Головна
 

НГ: Верховна Рада демонструє силу

Корреспондент.net, 5 вересня 2007, 08:48
0
2

Ющенко боїться зриву виборів, Янукович - прямого президентського правління, пише в середу, 5 серпня, Независимая газета, РФ.

Вчора в Києві відбулося засідання розпущеної Президентом України Верховної Ради. У ньому взяли участь представники трьох з п’яти парламентських фракцій, всього 269 депутатів з 450.

Такий відвертий парламентський демарш, на думку українських юристів, прямо зв’язаний з конституційними можливостями глави держави: за законом Віктор Ющенко тепер не зможе підписати п’ятий за рахунком указ про розпуск колишнього складу парламенту. Навіть якщо парламентські вибори, призначені на 30 вересня, з певних причин не відбудуться або голосування буде визнано недійсним.

Формально фракції Партії регіонів, Компартії і Соцпартії зібралися для затвердження невідкладних питань. Першим з них стало рішення про скасування депутатських пільг і недоторканності. Від пільг депутати учора відмовилися, але при цьому зберегли статус недоторканності.

Віктор Ющенко, як і представники фракцій Нашої України і Блоку Юлії Тимошенко, демонстративно проігнорував засідання парламенту. Лідери опозиційних парламентських фракцій виїхали в агітаційні поїздки по країні. А Президент вирушив на засідання Ради нацбезпеки й оборони. Напередодні Ющенко виклав своє ставлення до подій в телезверненні до народу. Він нагадав, що Верховна Рада колишнього скликання недієздатна, а депутати, що намагаються відкрити чергову сесію, порушують закон. "Добродії депутати, заспокойтеся, не зловживайте терпінням людей, не перетворюйте Верховну Раду в посміховище? Хочу, щоб це почув кожен і насамперед прем’єр-міністр, лідер парламентської коаліції Віктор Янукович", - заявив Президент.

Український прем’єр і його соратники вкрай обережно реагують на розвиток ситуації. Хоча Партія регіонів в останній момент і прийняла рішення брати участь у сесії Верховної Ради, Віктор Янукович у день засідання зволів дистанціюватися від назріваючих подій і вирушив з діловою поїздкою в рідний Донецьк. У його відсутність права рука прем’єр-міністра лідер правлячої коаліції Раїса Богатирьова змушена була демонструвати мистецтво дипломатії: вона погодилася з необхідністю приймати в поточному режимі найактуальніші для країни закони, але зазначила, що розпущений Президентом парламент зібрався тільки для скасування депутатської недоторканності. Як виявилося, заявлена мета досягнута не була. Хотіла вона того чи ні, але Богатирьова виступила проти голови Верховної Ради Олександра Мороза, який оголосив, що сесія протриває до 30 вересня і депутати будуть збиратися в парламенті при потребі, наприклад, для розгляду проекту держбюджету на наступний рік.

Двоїста позиція однопартійців Віктора Януковича може тлумачитися тим, що табір Януковича сподівається на об’єднання з пропрезидентськими силами в рамках нової парламентської більшості після виборів 30 вересня. Однак соратники прем’єр-міністра хочуть грати в цьому процесі провідну роль, а тому намагаються відібрати в Ющенка основні козирі, пояснив політолог Костянтин Бондаренко. Він зазначив, що президентські укази про розпуск Верховної Ради були продиктовані не прямими нормами Конституції, а, як сказав Ющенко, "духом Основного закону". Якби депутати не зібралися на засідання після канікул 4 вересня, у дію вступила би конституційна норма про розпуск парламенту, на підставі якої Президент міг би видати п’ятий указ про розпуск парламенту. І цього разу він, на відміну від попередніх чотирьох, був би невразливий з погляду права. Справа в тому, що українська Конституція визначає: якщо парламент не проводить сесію впродовж 30 календарних днів після канікул, Президент може його розпустити.

У секретаріаті президента НГ запевнили, що в появі п’ятого указу по розпуску Ради необхідності немає. Представники юридичної служби секретаріату посилаються на те, що влітку дві опозиційні фракції склали свої повноваження і скасували зареєстровані в 2006 році в Центвиборчкомі старі передвиборні списки. "За Конституцією Верховна Рада, яка нараховує менше 300 депутатів, не правочинна, вона не може працювати", - сказав один з юристів служби Президента. Він зазначив, що Президентська сторона розглядає засідання парламенту, яке відбулося, як "незаконне зазіхання на захоплення влади" і збирається залучити винних до відповідальності.

Ситуація вкрай складна і заплутана, визнають співробітники Міністерства юстиції України. "Роз’яснення щодо правочинності рішень Верховної Ради від 4 вересня має дати Центвиборчком", - думає міністр юстиції Олександр Лавринович.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах