Головна
 

РГ: Європейські фанато

2 квітня 2008, 09:57
0
4

Жоден із саммітів НАТО за останні роки не викликав такого ажіотажу, як цьогорічний - бухарестський, котрий пройде в румунській столиці з 2 по 4 квітня. Головна інтрига самміту - запросять чи не запросять у НАТО Україну і Грузію?, пише сьогодні російське видання Российская газета

Від відповіді на це питання буде залежати багато чого. Не тільки в подальших відносинах Росії з цією організацією, але й у відносинах Росії зі США і Євросоюзом.

Румунська столиця перейшла на "облогове" положення ще наприкінці минулого тижня, коли місцева поліція і служби безпеки улаштували репетицію прибуття численних високопоставлених гостей і членів делегацій. Місто, з якого заздалегідь вивезли безпритульних, бездомних і бродячих собак, миттєво виявилося паралізованим. Яке вавілонське юрмище збереться в дні самміту - можна тільки уявити. Як не як загалом в Бухаресті чекають 70 тисяч гостей: делегації 26 країн - членів НАТО, запрошені "команди" з Росії, України, Грузії, інших країн СНД, більше трьох тисяч журналістів з цілого світу. Одна лише делегація президента США, що прилетить з Києва, буде включати близько тисячі чоловік.

Основний майданчик, на якому буде відбуватися триденна дія бухарестського самміту НАТО, - Будинок народу. Румунський диктатор - "Геній Карпат" Ніколае Чаушеску - будував його майже десять років, але так і не дожив до здачі об'єкта. Друга за площею адміністративна споруда у світі після Пентагона сьогодні дає дах румунському парламентові і сенатові.

У ньому учасники самміту мають дати відповідь на питання: чи бути американській ПРО в Східній Європі і як далі буде розширюватися НАТО? Чи продовжить організація геополітичний наступ на Схід, закликавши в майбутньому у свої ряди Україну та Грузію, або зупиниться на Балканах, обмеживши прийомом Хорватії, Македонії та Албанії?

Про позицію Москви з цього питання лідерам НАТО перед Бухарестом нагадав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Він попередив США і НАТО про можливе ускладнення відносин через те, що вашингтонська адміністрація "узяла курс на штучне, форсовано швидке затягування України та Грузії в НАТО".

- Якщо в практичну площину встане членство України та Грузії в НАТО, - заявив Лавров, - це буде мати серйозні наслідки, у тому числі не тільки для наших відносин зі США, але і для наших відносин з НАТО як з організацією.

Зважаючи на все, НАТО наразі не вирішило, що робити з Україною і Грузією. Виник явний розкол. Вашингтон і його "вірні мечоносці" в основному зі Східної Європи наполягають на запрошенні в ряди альянсу Києва і Тбілісі. Буквально напередодні самміту дев'ять "новоєвропейців" - членів НАТО явно по наведенню через океан написали колективний лист генсекові НАТО Яапу де Хоопу Схефферу, у якому підтримали надання Україні і Грузії плану дій щодо членства в альянсі. Скорочено - ПДЧ. Серед "підписантів" - Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Чехія і Канада, що приєдналася до них.

Головним аргументом на користь запрошення України і Грузії "новоєвропейці" вважають наступне. Вони стверджують, що відмова колишнім республікам Радянського Союзу в ПДЧ поставить під сумнів політику "відкритих дверей", що дотепер проповідував НАТО. Однак "Стару Європу" хвилює й інша сторона медалі - неминуче охолодження відносин з Росією. За інформацією, яка потрапила в пресу напередодні самміту, Німеччина, Франція, Італія й Іспанія виступають проти того, щоб дати ПДЧ Україні та Грузії. Країни "Старої Європи" думають, що таке рішення неминуче зіпсує відносини Європи з Москвою, а входження Грузії в НАТО, як зазначає німецька "Хандельсблат", приведе до безпосереднього конфлікту з Росією - Москва вже погрожувала визнати незалежність Абхазії та Південної Осетії.

Прем'єр-міністр Франції Франсуа Фійон, у свою чергу, у вівторок прямо заявив, що Париж не дасть зелене світло на вступ у НАТО України і Грузії: "Франція має з цього питання думка, відмінну від США. Ми вважаємо вступ України і Грузії неправильною реакцією на існуючий баланс сил у Європі, баланс між Європою і Росією. Саме про це заявить президент Франції на самміті країн-членів НАТО в Бухаресті".

Є підстави думати, що через істотні розбіжності по Україні і Грузії, а також через позицію Москви на самміті в Бухаресті все-таки не буде прийняте рішення про ПДЧ для цих країн. Опосередковано на це вказує і остання заява генсека альянсу Яапа де Хоопа Схеффера про те, що НАТО в Бухаресті не буде приймати рішеня по Грузії й Україні. Те ж саме в останній момент заявив і президент Джордж Буш в інтерв'ю німецькій газеті "Вельт". Не на користь Києва і Тбілісі грає і та обставина, що в НАТО немає повної єдності навіть стосовно прийому набагато менш "проблемних" країн: трьох офіційних кандидатів - Албанії, Хорватії та Македонії.

Стосовно Албанії та Хорватії в країн альянсу ще є згода. Однак вступ Македонії блокує Греція. Афіни не перший рік вимагають від Скоп’є зміни назви країни, оскільки так само називається історична область на півночі Греції. Якщо за годни, які залишилися до самміту, рішення цієї проблеми на переговорах під егідою ООН не буде знайдено, то Албанія і Хорватія швидше за усе ввійдуть у НАТО без Македонії. За цих умов, на думку натовських експертів, альянс не може дозволити собі ще одне спірне питання в особі України і Грузії. У Білому домі розуміють це, а тому змушені будуть піти на поступки. Як не парадоксально, але глухий кут у питанні про розширення НАТО на схід зіграє на руку не тільки Москві, але і Вашингтону.

Є надія, що Путін і Буш зможуть уникнути конфлікту в Бухаресті, а потім і в Сочі, де вони зустрічаються 6 квітня. Тому майбутній самміт НАТО займеться питаннями другого плану - взаємодії в галузі протиракетної оборони, відправлення підкріплень в Афганістан і святкування 60-річного ювілею НАТО.

Дипломатичного зіткнення не відбудеться. Тим більше що Москва вже дала зрозуміти, що Вашингтон може розраховувати на її гнучкість у питаннях ПРО й Афганістану, якщо не буде затверджений ПДЧ для України.

Пікантність ситуації, однак, полягає в тому, що ні по ПРО, ні по Афганістану дискусії на самміті не обіцяють бути легкими. Американські плани з протиракетної оборони в Європі не приймають не тільки такі старожили НАТО, як Норвегія, але навіть "новоєвропейці" такі, як Словаччина. Перед зустріччю в Бухаресті прем'єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Братислава виступає категорично проти розміщення елементів американської ПРО в сусідній Чехії та Польщі. І буде відстоювати свою позицію на самміті.

Позиція Братислави з ПРО співзвучна позиції Норвегії. Хоча Осло і не має можливості вплинути на польсько-американські і чесько-американські переговори з розгортання елементів американської ПРО, але як член НАТО Норвегія може заблокувати рішення про створення американського протиракетного щита в Європі. Це дозволяє їй зробити статут організації.

Якщо до розбіжностей стосовно розширення альянсу і ПРО додати небажання окремих країн - членів НАТО відправляти додаткові контингенти в зону бойових дій на південь Афганістану, невизнання Косова з боку Іспанії, Греції, Румунії, Словаччини, Чехії та Кіпру, то бухарестський самміт може продемонструвати не так єдність і силу, як існування глибокого розколу усередині альянсу.

Тим часом 
    
Бухарестський самміт ще тільки починається, але перший скандал уже визначено. Посол Росії в НАТО Дмитро Рогозін стверджує, що регламент засідання Ради Росія-НАТО, яке має пройти в останній день самміту - 4 квітня,  складений таким чином, щоб не дати російському президентові зробити голосних публічних заяв. 

На сайті, присвяченому саммітові НАТО в Бухаресті, розміщений регламент зустрічі, який не передбачає, що 4-го квітня о 11 ранку, перед початком засідання ради Россія-НАТО, Володимиру Путину буде дане вступне слово. У той же час, за кілька годин до цього, о 8.40 почнеться засідання комісії Україна-НАТО. За регламентом,  перед його початком виступить президент Віктор Ющенко, потім йому буде надано слово на спільній прес-конференції з генсеком НАТО. Ні про вступне слово російського президента, ні про його прес-конференцію після заходу в регламенті нічого не сказано.

У зв’язку з цим журналісти в прес-центрі самміту згадують, що ще напередодні самміту глава НАТО Яап де Хооп Схеффер застеріг Володимира Путіна, що йому не слід знову вдаватися до "неконструктивної риторики" на адресу Заходу. В інтерв'ю британському виданню "Файненшнл таймс" генеральний секретар виразив сподівання, що дискусія між лідерами країн НАТО і Росією буде відвертою, але конструктивною. На думку де Хооп Схеффера, багато в чому це буде залежати від того, який тон візьме Путін.

компетентно

Дмитро Рогозін,

офіційний представник Росії в НАТО:

- Від самміту НАТО в Бухаресті ми чекаємо серйозного діалогу. Російська сторона сподівається, що їй будуть відверто і щиро представлені аргументи, чому НАТО проводить зараз політику розширення на схід. Напевно будуть порушені питання Косова, ДОВСЕ, американської ПРО в Європі.

Росія прийняла запрошення на самміт НАТО в Бухаресті, незважаючи на несприятливі для нас умови: дотепер йде шлейф косовського визнання, є розбіжності у програмі протиракетної оборони та в багатьох інших питаннях. Проте президент Росії Володимир Путін прийняв виклик.

На самміті в Бухаресті глава нашої держави викладе важливі російські зовнішньополітичні ініціативи. Зараз Москві необхідно продемонструвати наступність курсу Росії в зовнішній політиці. Майданчик самміту в Бухаресті є для цієї мети досить привабливим. Треба мати на увазі, що в Бухарест приїдуть лідери майже п'ятдесяти держав. Тому президент Росії матиме можливість викласти свою точку зору, безпосередньо дивлячись в очі півсотні державних діячів світу.

Що стосується можливого членства України і Грузії в НАТО, то я вкрай низько оцінюю їхні шанси. Якщо, звичайно, у Вашингтоні не захочуть просто нашкодити Росії за принципом "я на зло бабусі вуха відморожу". Але, з погляду реального стану речей, Грузія й Україна наразі не відповідають стандартам, які НАТО пред'являє країнам-кандидатам. Більш того, сам факт запрошення Києва і Тбілісі до складу альянсу приведе до різкої дестабілізації ситуації в цих країнах і до деградації їхньої державності. Я не думаю, що в альянсі знайдуться гарячі голови, якім потрібна дестабілізація в Європі.

У першу чергу зараз потрібно очікувати прийняття до складу альянсу деяких балканських держав. Таких, як Хорватія, Македонія й Албанія. Хоча вони, звичайно, теж не дотягають до стандартів НАТО. Але, можливо, у рамках політичного рішення з подолання внутрішніх наслідків косовської незалежності в керівництві НАТО буде прийняте рішення про видачу запрошень цим країнам.

На самміті в Бухаресті буде обговорюватися і питання по ПРО. Наразі особливого прогресу в наших з американцями переговорах немає. Ми висловили чіткі претензії до планів США по ПРО. Ми хочемо, щоб була створена єдина протиракетна система за участю Росії. Тоді в нашої країни з'явилася б гарантія того, що ця система не буде спрямована проти нас. Відповідей на наші заклики ми не одержали.

Я думаю, що діалог з ПРО продовжиться в двосторонньому форматі - між росіянами й американцями. І думаю, що в Бухаресті президент Росії зробить ще одну спробу домогтися взаєморозуміння з цього питання.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах