і занадто піднесений місцями стиль, усе-таки втягує від самого початку. Її можна рекомендувати не тільки тим, хто цікавиться політичною обстановкою в Україні. Тому що політика у виконанні Юлії Тимошенко теж виглядає як класична мелодрама, перемішана з мильною оперою. Навіть заміна темного волосся на білу косу, заплетену навколо голови, має політичне значення. Ретельно підібрані факти складаються в історію Попелюшки, що дуже рано вирішила взяти все у свої руки.

Тільки на початку донька диспетчера таксі потребувала підтримки свого «принца» - чоловіка Олександра Тимошенка, а точніше, у підтримці тестя Геннадія – представника впливового дніпропетровського клану. Без уродженого інтелекту, великих амбіцій і приголомшливої краси, що вона могла безпомилково використовувати, Юлія Тимошенко небагато змогла б домогтися в пострадянському світі, у якому головували необтесані чоловіки.

Підприємницьку кар’єру вона зробила в американському стилі, у цьому їй не перешкодило і те, що в 19 років вона народила доньку. Їй вистачило 10 років, щоб піднятися від посади інженера на Машинобудівному заводі ім. Леніна, через власний відеосалон, до посади керівника великої корпорації ЄЕСУ.

Ще до того як вона стала відомою «помаранчевою принцесою» - символом України, незалежною від Росії, вона вже була «газовою принцесою», посередницею в прибутковій торгівлі газом між Росією й Україною.

Ідейна? Популістка?

Журналісти оцінюють статки «Юльки» у кілька мільярдів доларів. Скільки в неї насправді грошей, невідомо. Вона сама ніколи не коментує таких повідомлень. Книга перелічує по черзі «заступників» Юлії Тимошенко, у тому числі і Павла Лазаренка, колишнього прем’єр-міністра України, що зараз перебуває під вартою в Сполучених Штатах за відмивання брудних коштів.

Майбутня революціонерка в 2000 р. потрапила ненадовго до української буцегарні, після того як посварилася з тодішнім президентом України Леонідом Кучмою. Її вину не було доведено. Вона вийшла з в’язниці приниженою, хворою на туберкульоз, з бажанням помститися. Тоді вона остаточно стала на шлях, що у 2004 р. привів її на київський Майдан.

Від часів «помаранчевої революції» вона стала іконою і знаком, за яким Україну впізнають у світі. Тепер вона з тією самою пристрастю, з якою свого часу накопичувала свій капітал, прагне звести рахунки з українськими олігархами. Для своїх прихильників вона залишається ідейним політиком, що може гарантувати чесну владу в Україні.

Супротивники звинувачують її в надмірному популізмі і бажанні приховати власні махінації. Ні перші, ні другі не можуть уявити собі українську політику без «Юльки». Наступні глави незвичайної біографії вже пишуться.

Дмитро Попов, Ілля Мільштейн, «Помаранчева принцеса. Загадка Юлії Тимошенко», видавництво Wydawnictwo Literackie.

Переклад з польської UK watch

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах