Головна
 

ВН: "Подумати страшно!"

13 лютого 2008, 02:06
0
4

Володимир Путін і Віктор Ющенко об'єдналися проти прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, головна вимога якої - виключити зі схеми швейцарську компанію RosUkrEnergo, пишуть журналісти Времени новостей.

До закінчення терміну пред'явленого Газпромом Києву ультиматуму за несплату боргів залишалося вже менше півгодини, а переговори російського і українського президентів все ще продовжувалися.

Втім, особливої напруги в залі Кремля, де чекала президентів преса, не відчувалося. Тут був накритий стіл, за яким Володимир Путін і Віктор Ющенко мали підписати підсумкові документи. За ним красувалися цілих чотири прапори: чомусь відразу два російські трикольори і два жовто-блакитні українські. Метушилися дівчата і хлопці з протокольної служби. І абсолютно неможливо було собі уявити, що ось в такій обстановці вийдуть два президенти, і один іншому урочисто оголосить, що якраз у цей момент або, скажімо, п'ять хвилин тому люди в газпромовських касках приступили до закручування вентиля. А найбезсовісніші циніки серед колег-журналістів вже п'яту годину переговорів знемагали в очікуванні закінчення, уявляли собі різні сцени: як російський президент вийде і запросить українського колегу особисто взяти участь у цій «вентильній» церемонії, заразом демонструючи в прямому ефірі, як Кремль дистанційно управляє газовою засувкою. Характерно, що камери і журналісти чатували не тільки в Кремлі, але і в Газпромі. І якби президенти дійсно не змогли знайти компромісу, то на вулиці Наметкина у прямому ефірі показували б другу частину триллера «Закручування вентиля». Перша, як відомо, була показана 1 січня 2006 року, коли Газпром через відсутність контракту з Нафтогазом припинив постачання газу в Україну.

Без чверті шість вечора Путіни і Ющенко з'явилися перед публікою. Безпосередньо перед цим вони розмовляли з керівниками Газпрому і Нафтогазу України Олексієм Міллером і Олегом Дубиною. Тут, імовірно, й поставили останні важливі крапки в газовому сюжеті.

Втім, ця тема не була найболючішою. «Одна з найбільш чутливих тем - прагнення української влади створити «національну версію» історії, затвердити нормативними актами одностороннє, антиросійське трактування загальних для обох країн історичних подій. Причому справа доходить до героїзації військових злочинців, які працювали з нацистами. А ще зусилля Києва, «спрямовані на розкол Української православної церкви», дискримінацію російської мови, яка «посилюється в Україні».

Вже тільки цього «больового» переліку вистачило б, щоб передбачити діалог Путіна і Ющенка. А ще ж варто «приділити особливу увагу можливим наслідкам для російсько-українських відносин після курсу Києва на форсоване зближення з НАТО».

Деяке уявлення про те, як проходило обговорення цієї теми, можна було скласти з відповідей Володимира Путіна і Віктора Ющенка на питання української журналістки з інформагентства УНІАН. Її цікавило, чому Росія, яка сама «8 лютого підписала план співпраці з НАТО, погрожує Україні переглядом відносин з нею у разі можливого, в перспективі, вступу її в НАТО».

А Путін почав відповідати. Спочатку голос його звучав рівно. «Місто нашої української, російської бойової морської слави, Севастополь, і там база НАТО... Як емоційно це сприйматиметься в Україні і в Росії, ви розумієте? ...Росія підписала колись документ про створення союзу РОСІЯ-НАТО, але ми ніколи не збиралися вступати в НАТО, тому що це означає обмеження суверенітету країни. ...Ми звертаємо увагу, що обмеження суверенітету призводить у реальному житті до певних наслідків, розміщення баз або розміщення позиційного району протиракетної оборони, як це стосується Східної Європи, що ставити собі за мету, як ми вважаємо... нейтралізацію нашого ракетно-ядерного потенціалу. А це ставить Росію перед необхідністю діяти».

Тут Путін узяв паузу, а тоді гучніше додав: «Не тільки сказати, а подумати страшно, що у відповідь на це, або на розміщення в Україні такого ж позиційного району, Росія націлить на Україну свої ударні ракетні системи! Ну, уявіть тільки собі таке на секунду! Ось що нас турбує!». Тут, нарешті, путінський голос став спокійним, і він вже цілком миролюбно додав, що «от так, як ми зараз з вами говорили, ми з Віктором Андрійовичем і обговорювали це питання... здалося, що українські партнери готові відверто вести цей діалог, і ми цьому дуже раді».

Віктор Ющенко справедливо вирішив, що він повинен якось відреагувати на цю тираду господаря Кремля. По-перше, сказав він, «кожна країна сама виробляє концепцію своєї безпеки і я радий, що ми знаходимо тут (з Путіном) взаєморозуміння». «Ми розуміємо, що виникає ряд чутливих тем і треба їх вирішувати з нашими друзями через діалог»,- сказав український президент і нагадав, що конституція його країни не допускає розміщення на її території військових баз інших держав або блоків.

Після цих слів українського президента, сказаних якось глухо і не дуже виразно, інтерес до прес-конференції почав згасати. Після цього слухати спростування від обох президентів тверджень про «стагнацію» економічних відносин між Москвою і Києвом, особливо на тлі 30-процентного зростання взаємного товарообігу в 2007 році, було вже нецікаво. При цьому самі президенти не змогли пояснити різницю в цифрах. Путін сказав, що товарообіг досяг вже 32 млрд доларів, а Ющенку виходить тільки 26 млрд.

Борг Віктор Ющенко обіцяв найближчим часом погасити. Одночасно учасники вчорашніх переговорів домовилися про зміну схеми постачань газу. Замість компанії RosUkrEnergo, яка поставляє газ в Україну, і УкрГазЕнерго будуть створені дві нові компанії. Їх засновниками стануть Газпром і Нафтогаз України. Таким чином, Віктор Ющенко отримав в Кремлі те, чого добивалася Тимошенко. І це вагомий внесок Москви в політичну скарбничку президента України. «Питання було не простим. Мені дуже не хотілося займатися газовими справами, як і Володимиру Володимировичу, я переконаний. Але довелося вкласти свій внесок у врегулювання цього питання», - заявив Віктор Ющенко.

«Ми домовилися про те, що з четверга Україна погашатиме борг, - сказав пан Ющенко. - Ми виходимо з того, що розрахунки 2007 року відбуваються за ціною 2007 року». Що ж до постачань в 2008 році, то ми дійшли згоди, що базова ціна імпортного газу для України збережеться на рівні 179,5 доларів.

Володимир Путін у свою чергу додав: «Ми домовилися про принципи співпраці на 2008 рік і на подальші роки. Сьогодні-завтра, ми сподіваємося, що всі ці наші домовленості будуть викладені на папір».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах