Головна
 

Независимая газета: Жарти серйозно, або Чого чекати від українських виборів

Корреспондент.net, 28 вересня 2007, 07:22
0
6

Проблем, що привели до затяжної політичної кризи, одним голосуванням не вирішити, - пише Сергій Валеріан Толстов - директор київського Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень, своїй статті для російського видання Независимая газета

Кожна виборча кампанія хороша саме тим, що вона коли-небудь закінчується. На відміну від колишніх випадків, коли чергові вибори заздалегідь оголошувалися «епохальними» і «доленосними», нинішні вибори в Україні суспільство такими не вважало. Із самого початку ніхто напевно не знав, чим закінчиться криза, чи відбудуться взагалі позачергові вибори і на якій законодавчій базі їх проводитимуть.

Все частіше висловлюються припущення, що голосування 30 вересня навряд чи приведе до серйозної зміни розстановки сил і тому не так важливо, який саме відсоток голосів отримають три найбільші гравці – Партія регіонів, БЮТі «Наша Україна». Вони все одно залишаться лідерами і визначатимуть українську політику. Це справедливо лише частково, оскільки за досить скомпрометованою, але формально діючою українською Конституцією уряд повинні формувати ті партії і блоки, які отримають більшість у Верховній Раді.

ЦВК дав офіційний старт міжпартійній передвиборній боротьбі

Ситуація складається таким чином, що в результаті виборів неминуче будуть і переможці, і переможені. Суть в тому, що, якщо «Наша Україна» і БЮТ не отримають абсолютної більшості в парламенті, Президентові Віктору Ющенку хочеш не хочеш доведеться відмовитися від посилення своїх повноважень або повернення до колишньої редакції Конституції зразка 1996 року. Але якщо Партія регіонів з тих чи інших причин не зможе увійти до урядової коаліції, нинішні вибори можуть стати прологом до нової фази конфронтації, яка обіцяє бути затяжною і вельми виснажливою.

Другий важливий аспект, який залежить від результату кампанії, стосується можливостей референдумів про модель розподілу владних повноважень, питання мови, членства України у військових блоках і проведенні прямих виборів голів місцевих адміністрацій.

Зовнішні оцінки української кризи також вельми цікаві. Позиція політичних кіл в країнах Євросоюзу після деяких вагань схилялася до помірного сприяння Президентові Віктору Ющенку. Принаймні жодне з його досить суперечливих рішень не бралося під сумнів і відкрито не критикувалося. Екс-президент Польщі Олександр Квасьневський прямо звинуватив у нинішній кризі Віктора Януковича і Олександра Мороза, оскільки депутати блоків «Наша Україна» і БЮТ почали «за сумнівних обставинах» переходити в урядову більшість. Що стосується посередництва з боку Євросоюзу в політичному врегулюванні, думка Квасьневського безкомпромісна: якщо ЄС відмовляє Україні в перспективі членства, то не може указувати Києву, як слід чинити. Що стосується відносин з Євросоюзом, українським лідерам доцільно «ставити реальну інтеграцію» з ЄС вище за прагнення до отримання статусу кандидата в члени цього союзу.

Генеральний секретар Ради ЄС Хав'єр Солана, котрий претендував на роль медіатора в протистоянні між Ющенком і Януковичем  переконливо радив провести дострокові парламентські вибори без посилань на вирішення Конституційного суду і врешті-решт констатував неминучість перегляду української Конституції. При цьому Хав'єр Солана зазначив «недоцільність» референдумів про статус російської мови і членство України в НАТО.

Виходить, що Україні пропонуються «усічені» стандарти демократії, інші, ніж для країн Західної Європи, в якій цілком можливо «мирне співіснування» культур і мов, наприклад іспанського і каталонського в Іспанії і французької та фламандської в Бельгії. Адже з погляду здорового глузду якщо в Україні уточнення повноважень владних структур неминуче, то немає сенсу постійно переписувати Конституцію і варто раз і назавжди зробити її зручною як для інститутів влади, так і для громадян.

Ситуативно заяви Солани виглядали як підтримка Президента Віктора Ющенка, оскільки реформування Конституції на нинішньому етапі ініціював саме він. Проте можна припустити і складнішу комбінацію, що передбачає повернення до Конституції з широкими президентськими повноваженнями і сприяння приходу на пост прем'єра Юлії Тимошенко, яка не проти зайняти вищий державний пост в результаті наступних президентських виборів.

На цьому фоні не можна не відзначити реалістичні оцінки ситуації на Україні, які не розглядають проблему в чорно-білих чи помаранчево-синіх тонах.

Від нинішніх виборів не варто чекати легкого і швидкого вирішення проблем, які лежать в основі нинішньої кризи. І якщо вибори в певним чином визначають подальший шлях розвитку країни, можливість змістовних рішень і компромісів визначатиметься в основному внутрішніми політичними умовами і чинниками.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах