Головна
 

The Financial Times: Російська політика і російський бізнес: одну справу робимо

Корреспондент.net, 4 жовтня 2007, 14:55
0
10

Наприкінці липня заява про борг могла нашкодити Віктору Януковичу - тому 'Газпром' нічого і не сказав, - пише Квентін Піл, у свіжому номері британської газети The Financial Times

Уся політика в нинішній Росії - це бізнес. Весь бізнес у нинішній Росії гостро пахне політикою. Чіткого розподілу між перший і другим не існує, найяскравіший приклад - гігантська державна газова монополія за назвою 'Газпром'.

Наочно ця російська особливість проявилася у вівторок, коли 'Газпром' попередив споживачів газу в країнах Європейського Союзу про те, що несплата боргу Україною може змусити її почати скорочувати постачання газу в цю країну - яка, між іншим, виконує функцію головного транзитного маршруту на шляху російського газу до Центральної і Західної Європи. Слід зауважити, що ця заява була зроблена саме в той момент, коли підрахунок голосів українських виборців почав показувати, що наступний уряд України буде сформовано прозахідною коаліцією, яка замінить проросійський режим.

- Ми не діємо від імені [російського] уряду, - заявив представник компанії. - Це чисто комерційне питання, і 'Газпром' у своїх діях керується комерційними цілями.

Однак інший представник газового концерну визнав, що на час виборчої кампанії 'Газпром' утримувався від подібних заяв, щоб його не звинуватили в політичному втручанні. Ще б: навіть мовчання 'Газпрому' - це теж політика.

Якби 'Газпром' дійсно грав за справедливими правилами, вважає аналітик з видання Trusted Sources Кристофер Гранвіль (Christopher Granville), то він мав би заявити, що Україна боргує йому за поставлений газ більше мільярда доларів, не пізніше кінця липня, коли було оголошено, що сусідня Білорусь теж боргує йому 456 мільйонів доларів. Президент Біларосі Олександр Лукашенко, як тільки це почув, відразу розрахувався. Однак у той час це могло нашкодити Віктору Януковичу, уже практично колишньому прем'єр-міністрові України - адже до виборів залишалося лише два місяці. От 'Газпром' нічого і не сказав.

Як би там ні було, навіть зараз досить складно зрозуміти, яку конкретно політичну мету переслідував 'Газпром', вручаючи як подарунок новому київському урядові таку гірку пігулку. Якщо він цим чого і доб’ється, то тільки подальшої консолідації антимосковських сил. З огляду на те, які складаються відносини між Президентом Віктором Ющенком і його колишньою соратницею по помаранчевій революції 'Юлією Тимошенко, для них це був би великий крок уперед.

Уявімо на хвилину, що 'Газпром' у своїй діяльності і справді керується винятково комерційними поглядами. Справді, яка компанія відмовиться від можливості вибити в боржника суму, за підрахункам 'Газпрому' вона доходить до 1,3 мільярда? Але давайте запитаємо: а хто - і чому - довів ситуацію до того, що борг виріс до такої величезної цифри? Чи не сам російський постачальник, який своїми борговими звичками дивно нагадує „гонбінменів” колоніальної Ірландії – таких собі дрібних сільських пройдисвітів, що продають їжу під грабіжницькі відсотки, і згодом борг стає можливо оплатити, тільки якщо продати землю?

'Газпром' уже не перший рік намагається одержати контроль над трубопроводами, що йдуть через Білорусь і Україну в Західну Європу. Йому вдалося в Білорусі, де зараз він має 50 відсотків газотранспортної компанії, але не вдалося в Україні. Може бути, саме тому він воліє вичікувати, поки в неї не набіжить побільше боргу?

Формально газопроводом володіє державна газорозподільна компанія 'НафтогазУкраїни', що має зараз фінансові труднощам і заборгували своєму постачальникові, 'Укргазенерго'. 'Укргазенерго', у свою чергу, боргує RosUkrEnergo, а вже та винна 'Газпрому'. 'Нафтогаз' забезпечує паливом муніципальні установи і житлові райони, які самі практично банкрути, а також приватні будинки, від яких очікувати стабільної оплати за рахунками теж не варто. Проте, у лютому український парламент прийняв закон, що забороняє продавати газопровід іноземному покупцеві. Зроблено це було спеціально, щоб він не дістався 'Газпрому'.

- Вони хочуть газопровід, але знають, що не одержать його, - стверджує Джонатан Стерн (Jonathan Stern) з Оксфордського енергетичного інституту (Oxford Institute of Energy Studies)

 Але не виключено, що 'Газпром', знаючи це, поклав око на інші українські активи.

На думку професора Стерна, жоден серйозний крок 'Газпром' не зробить „якщо в Кремлі не скажуть 'о'кей''. З іншого боку, він і західноєвропейцям дорікає в тому, що вони аж надто підозріло ставляться до компанії.

- Коли хтось приходить забирати борг - це питання бізнесу, - говорить він.

Учора почали говорити про те, що досягнуто якоїсь угоди - принаймні, відповідальність за обслуговування боргу український уряд начебто бере на себе. Однак важливо не це - диявол, як відомо, завжди в деталях. 'Газпром', звичайно ж, ставить перед собою чисто комерційну мету - ще трошки зміцнити свій вплив на українську економіку. Але результат, якого він отримає - у першу чергу політичний. Читайте дрібний шрифт, добродії.

Переклад з англійської ІноЗМІ

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах