Головна
 

НГ: Непростий спадок

17 березня 2008, 07:50
0
2

Україна: старі дороги і нові проблеми. Ситуацію з українськими дорогами в переддень Євро-2012 аналізує російська Независимая газета.

У європейській системі координат Україна позиціонує себе як ключова транзитна ланка. Але інфраструктура занепадає, а нові транзитні шляхи не створені через відсутність зручної для інвесторів законодавчої бази. Держава не може профінансувати масштабний проект з розвитку транзитних потужностей. Особливої гостроти ця проблема набуває в світлі проведення в Польщі і Україні в 2012 році чемпіонату Європи з футболу.

Зараз з 170 тис. км. українських трас 17 тис. км. мають державне значення. Загальна довжина залізниці – 23 тис. км. Радянські інженери передбачили пункти перевалки вантажів з одного виду транспорту на іншій. Такі ж пункти існують у всіх морських і ряду річкових портів. На узбережжі Чорного і Азовського морів розташовано 18 морських торгових портів і 12 порт-пунктів, не рахуючи значного числа приватних портів і пристаней.

Якщо порти і залізниці мають налагоджену систему контролю і підзвітності та керуються з Києва, то централізоване управління автомагістралями тільки погіршує їхній стан. Приріст автоперевезень щорічно складає 25–30% (на залізничному транспорті – до 5%) і збільшуватиметься у зв'язку зі вступом України до СОТ. Проте дороги, що будувалися ще при СРСР, не тільки базово не відповідають європейським нормам, але катастрофічно вичерпують свій ресурс.

Абсолютно всі українські траси знаходяться на балансі Державної служби автомобільних доріг України («Укравтодор»), підпорядкованої безпосередньо Міністерству транспорту і зв'язку. Місцева влада не несе відповідальності за стан доріг, а тільки перераховує всі дорожні збори до центрального бюджету. «Укравтодор» керує дорогами через державну акціонерну компанію «Автомобільні дороги України», що має підрозділи у всіх областях країни. Тобто в Києві кошти перерозподіляються і прямують на ремонти доріг в регіонах. Причому замовником і виконавцем всіх робіт виступає, по суті, одна і та ж держструктура. Уряд Віктора Януковича знайшов вихід в будівництві нових, концесійних доріг. Передбачалося надати приватним компаніям право будувати дороги за свій рахунок, управляти ними в середньому 35 років, стягувати плату за проїзд, проводити всі необхідні ремонти, а після закінчення терміну концесії передати магістралі державі.

«Ми маємо намір побудувати в країні п'ять тисяч кілометрів концесійних доріг», – заявив два роки тому колишній міністр транспорту і зв'язку України Микола Рудьковський. Проте ці плани не були реалізовані. Річ у тому, що українське законодавство дозволяє інвесторам повертати вкладені в дорогу засоби тільки шляхом стягування плати за проїзд – на відміну від деяких країн Європи, де держава бере на себе частину витрат і при цьому автоматично дозволяє власникові дороги заробляти за допомогою додаткових послуг. Українські умови призвели до того, що за підсумками 14 конкурсів за останні п'ять років тільки одна угорська фірма підписала протокол про наміри. Багато років Україна проявляє цікавість до міжнародних транспортних маршрутів. Передбачається, що фінансування цих проектів може здійснюватися за рахунок зацікавлених країн, міжнародних фінансових організацій, програм ЄС і TACIS і приватних інвестицій. Одним з проектів став консорціум «Укртранскор». Представники влади і приватних інвесторів упевнені, що з наближенням «Євро-2012» Україні доведеться переглянути законодавство, щоб створити максимально зручні і вигідні для інвесторів умови для будівництва нових доріг.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах