Головна
 

Christian Science Monitor: Українська демократія - самотній промінь світла у царстві колишнього радянського блоку

Корреспондент.net, 1 жовтня 2007, 09:43
0
4

Недільні вибори на Україні пройшли в атмосфері відкритого суперництва між протилежними позиціями політичних партій, представлення широкого спектра думок у ЗМІ і практичної відсутності прямого втручання держави, пише журналіст американського видання Christian Science Monitor Фред Вейр.

Були, звичайно, і такі, хто бурчав. Однак більшість українців у неділю охоче встали і взяли участь у вільних, відкритих і по-справжньому конкурентних виборах, що на переважній частині території, яка колись належала Радянському Союзу, стають усе більш рідким явищем.

Багато виборців, залишаючи київські дільниці, висловлювали невдоволення неослабним, незважаючи на чотири тури виборів за останні три роки, політичним протистоянням між промосковською партією "синіх" прем’єр-міністра Віктора Януковича і прозахідним "помаранчевим" блоком, який очолює президент Віктор Ющенко і колишній прем’єр Юлія Тимошенко. Однак при цьому багато хто говорили, що вони швидше ходитимуть голосувати ще і ще, ніж терпітимуть насадження якогось порядку зверху.

- Ми розчарувалися в наших політиках, а не в демократії, - сказала пенсіонерка Людмила Смирнова.

Незважаючи на безліч проблем, які не залишають країну, молода українська демократія залишається єдиною яскравою плямою на величезній території, де демократичне світло поступово гасне. Якщо не вважати трьох країн Прибалтики, які у 2004 році стали повноправними членами Європейського Союзу, більшість республік колишнього СРСР в останні роки скочуються назад, завершуючи демократичний експеримент і замінюючи його на авторитаризм різних відтінків.

- На Україні більше демократії, ніж у більшості інших країн колишнього Радянського Союзу, - говорить Віталій Кулик, директор незалежного Центру вивчення громадянського суспільства в Києві. - Україна набагато значно більш відкрита, і ніхто не заважає розвиватися нашому громадянському суспільству. Україні варто засмучуватися лише про те, що демократія перетворилася на джерело постійної політичної кризи.

Посилення авторитаризму в інших країнах колишнього Радянського Союзу

Росія - гігантський сусід України і дотепер впливовий фактор української політики - звернулася до системи "керованої демократії" президента Володимира Путіна, який користується в народі величезною популярністю. Він дав країні матеріальне благополуччя і порядок, однак жорстко обмежує громадянські свободи та демократичний вибір.

- Насправді Росія сьогодні вже стала авторитарною державою з високим ступенем централізації влади. Право на прийняття практично всіх рішень сконцентровано в руках однієї людини, - стверджує експерт московського Центру Карнегі Маша Ліпман. - Якщо демократію визначати як участь суспільства в керуванні країною, політичну конкуренцію і відповідальність влади, то Росію більше не можна вважати демократичною державою.

Поруч є ще Білорусь, яка практично перетворилася на удільне князівство президента Олександра Лукашенка, обраного торік на третій термін величезною більшістю голосів, яких, однак, не визнали міжнародні спостерігачі.

Перемістимося в Центральну Азію: Узбекистан і Туркменістан являють собою закриті диктаторські режими. Ще недавно вважалося, що демократія зароджується в Казахстані, однак цього року там були прийняті зміни до конституції ,згідно з якими Нурсултан Назарбаєв, який править країною ще з радянських часів, фактично стає президентом довічно.

Усе більш тривожна ситуація й у Грузії з Киргизстаном. Не так давно вони так само, як Україна, пережили продемократичні "кольорові революції". На минулому тижні тисячі людей вийшли на вулиці грузинської столиці Тбілісі на знак протесту проти арешту міністра оборони Іраклія Окруашвілі, одного з основних опонентів президента Михайла Саакашвілі.

- У Грузії політика усе більше централізується навколо Саакашвілі, - стверджує Олександр Дергачов, експерт незалежного київського Інституту політичних та етносоціальних досліджень.

- У Киргизстані та Молдові усе ще гірше, - додає він. От і ще одна країна на фланзі України, де ще недавно зріли демократичні надії.

Відкрита конкуренція і політичний дискурс України

Фахівці вказують на те, що, на відміну від усіх цих країн, українська виборча кампанія пройшла в атмосфері відкритого суперництва між протилежними позиціями політичних партій, представлення широкого спектра думок у ЗМІ і практичної відсутності прямого втручання держави у передвиборний процес.

- Наші вибори відкриті і прозорі, - заявив Олександр Черненко, представник Комітету українських виборців, що проводить суспільний моніторинг виборів.

Якщо на Україні і є виборчі проблеми, то вони стосуються швидше загальної неорганізованості та нечіткого законодавства, яке створює можливості для зловживань - наприклад, підкидань в урну фальшивих бюлетенів надто завзятими місцевими чиновниками.

- Наша виборча комісія ніяк не може налагодити ефективну роботу, і безліч проблем виникало через неправильно підготовлені списки виборців та інші процедурні питання, - говорить Черненко.

Однак є і ще одна небезпека: українці можуть просто втомитися від постійних виборів, які, при усій своїй свободі, щоразу завзято відтворюють політичне протистояння між "синіми" та "помаранчевими".

- Таке враження, що ми тут тільки і робимо, що голосуємо. Народ уже починає від цього втомлюватися, - говорить Анатолій Решетніков (відмовився відкрити, за кого голосував). - Можливо, нам тут потрібен хтось схожий на [президента Росії] Путіна. А то наші керівники, певно, нездатні займатися своєю справою.

Переклад з англійського ИноСми

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах