Головна
 

НГ: Метушня навколо ядерної енергетики

25 січня 2008, 02:00
0
4

Очікується зміна керівництва в ключових компаніях, відповідальних за розвиток атомної галузі України, прогнозує Ігор Давидов, журналіст видання Независимая газета

Останнім часом ядерна енергетика України стала ареною жорсткої політичної боротьби між Президентом України і окремими політичними силами. Заради отримання повного контролю над атомною енергетикою Президент був готовий ліквідовувати «Укратомпром». Ще 13 серпня 2007 року Віктор Ющенко припинив дію двох урядових нормативів, які регламентують роботу концерну. Тоді ж прослідувало його звернення до Конституційного суду за роз'ясненням дій Кабінету міністрів. Проте на початку листопада суд відмовив Президентові у відкритті виробництва за його настановою. Дане рішення збіглося з іншою значущою для галузі подією – звільненням 8 листопада 2007 року глави енергогенеруючої компанії (НАЕК) «Енергоатом» Андрія Деркача у зв'язку з обранням його депутатом Верховної Ради.

Цілий місяць навколо однієї з ключових посад тривала закулісна боротьба, яка під кінець набула майже детективного відтінку. Так, 5 грудня на посаду компанії «Енергоатом» урядом було призначено Михайла Шевцова, який з листопада 2006 року обіймав посаду віце-президента компанії по інформатизації і аналізу. Проте цим історія з главою «Енергоатома» не завершилася. 10 грудня уряд відмінив власне рішення про призначення М.Шевцова президентом «Енергоатома», залишивши компанію без повноцінного керівника. Причини, які змусили піти уряд на такий крок, не розкриваються. Можна лише припустити, що йде неабияка підкилимова боротьба за «Енергоатом», який є оператором всіх чотирьох діючих АЕС України. Експлуатує Запорізьку, Південноукраїнську, Рівненську і Хмельницьку станції з 15 енергоблоками, оснащеними водяними енергетичними реакторами, загальною встановленою електричною потужністю 13 835 Мвт. Компанія експлуатує Ташликську ГАЕС потужністю 302 Мвт і Олександрівську ГЕС потужністю 11,5 Мвт, які разом з Південноукраїнською АЕС об'єднані в Південноукраїнський енергетичний комплекс.

Одночасно триває сутичка за місце глави «Укратомпрома». Від того, хто сяде в це крісло, багато в чому залежатиме, за яким сценарієм розвиватиметься ситуація в галузі. Обговорюється декілька потенційних кандидатур на керівника компанії.

Одна з кандидатур – відомий помаранчевий енергетик Іван Плачков, до недавнього часу глава Одеської обладміністрації. В період 2005–2006 років на посту глави Мінпаленерго він проявив себе досить непогано – в цей час вся державна теплова генерація збільшила обсяги продажів електроенергії на енергоринок. Окрім І.Плачкова великі шанси обійняти керівні посади в електроенергетиці мають і інші помаранчеві кандидати. Наприклад, заступник глави Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Юрій Продан, який має великий досвід як керівник Національної комісії з регулювання електроенергетикою, а також Микола Мартиненко, що має свій бізнес в атомній галузі, і друг Мартиненка і Плачкова – екс-глава «Енергоатома» Юрій Недашківській.

Є і інші кандидатури, які так чи інакше пов'язані з БЮТ. Непогані шанси отримати під свій контроль одне з енергетичних відомств має депутат від БЮТ Богдан Губський, який протягом 2007 року вів активну боротьбу з главою Мінпаленерго Юрієм Бойко за контроль над «Черкасигазом» і «Вінницягазом», а також Євген Шаго, що керував свого часу компанією «Єдині енергетичні системи України».

Щодо «Укренергоатома», то якщо в крісло його глави сяде людина, дружня президентові, то, найімовірніше, буде змінено керівників структурних підрозділів концерну. Так, нового главу майже напевно знайде один з щонайпотужніших в Європі заводів з виробництва турбін – ВАТ «Турбоатом». На сьогодні цим державним підприємством, 75,22% акцій якого знаходиться в управлінні Фонду держмайна, керує Віктор Суботін. Аналогічна доля чекає і єдину в Україні компанію по видобутку урану – державне підприємство «Східний ГОК», яким останні декілька місяців досить успішно керував підопічний Андрія Клюєва Віктор Коваленко. В разі зміни керівництва «Укратомпрома» всі шанси зайняти місце Коваленка має відомий в Жовтих Водах бізнесмен Петро Перьков.

Зміна керівництва в ключових компаніях, відповідальних на розвиток атомної галузі України, може негативно позначитися на російсько-українських стосунках в цій сфері. Тим паче, що політика «Енергоатома» у сфері міжнародної співпраці була піддана різкій критиці з боку Секретаріату президента і РНБО. Основні звинувачення – сприяння Росії по встановленню контролю над українською ядерною енергетикою. Варто пригадати, що ще до парламентських виборів 30 вересня Віктор Ющенко доручив Генпрокуратурі і Службі безпеці України з'ясувати, чи не завдають збитків дії українського Державного концерну «Укратомпром» національним інтересам України. Тоді Віктора Ющенка підтримала Юлія Тимошенко, яка звинуватила керівництво «Укратомпрома» в «здачі» національних інтересів і в проведенні політики, що  загрожує національній безпеці країни.

Головні претензії Ющенка і Тимошенко полягають в тому, що «Укратомпром» нібито відхиляється від задекларованого курсу на диверсифікацію джерел ядерного палива для українських АЕС і безконтрольно допускає в атомну енергетику України російський капітал, чим залишає Україну в повній залежності від Росії. Приводом для таких заяв з боку президента і лідера БЮТ послужив протокол про наміри, підписаний в червні в Києві керівниками «Укратомпрома» і Росатома – Андрієм Деркачем і Сергієм Кирієнком. Слід зазначити, що всі побудовані в Україні АЕС і їх ядерні блоки були спроектовані ще в радянський час і під радянське ядерне паливо. Тепер це паливо постачається російською компанією «ТВЕЛ».

Останнім часом керівництво держави активно просуває на український ринок ядерного палива американську компанію Westinghouse. Проект з кваліфікації американського ядерного палива для українських АЕС почався в 2000 році за підтримки США уряду і вже обійшовся в 100 млн. дол. Сьогодні шість тепловиділяючих збірок (ТВС) Westinghouse знаходяться в експериментальній експлуатації на третьому блоці Південноукраїнської АЕС. Проте перше завантаження реактора цим паливом заплановано тільки на 2009 рік. Та і то якщо його використання буде визнано безпечним. Крім того, нові ТВС для українських АЕС від Westinghouse  тільки розробляються. На їх випробування, ліцензування і дослідну експлуатацію підуть роки. На додаток до цього самі фахівці Westinghouse визнають, що їхнє паливо не зовсім підходить до неамериканських реакторів. Про це ж свідчить і програш американців російському «Твелу» в тендерах на постачання свого палива на реактори радянського зразка в Чехії і Фінляндії.

Аналогічна картина спостерігається і в стосунках ще з одним потенційним українським «диверсифікатором» – французькою компанією Areva. Паливо її визнане хорошим, але тільки для французьких реакторів. На виготовлення ж відповідного для українських АЕС французького палива піде як мінімум п’ять-сім років. Таким чином, російські Твели на сьогодні найоптимальніші у співвідношенні «ціна–якість».

Метушня у атомній галузі України дозволяє інакше поглянути на події і плановані кадрові перестановки, які виглядають вже не стільки як прагненням політичних сил проштовхнути своїх представників на ключові пости, скільки боротьбою за український ринок, пов'язаний з ядерним паливом.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах