Головна
 

МК: У “справі Ґонґадзе ” немає головного

12 березня 2008, 10:56
0
4

Кіллер у бігах, а замовник узагалі невідомий, пише сьогодні 12 березня російська газета Московський комсомолец

Єдина в Україні “червона зона” — Менська колонія, де відбувають термін колишні міліціонери, даїшники, судді, прокурори, військові та співробітники СБУ, — готується незабаром прийняти трьох “новачків”. Обличчя цих екс-правоохоронців знає вся Україна. Їх обвинувачують в убивстві журналіста Георгія Ґонґадзе .

Слухання справи Ґонґадзе  вступає в завершальну фазу. Апеляційний суд Києва приступає до винесення вироку... Підсудним світить від 12 до 14 років позбавлення волі в залежності від ролі кожного з них у скоєнні злочину і міри розкаяння. Звинувачені у викраденні та убивстві опозиційного інтернет-журналіста Георгія Ґонґадзе  Валерій Костенко, Микола Протасов і Олександр Попович на засіданнях суду свою участь у здійсненні тяжкого злочину не заперечували. Як випливає з матеріалів справи, одержавши наказ від глави департаменту кримінального розшуку (міліцейської розвідки) генерала Олексія Пукача, міліціонери ввечері 16 вересня 2000 року зайняли “вихідну позицію” поблизу будинку, де проживала колега Ґонґадзе  Олена Притула. Близько 22.30 Георгій вийшов з будинку, спробував зупинити машину, щоб поїхати додому. До нього під'їхала іномарка, у якій уже сиділи його майбутні убивці...

Так виглядає офіційна версія Генеральної прокуратури України, оприлюднена навесні 2005 року, невдовзі після перемоги так званої “помаранчевої революції”. Генерал Пукач, який втік з України (кажуть, його бачили в Ізраїлі), зі зрозумілої причини не міг розповісти судові про своїх високих заступників-замовників. Один з них, екс-глава МВС Юрій Кравченко, пішов з життя за сумнівних обставин —  у той день, коли був викликаний у ГПУ для дачі свідчень. У версію самогубства генерала в країні не вірили із самого початку... Напевно, тому, що генерал убив себе... двома пострілами.

В історії з викраденням Ґонґадзе  був і яскраво виражений політичний підтекст. Першим, хто її розкрутив використовуючи трибуну Верховної ради, був лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз. З його виступу випливало, що Ґонґадзе замовив тодішній президент країни Леонід Кучма. Викриття Кучми стало можливим завдяки так званим “плівкам Мельниченка” — офіцера УДО (Управління державної охорони), який нібито розмістив диктофон…під диваном глави держави.

Майора Мельниченка, вивезеного на той час в Австрію, певний час навіть утримував Борис Березовський. Коли персонажі посварилися, у Фонді громадських свобод мимоволі зізналися: розшифровка міні-дисків Мельниченка показала, що їхній зміст “коректувався”. Тобто на записані бесіди у кабінеті Кучми накладали потрібні  компрометуючі тексти.

Виходячи з цього, можна припустити, що і фрагменти, присвячені Георгію Ґонґадзе, також частково відкоректовані...

Тим не менше, семирічна історія з викраденням, убивством і періодично реанімованим розслідуванням для багатьох зараз стала непотрібним баластом. Президент, який обіцяв на майдані “ретельне й об'єктивне розслідування”, формально своє слово стримав. Хіба що відвів від удару високопоставлених замовників убивства.

Удова журналіста Мирослава Ґонґадзе  вже кілька років живе і працює у Вашингтоні на телебаченні “Голос Америки”. У неї своя версія щодо винуватців трагедії, однак оприлюднить її Мирослава тільки по закінченні судового процесу.  А на думку матері Ґонґадзе, обвинувачувані в убивстві сина міліціонери майстерно грають ролі, розписані для кожного прокуратурою.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах