Головна
 

FT: Медведєва шанс на примирення

6 березня 2008, 12:55
0
3

У середу Росія та Україна, що опинилися на межі конфлікту, пішли на поступки, домовившись про поновлення звичайних газових постачань. Наскільки можна судити з ходу незрозумілих перемовин, сторони наразі не прийшли до угоди ні про конкретні механізми постачань, ні про їхню ціну, пишне британська Financial Times

Проте здається, що Москва і Київ усвідомили: неспроможність домовитися з комерційних питань шкодить репутації обох сторін – "Газпрому" як надійному постачальнику енергії й українському уряду як органу, здатного проводити послідовну політику. Тому країни і пробують ще раз помиритися.

Інша Європа стежить за подіями з подивом і занепокоєнням – незважаючи на запевнення в протилежному, уже через кілька днів вона неодмінно відчула б наслідки даної суперечки.

Державна енергетична група "Газпром" стверджує, що діє в абсолютно комерційному дусі: Україна не сплатила по рахунках за газ, тому її відключають. Однак уряди зазвичай так не чинять. Постачальники природного газу – теж.

Але в даному випадку не так все просто.

"Газпром" хоче одержати частку українського ринку за допомогою компанії-посередника, а Юлія Тимошенко, прем'єр-міністр України, що зробила власний статок на торгівлі газом, не хоче допускати посередників. Питання полягає не тільки в цінах і оплаті, але й у тому, хто в результаті буде контролювати грошові потоки.

За нинішньою сваркою ховається більш ґрунтовна проблема: росіяни не сприймають Україну як справді незалежну країну, а українці не вірять, що росіяни заслуговують довіри в економічних питаннях. Справа стосується не тільки газу. Проблема зв'язана із суверенітетом, повагою і браком прозорості в русі колосальних грошових потоків.

Дмитро Медведєв, новообраний президент Росії, відіграє важливу роль у ході переговорів, оскільки очолює раду директорів "Газпрому". Він не займе посаду Володимира Путіна до травня, однак спроможність Росії та України в найближчі тижні досягти компромісу стане для нього першим іспитом на лідерські якості.

Усе вказує на те, що Медведєву варто використати своє обрання, щоб знову вирівняти відносини з Європою.

Саме так вчинив Борис Єльцин, ставши російським президентом, це ж зробив і Володимира Путін у 2000 році, на початку першого терміну. Лише до кінця своїх термінів для обох політиків стали характерні гнів і дратівливість – здебільшого через відсутність поваги з боку Заходу.

В останній рік Путін і його оточення використовували антизахідну риторику як передвиборний інструмент, метою якої було забезпечити масову підтримку пропутінським партіям у Державній думі, а також лояльному спадкоємцеві Дмитрові Медведєву. Мішенями для нападок Путіна стали НАТО, США і Європейський союз. Найбільш яскравий приклад – криза в російсько-британських відносинах.

Тепер вибори пройшли, і продовжувати протистояння не вигідно нікому. Тим часом мешканці Західної Європи стали особливо негативно сприймати "Газпром", який вважають зухвалим знаряддям у руках ворожої держави. А це не сприяє реалізації економічних планів компанії.

Обидві сторони конфлікту прагнуть словесного перемир'я. Цьому, однак, можуть перешкодити тендітні і вибухонебезпечні зв'язки між Москвою і колишніми республіками СРСР, ілюстрацією яких є відносини з Україною. Росія не сприймає жодну з зазначених республік всерйоз, і жодна з них не вірить Москві. У найближчій перспективі саме цей факт буде заважати покращенню відносин між Росією і ЄС.

Переклад Інопреса.ru

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах