Головна
 

НГ:Пауза затяглася

Корреспондент.net, 10 грудня 2007, 11:01
0
3
НГ:Пауза затяглася
Фото: Reuters
Сьогодні дуже складно однозначно охарактеризувати, якими були україно-російські відносини в 2007 році, і ще складніше прогнозувати, якими вони будуть далі.

Цього року виповнилося 10 років широкомасштабному договорові про дружбу і співробітництво між Україною і Росією. Дата відзначалася скромно, тому що Москві і Києві немає чим хизуватися розвитку міждержавних відносин, пише сьогодні російське видання Независимая газета.

Їх раз у раз затьмарюють енергетичні, торгівельні, прикордонні конфлікти, а також політичні суперечки щодо вступу України в НАТО й умов базування Чорноморського флоту РФ у Криму.

Передбачалося, що відповіді на всі ці питання дасть новий документ, який українські політики називають «дорожньою картою» з вирішення міждержавних проблем. Його підписання анонсувалося з моменту приходу до влади Віктора Ющенка. Тому одним з основних підсумків 2007 року для України можна вважати той факт, що кілька разів зустріч президентів, що відкладалася, Путіна та Ющенка до січня, схоже, не відбудеться. Відповідно, старі міждержавні проблеми, як і раніш, будуть породжувати складності не тільки в діалозі Києва і Москви, але і у внутрішній українській політиці.

В.о. міністра економіки України Анатолій Кінах пишається тим, що уряд Віктора Януковича за останній рік «відновив системні контакти (з Росією. – «НГ»), що було втрачено після президентських виборів». За словами Кінаха, «у червні прем'єр-міністри України і Росії затвердили середньострокову програму економічного співробітництва на три роки. Ріст товарообігу між нашими країнами цього року виріс більш ніж на 30%. Ми прогнозуємо, що за результатами поточного року загальний товарообіг досягне 30 мільярдів доларів. Це дуже серйозний результат». З іншого боку, урядові так і не удалося зняти режим торговельних воєн. Незважаючи на голосні обіцянки чиновників, українські виробники як і раніше манівцями пробиваються на російський ринок м'ясної та молочної продукції.

Другим помітним провалом української політики стало завершення переговорів з Росією з постачання газу на наступний рік. Як відомо, ціна газу збільшиться на 50 дол. за 1 тис. кубометрів – з нинішніх 130 до майже 180 дол. Ціна транзиту російського газу по українській території підвищена тільки на 10 центів за 1 тис. куб. м на 100 км – з 1,6 до 1,7 дол. Оскільки в український держбюджет на 2008 рік уряд Януковича заклав ціну газу в 160 дол., усі бюджетні показники доведеться переглядати убік погіршення.

Юлія Тимошенко обіцяє, що її уряд займеться одночасно і бюджетом, і підготовкою нової газової угоди з Росією. Вона дотримується вказівки президента Ющенка, який ще влітку анонсував зміну схеми газозабезпечення України. Він сказав, що вже домовився з російським президентом про загальну формулу ціни на газ, у яку не буде включено «політичної складової». Конкретизувати сказане і прояснити ситуацію з інших суперечливих питань Ющенко обіцяв за підсумками зустрічі з Путіним, яка так і не відбулася.

Посол РФ в Україні Віктор Черномирдін закликає не драматизувати ситуацію. Він переконаний, що після дострокових виборів Верховної Ради і виборів у Держдуму україно-російські відносини «будуть тільки покращуватися». З ним погоджується глава Фонду ефективної політики Гліб Павловський, що взяв участь у конференції «Україна-Росія: нове десятиліття Великого договору»: «Романтичний період у відносинах між нашими державами закінчився з помаранчевою революцією. Це був останній акт ірраціонального ставлення Росії до України. Тепер ми повинні будувати взаємодія за зовсім інших принципах».

Своєю думкою про підсумки року, що іде, в україно-російських відносинах поділилися з «НГ» українські політики й експерти.

Михайло Погребінський, керівник Київського центра політичних досліджень і конфліктології

Сьогодні дуже складно однозначно охарактеризувати, якими були україно-російські відносини в 2007 році, і ще складніше прогнозувати, якими вони будуть далі.

З одного боку, товарообіг виріс. Але оскільки єдиної зовнішньополітичної лінії не було, то можна сказати, що президент і МЗС ускладнювали україно-російські відносини в усіх напрямках, де це можна було зробити. Уряд же намагався розширювати економічне співробітництво. На жаль, не усе вдалося. Новий уряд одержує досить складну спадщина у вигляді нестабільної системи відносин. Усе залежатиме від того, як буде вибудовуватися політика. Якщо розвиток буде продовжуватися по тій лінії, яку останнім часом проводив МЗС, або Тимошенко, прийшовши до влади, почне ламати нинішні зв'язки, то Україну чекають не найкращі часи.

Сергій Толстов, директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень

Потрібно звернути увагу, що цього року Україна, і Росія ішли від критичних оцінок один одного. Відповідальність за рівень україно-російських відносин у 2007 році потрібно розподілити між президентом і урядом. Причому президентська сторона в цих відносинах відігравала домінуючу роль, гальмуючи визначення нового порядку денного україно-російських відносин. Наприклад, усе, що стосувалося двостороннього плану дій на 2007–2008 роки, було зірвано Києвом, який вирішив доповнити вже погоджені позиції. На жаль, сьогоднішня пауза у взаєминах Росії та України занадто затяглася. Уряд Януковича не зміг витримати ціновий удар на енергоносії. Якщо уряд Тимошенко буде сформовано, то низького старту він взяти не зможе, надто великий вантаж проблем. Гадаю, що перегляду україно-російських відносин в енергетику урядом Тимошенко не буде.

Володимир Полохало, народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко

У політичному і дипломатичному ракурсах жодна проблема не вирішена. Як це не парадоксально, уряд Януковича погіршив ситуацію в україно-російських відносинах. Хоча не було публічних скандалів, їх просто законсервували, перевели в тіньову сферу. В умовах, коли уряд одержав великі повноваження після переходу країни до практично прем’єрсько-президентської форми правління, ми можемо говорити про погіршення відносин з Росією за усіма рейтингами та індексами. Нова влада, що буде сформована швидше за усе в другій половині грудня, одержить у спадщину велику ціну на газ, велику залежність української економіки від російських енергоносіїв та слабку конкурентноздатність на пострадянському просторі.

Михайло Чечетов, депутат від Партії регіонів

Уряд Віктора Януковича і наша партія загалом розглядали і розглядають Росію як головного стратегічного партнера. Ми доклали максимум зусиль, щоб відносини стали кращі та у політичному плані, і в торгово-економічному. Ми як і раніше виступаємо за те, щоб ці відносини були прогресивними. Якщо ж відбудеться зміна урядової команди, то новачки одержать не руїни, а динамічні відносини. Український істеблішмент по-різному розумів важливість двосторонніх відносин, і в цьому плані не зовсім просто було урядові Януковича. Але наша політична сила робила все можливе, щоб україно-російські відносини динамічно розвивалися.

Володимир Фесенко, голова Центру політологічних досліджень «Пента»

2007 рік був роком десятиліття Великого договору. І сама дата схиляла до підведення певних підсумків і визначення майбутніх перспектив розвитку наших двосторонніх відносин. Слід зазначити, що ідеологія, дух Великого договору продовжують діяти. Він залишається основою наших відносин. Незважаючи на внутрішньополітичні перипетії, відносини між Україною і Росією розвивалися досить рівно. Не були черги локальних криз, характерних для наших двосторонніх відносин у 2006 році (війна маяків, м’ясомолочна війна і т.д.). Крім того, рік мав позитивну економічну динаміку, розвивався зовнішньоторговельний оборот між нашими країнами.

Головна проблема сьогодні – не вдається знайти новий формат стратегічного партнерства між Україною і Росією. Якщо раніше Росія робила великі ставки на включення України в нові форми економічної і політичної інтеграції на пострадянському просторі, то зараз від цих спроб відмовилися. Схоже, на Україну махнули рукою і справа обмежується нинішніми двосторонніми відносинами. Але якщо говорити про стратегічне партнерство, то цього явно недостатньо. У чому воно має полягати, наразі незрозуміло.

Ще одна хвороблива тема – базування Чорноморського флоту. Загалом залишається традиційний комплекс проблем: ціна на газ, плата за транзит і т.д. Що стосується приходу до влади нового уряду, я думаю, що Тимошенко буде більш гнучким політиком у відносинах з РФ, ніж від неї очікують. На неї давно поставили тавро антиросійського політика. Але для Тимошенко важливо по-іншому себе представити в ролі прем'єр-міністра. Та й ситуація буде зовсім іншою. Якщо вона прийде до влади, то стане більш незалежним прем'єром, ніж у 2005 році, у силу законодавчих змін. Крім того, вона чудово розуміє, що від результатів її прем'єрства буде залежати і подальша її політична кар'єра.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах