Головна
 

Независимая газета: Захід привабливіший за Схід

Корреспондент.net, 22 жовтня 2007, 12:09
0
6

Чи можливе приєднання України до Митного союзу ЄврАзЕС? – розмірковує Михайло Погребінський - директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології у своїй статті на сторінках сьогоднішнього номеру російського видання Независимая газета

Україна, хоча і не є членом ЄврАзЕС, має в цій організації статус спостерігача. Підписання в жовтні цього року душанбінської угоди про створення до 2010 року Митного союзу в рамках Євразійського економічного співтовариства актуалізує питання про можливу участь України в цьому об'єднанні в майбутньому. Наприклад, на основі реалізації концепції Єдиного економічного простору (ЄЕП).

Нагадаємо, митний союз (Custom union) – тип міжнародної інтеграції, що припускає узгоджене скасування країнами – учасницями такого об'єднання національних митних тарифів і введення загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі стосовно третіх країн; створення єдиної митної території.

Зазвичай країни – учасники митного союзу (МС) домовляються про створення міждержавних органів, що координують проведення погодженої зовнішньоторговельної політики. Як правило, це полягає в періодичних нарадах міністрів, що керують відповідними відомствами, що у своїй роботі спираються на постійно діючий міждержавний секретаріат.

Фактично мова йде про форму міждержавної інтеграції, що припускає створення наднаціональних органів. У цьому плані митний союз є набагато більш твердою формою інтеграції, ніж, наприклад, зона вільної торгівлі.

Зона вільної торгівлі (Free trade area) – тип міжнародної інтеграції, при якій країни-учасниці скасовують мита, податки і збори, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі. За кожною країною-учасницею зберігається право на самостійне і незалежне визначення режиму торгівлі стосовно третіх країн. У більшості випадків умови зони вільної торгівлі поширюються на всі товари, крім продуктів сільського господарства. Зона вільної торгівлі може координуватися невеликим міждержавним секретаріатом, розташованим в одній із країн, що входять у це об'єднання, але звичайно обходяться без нього, а основні параметри свого розвитку країни погоджують на періодичних нарадах керівників відповідних відомств. Між країнами-учасницями зберігаються митні кордони і посади, що контролюють походження товарів, які перетинають їхні державні кордони. Створення зони вільної торгівлі не припускає формування наднаціональних органів.

 Чи вигідний вхід до Митного союзу із країнами ЄврАзЕС Україні? Проблема має економічний і політичний аспекти.

Економічний погляд

Участь України в Митному союзі з країнами ЄврАзЕС мало б багато позитивних сторін. Насамперед, якщо розглядати зону вільної торгівлі не як прийняте у світі поняття (Free trade area), що має скоріше юридичний характер, а з погляду економічного, то реальний режим вільної торгівлі може бути забезпечений лише в рамках митного союзу.

У світі немає вільних економічних зон без вилучень у режимі торгівлі окремими товарами. Тому в процесі переговорів по створенню ЄЕП Росія зовсім справедливо зв'язувала повну відмову від вилучень у торгівлі з формуванням повноцінного економічного союзу, що припускає створення наднаціонального органу з правом приймати обов'язкові для країн-учасниць рішення.

Участь у Митному союзі ЄврАзЕС відкриє Україні доступ до одержання російських енергоносіїв за внутрішньоросійськими цінами, витрати ж на транспортування не настільки вже високі. Щоправда, на думку багатьох, ця перевага уявна, оскільки Росія обов'язково буде поступово піднімати внутрішні ціни на енергоносії відповідно до світових тенденцій. Але зміст питання саме в тому, що це буде відбуватися поступово, впродовж багатьох років. А це дасть можливість модернізувати найбільш енергоємні українські виробництва на основі енергозберігаючих технологій (цей процес активно відбувається, зокрема в металургії, але для його завершення до передбачуваного критичного росту цін на енергоносії бракує часу).

Вступ до Митного союзу України зробить неможливим створення перешкод для експорту її сільгосппродукції, як це було у випадку з заборонами на імпорт української м’ясомолочної продукції в Росію. Загалом ж у даному випадку перспективи вітчизняного сільського господарства істотно покращуються.

До того ж українське машинобудування швидко росте саме за рахунок експорту в Росію й інші країни СНД. За співвідношенням «ціна-якість» ця продукція цілком конкурентноздатна і зараз. У рамках Митного союзу її конкурентноздатність ще більш зросте. Переорієнтація експорту продукції машинобудування на ринки розвинутих країн виглядає практично неймовірною.

Участь у МС дасть змогу не тільки зберегти ще збережені коопераційні зв'язки в рамках колишнього єдиного ВПК СРСР, але і відновити численні. Це відноситься і до кооперації в авіабудуванні, космічній галузі.

Інтеграцію в рамках Митного союзу ЄврАзЕС істотно полегшила б спільність використовуваних технологій, стандартів і умов виробництва. Продовжують функціонувати створені ще в союзні часи загальна енергетична інфраструктура, мережа магістральних нефто- і газопроводів, залізничні й автомобільні комунікації.

Не тільки плюси

Безумовно, членство України в Митному союзі з Росією має і свої мінуси. Можна припустити, що воно трохи послабить на деякий період стимули для впровадження енергозберігаючих технологій. Поки загроза різкого подорожчання енергоресурсів не стала реальністю, це упровадження відбувалося дуже в'яло.

Крім того, може різко знизитися і мотивація для адаптації українського законодавства до вимог, прийнятим у країнах – членах Європейського союзу.

Не можна не враховувати також і того, що вільний рух капіталів у рамках Митного союзу припускає ріст ролі прямих іноземних інвестицій із країн ЄврАзЕС. Але приплив прямих іноземних інвестицій – це не просто приплив капіталу. Це і нові, сучасні вимоги до менеджменту, маркетингу, корпоративного управління і т.д. Природно, що в цьому відношенні пострадянські країни не можуть змагатися з країнами – членами Євросоюзу.

Нарешті, зовнішньоекономічні рішення Росії далеко не завжди диктуються економічною доцільністю, у них, незважаючи на весь прагматизм, найчастіше видні і політичні мотиви. Навряд чи це відповідає інтересам України. Членство ж України в МС створить механізм, що змушує Україну у своїй зовнішньоекономічній діяльності вважатися з російськими політичними мотиваціями.

Один з основних аргументів на користь однобічної європейської економічної інтеграції України – те, що ринок Євросоюзу більший за ринок країн СНД, і зокрема країн ЄврАзЕС. Але в 2007 році країни СНД після тривалої перерви знову зайняли провідне місце в зовнішній торгівлі України.

Найбільш важлива і принципова тенденція в зовнішній торгівлі товарами в цей період – це те, що відбулася серйозна переорієнтація українського експорту з європейського ринку на ринок країн СНД, насамперед Росії. Хоча експорт у європейські країни за січень-червень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року виріс досить суттєво (на 31,4%), його приріст у країни СНД був удвічі вищий (60,6%). Причому експорт у Росію збільшився на 61,1%.

У результаті країни СНД знову стали основним ринком збуту для українських товарів – майже 37% всього обсягу експорту. Постачання в країни Європи зараз складають менше 32% (у тому числі в країни Європейського союзу – 30,4%). З 2003 року вони перевищували експорт у країни СНД.

Деякі експерти говорять про витіснення України з європейського ринку. Це, звичайно, не так, оскільки експорт у країни Європи значно виріс. Мова йде про те, що зараз експортувати в Росію і країни СНД Україні вигідніше, ніж в інші регіони світу.

На відміну від економік країн Європи (особливо ЄС), що стагнують або ж ростуть дуже повільно, нові ринкові економіки на Сході, особливо російська, розвиваються стрімко, створюючи практично необмежений ринок збуту для українських товарів.

Взаємовиключні союзи

Проте членство України в Митному союзі ЄврАзЕС виглядає малоймовірним через політичні причини, головною з яких є консенсус основних політичних сил щодо цілей інтеграційного розвитку країни. Членство України в МС ЄврАзЕС, безумовно, суперечить вступу України в Євросоюз, тому що виключає одночасне членство в різних митних союзах. Про це негайно нагадали представники європейських структур одразу після виникнення теми ЄЕП.

У вересні 2003 року тодішній представник Єврокомісії з питань розширення ЄС Гюнтер Ферхойген заявив, що створення митного союзу в рамках Єдиного економічного простору може створити труднощі євроінтеграційним прагненням України. «Процес євроінтергації може бути уповільнений або взагалі може зупинитися», – сказав він, зазначивши, що не впевнений в тому, що Україна зробить новий стратегічний вибір, супротивний євроінтеграції. За словами представника Єврокомісії, створення митного союзу в рамках ЄЕП є порушенням домовленостей, досягнутих між Україною і Євросоюзом і внесених в угоду про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС.

Проти членства України в митному союзі з Росією, Білоруссю і Казахстаном однозначно виступають представники провідних політичних сил України, у тому числі навіть тих, кого традиційно відносять до проросійських.

Так, у вересні 2006 року в Брюсселі Віктор Янукович, відповідаючи на питання журналістів про можливе протиріччя створення зон вільної торгівлі з ЄС і з Росією, заявив: «Я хотів би, щоб ми не плутали створення митного союзу з зоною вільної торгівлі. Я неодноразово відповідав на це питання: це (митний союз. – «НГ») суперечить українській Конституції, і цього ми робити ніколи не будемо». Подібної позиції дотримується і Президент Віктор Ющенко, який не проти створення зони вільної торгівлі з Росією, але категорично проти подальшої інтеграції, тобто створення митного союзу.

Ще одним аргументом проти можливого створення митного союзу і ставлення до вступу у СОТ. Зауважимо, що Україна і Росія приєднуються до ВТО на зовсім різних умовах. Якщо Україна форсувала вступ до організації шляхом максимальних компромісів, то Росія послідовно відстоювала національні інтереси. Важко уявити, як у цій ситуації можна уніфікувати митні норми.

Викликає сумнів, що Україні удасться створити навіть просто повноцінну зону вільної торгівлі з Росією. Кілька днів тому депутат Європарламенту Збигнєв Залесски, автор доповіді про торгівлю й економічні відносини з Україною, заявив, що для створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом Україна повинна «чесно грати». Таку думку він висловив українським журналістам у Брюсселі після того, як комітет з питань міжнародної торгівлі Європарламенту підтримав проект його доповіді. «Якщо ми побачимо, що Україна чесно грає з нами, а не так, що одним оком дивиться на Росію, а іншим на Європу, тоді така зона може бути створена», – сказав Залесски. Депутат зазначив, що зона вільної торгівлі може створюватися винятково в двосторонньому порядку (іншими словами, створення вільної зони з Росією унеможливить вільну зону з ЄС).

Отже, зараз ідея участі України в Митному союзі країн ЄврАзЕС виглядає практично нереалізованою.

З іншого боку, неймовірне і повноцінне членство України в Євросоюзі в історично доступній для огляду перспективі. «Посилений» ж варіант зони вільної торгівлі з ЄС, що активно розглядається зараз (так звана ЗСТ+), передбачає насамперед подальше відкриття ринків України при збереженні можливостей обмежувати експорт її товарів у країни Євросоюзу. Не виключено, що в такій ситуації «рівноправних відносин з ЄС» стане реальним перегляд усієї доктрини євроінтнеграції. У цій ситуації питання створення ЄЕП і повноцінного митного союзу в його рамках теж може стати актуальним – серйозні економічні передумови для цього є.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах