Головна
 

Спорт сегодня: Броунівський єврорух

10 січня 2008, 09:57
0
4

Уже майже дев'ять місяців пройшло з моменту, коли президент УЄФА Мішель Платіні в Кардиффі зірвав печатку з конверта, який зберігав назву країни, якій призначено прийняти фінальну частину Євро-2012, пише російський журналіст Олександр Харламов. Однак все вказує нате, що Україна не до футболу

Не до Євро, коли ділять портфелі

У 2007 році нашим сусідам слов'янам було не до Євро. Країна переживала розпуск Верховної Ради, пізніше стежила за поділом парламентського пирога, коаліційною війною, іншими політичними іграми, які буяють після Помаранчевої революції. Чи жарт, Державна цільова програма підготовки до Євро-2012 була прийнята лише в листопаді, тоді як кабінет міністрів обіцяв затвердити її ще влітку.

Однак цим документом, який рясніє умовностями, розмитими формулюваннями і приблизними сумами, наразі не можна керуватися у діях. Хоча б тому, що його ще потрібно буде узгодити з регіональними програмами підготовки до Євро, які розроблені ще не у всіх містах, які мають намір прийняти фінальну частину. Статус же повноцінного Закону програма підготовки може отримати в кращому випадку навесні. Тобто, рік по тому (!) після кардифського тріумфу.

Весь цей час президент ФФУ Григорій Суркіс бив у дзвони: нагадував президентові про державне гарантійне зобов'язання, дане УЄФА, зі сторінок газет повторював, що «нащадки нам не пробачать, якщо профукаємо право прийняти Євро», але віз і нині там. Можливо, будь у Григорія Михайловича реальні важелі влади, справа би зрушилася з мертвої точки хоча б у Києві. Але Суркіс у свій час мав необережність програти вибори в мери столиці України. Правда, ближче до кінця 2007-го Суркісу все-таки удалося розворушити Ющенка на ще один указ про забезпечення підготовки до чемпіонату. Але, фактично, цей документ малоефективний, і упорядкувати броунівський рух української єврокампанії не в силах. Хоча б тому, що має рекомендаційний характер.

Коли знесуть «Троіцький»?

Яка ж ситуація на місцях? Почнемо з Києва, де на центральній арені країни НСК «Олімпійський» повинний пройти фінальний двобій Євро-2012. Реконструкція стадіону, яку планується завершити до 2010 року, уже почата, але лише косметична. Ґрунтовно взятися за переустаткування арени заважає зовсім не відсутність коштів (їх виділено 300 мільйонів євро), а от уже п'ять років споруджуваний по сусідству торгово-розважальний центр «Троїцкьий». Центр заважає екстреній евакуації глядачів, порушуючи норми безпеки УЄФА. Сума компенсації у випадку демонтажу будівлі, який досі не почався, складає 120 мільйонів доларів, які не бажають відшкодовувати господарям будівництва компанії «Юджин» ні держава, ні київська мерія. Крім того, забудовники, крім компенсації, вимагають рівноцінну ділянку землі в центрі Києва. Знак питання тут, схоже, ще не швидко трансформується в знак оклику. А євролічильник тим часом неухильно відраховує дорогоцінний час.

Є проблеми зі стадіоном і у Львові, де дотепер не визначилися, кому ж з іноземних інвесторів віддати перевагу на будівництво арени – швейцарській компанії Implenia чи австрійській Alpine Bau. Перші пропонують грандіозний проект із прилягаючим до 55-тисячного стадіону готелем і просять за цей витвір близько 150 мільйонів євро. Прокламації австрійців скромніші – вони обіцяють своєму дітищу 33-тисячну місткість і всього лише 85-мільйонні (у євро) витрати. Переможця збиралися вибрати 27 грудня, але потім перенесли рішення на січень.

Дерипаска в ролі інвестора

Більш-менш стерпна ситуація в Донецьку. Тут уже затверджений план підготовки до Євро-2012 і відбуваються фінішні роботи на ультрасучасному стадіоні ФК «Шахтар». Арена буде побудована у термін, навіть незважаючи на те, що турецький підрядчик – фірма «ENKA» – запросила у Ріната Ахметова збільшити кошторис. Говорять, що олігарх пішов на поступки, хоча офіційно цей факт не підтверджено. Відповідно до затвердженої програми, у місті з'являться нові дороги, готелі, залізничний, спортивний, вокзальний і аеровокзальний комплекси. Почато переговори з інвесторами, для яких уже готові проекти й об'єкти. Наприклад, у будівництві багатостраждального донецького метро мають намір взяти участь іспанські бізнесмени.

Практично добудований новий стадіон і в Дніпропетровську, що споруджується на кошти власника «Дніпра» Ігоря Коломойського. Цей же бізнесмен, у випадку вдалих переговорів, погрожує зробити ляльку з місцевого аеропорту: нова злітна смуга, два готелі, п'ять ресторанів... Набагато більше місцева влада стурбована транспортною проблемою, яка також актуальна і для Києва – велика кількість заторів. Її мають намір вирішити будівництвом багатоповерхових наземних і багаторівневих підземних паркінгів, у першу чергу поблизу станцій метро. Для полегшення пересування туристів уже відкрито експрес-лінію з Києвом, а для самого міста закуплено рейкові автобуси, аналогів яким в Україні немає.

По-різному йдуть справи в так званих запасних містах – Харкові й Одесі. У колишній столиці України вже щодуху реконструюють стадіон «Металіст», а також створено для наведення в місті порядку спільне підприємство з російським мільярдером Дерипаскою. На їхньому тлі влада «Перлини в моря» виглядають справжніми ледарями. Виявляється, на сесії одеської міськради, що пройшла наприкінці минулого року, депутати взагалі зняли питання про проведення Євро-2012 в Одесі з порядку денного! Мотивувавши це тим, що Міністерство Економіки виділило недостатньо коштів на 2008 рік для підготовки до Євро-2012 в Одесі. Тому не дивно, що навіть не починалися роботи з реконструкції головної міської арени – стадіону ЧМП у парку Шевченка.

Польща об'єднається з Німеччиною?

Великі надії на зміну ситуації в кращу сторону покладаються на створене наприкінці 2007-го Державне агентство з питань підготовки і проведення Євро-2012, Президентом якого (і відповідно головним відповідальним за Євро) був призначений екс-глава адміністрації Запорізької області Євгеній Червоненко. Агентству надано статус центрального органа державної влади, координатором якого буде Кабінет міністрів. Головне завдання агентства – своєчасне виділення бюджетних коштів, а також строгий контроль за дотриманням необхідних термінів і відповідних вимог.

Ще один позитивний момент – у переглянутому бюджеті на 2008 рік коштів на підготовку до Євро виділено не 900 мільйонів, як планувалося спершу, а 3,9 млрд. гривень.

Український маховик лише починає розкручуватися, і, цілком, можливо, що не встигне набрати потрібні обороти. Що ж буде в цьому випадку? У Польщі, де ситуація не настільки жалюгідна (хоча теж далека від ідеальної) уже на весь голос говорять про це. І в цих розмовах усе частіше згадується…Німеччина. Саме з господаркою останнього мундіалю поляки були б не проти об'єднатися у випадку, якщо Україна таки вдарить у бруд лицем. Про це недавно написала Gazeta Wyborcza. Про реальність такого варіанту довідаємося уже влітку, коли в Україну і Польщу прибудуть інспектори УЄФА.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах