Головна
 

WSJ: Прем'єр України намічає великі цілі

2 квітня 2008, 15:46
0
3

На сайті прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко розміщений плакат, де вона зображена в довгому чорному плащі із самурайським мечем. "Усім вийти з темряви", – говорить підпис, зроблений нерозбірливим шрифтом. Тимошенко, яка сколотив статок у середині 1990-х на торгівлі газом з Росією, тепер підняла меч на боротьбу з Москвою, з торговцями природним газом і з низкою найбагатших українських підприємців, пише Wall Street Journal

"Щодня ми виводимо з тіні частину економіки, – заявила вона в інтерв'ю. – Доводиться застосовувати силу".

Основне питання, відповідь на яке шукають в цій стратегічно важливій країні, розмірами з Техас і затиснутої між Росією і Європейським союзом: що штовхнуло Тимошенко на боротьбу з корупцією в Україні?

Слова Тимошенко знаходять відгук у громадян, незадоволених тим, що драматичні демократичні виступи в 2004 році, названі "помаранчевою революцією", принесли такі малі результати. Багато прихильників прем'єра упевнені, що лише вона здатна додати нового імпульсу будівництву демократії й економіки західного зразка.

Після повернення до влади в грудні минулого року Тимошенко за кілька місяців устигла зазнати поразки в боротьбі з російською газовою монополією ВАТ "Газпром", коли спробувала позбутися двох посередницьких торговельних компаній, повернути сотні мільйонів доларів українцям, що утратили свої заощадження через гіперінфляцію в 1990-і роки, і реанімувати прагнення України до вступу в Організацію Північноатлантичного договору.

Деякі європейські країни побоюються, що прискорене зближення України з НАТО викличе охолодження у відносинах з Москвою і буде загрожувати постачанням природного газу, як це трапилося в 2006 році. Через трубопроводи по території України в Євросоюз надходить більш 80% постачань газу з Росії.

Тимошенко витратила багато сил намагаючись позбутися двох посередників у прибутковій торгівлі газом між Росією й Україною. Вона звинуватила зазначені структури в тому, що вони фактично знищили українську державну енергетичну компанію, а гроші завдяки їм попадають у руки високопоставлених чиновників в обох країнах. Представники "Росукренерго" неодноразово відкидали подібні звинувачення.

Однак минулого тижня підприємець Ігор Коломойський, якого вважали близьким до Тимошенко, заявив, що веде переговори про придбання української частини акцій головного посередника, "Росукренерго" – відповідно до вимог Москви, компанія повинна і далі брати участь у торгівлі.

Як стверджують опоненти, глава уряду просто прагне забезпечити зиск близьким до неї бізнесменам. "Вона намагається відновитися (відтворити газову компанію, завдяки якій розбагатіла в 1990-і роки). Але це доводиться робити за рахунок інших", – говорить Костянтин Бородін, консультант з енергетичних питань і колишній прес-секретарі міністерства енергетики, звільнений після приходу Тимошенко до влади.

За словами Тимошенко, Коломойський – "рейдер", який не гребує засобами та за допомогою корумпованих судів захоплює чужі активи. Вона пообіцяла виступити проти пропонованого ним придбання, а також проти недавнього захоплення ним контролю над найбільшим українським нафтопереробним підприємством.

Дочка Тимошенко, Євгенія, вважає, що дії її матері трактують неправильно, причому іноді свідомо.

"Раніш багато вважали, що моя мати бере участь у сумнівних угодах, так само, як і всі інші, – розповіла Євгенія в інтерв'ю, яке вона дала у в себе дома поблизу Києва. – Думаю, зараз цей образ поступово руйнується, оскільки люди усе краще бачать її а також її політику. Але на це піде чимало часу".

Юлія Тимошенко, якій зараз 47, починала життя досить скромно. Її виховувала мати-одиначка в Дніпропетровську, промисловому місті на південно-сході України. Під час навчання в університеті вона підпрацьовувала, наприклад, на складі тракторних шин.

Після розвалу Радянського Союзу в 1991 році Україну вразила гіперінфляція. Радянська система постачань зрушилася. Однак за наявності зв'язків можна було робити що завгодно, а Тимошенко чудово вміла заводити контакти. Вона почала займатися бартером, обмінюючи українські товари на нафту, а потім і на природний газ з Росії.

Вона з'явилася в офіс тодішнього глави "Газпрому" Рема Вяхірєва в міні-спідниці і ботфортах і почала переконувати його дозволити їй налагодити газову торгівлю з українськими заводами, борги яких вимірювалися мільярдами доларів. "Така була мода. Я ж не спеціально для нього вбралася", – сміється Тимошенко.

Компанія Юлії Тимошенко "Єдині енергетичні системи України" створила безготівковий ланцюг постачань – починаючи від залізної руди до сталевих труб і устаткування військового призначення. Українські підприємства платили за газ, постачаючи товари на наступну фабрику у ланцюжку, створюючи більш дорожчу продукцію. До кінця ланцюжка ЄЕСУ одержувала достатньо товарів, щоб розрахуватися з "Газпромом" і одержати 50% прибутку, розповідає Віктор Буток, віце-президент ЄЕСУ, що допоміг створити і забезпечити роботу даної системи. У 1996 році оборот підприємств, затягнутих у бізнес компанії, склав близько 10 млрд доларів.

ЄЕСУ удалося розростися завдяки тому, що Павло Лазаренко, губернатор рідного міста Тимошенко Дніпропетровська, у 1996 році став прем'єр-міністром. Він дозволив Тимошенко постачати газ більшості підприємств. Конкуруючі бізнес-клани почали заздрити. У 1997 році Лазаренку під тиском президента Леоніда Кучми довелося залишити свою посаду. ЄЕСУ залишилися без ринку, який зайняла нова державна енергетична компанія, створена Кучмою.

Лазаренко в даний момент пребуває в Каліфорнії, де опротестовує вирок суду, який визнав його винним у відмиванні грошей. За даними судової справи, звинувачення стверджує, що компанія Тимошенко перерахувала на його персональні рахунки як хабарі понад 100 млн доларів.

"Корупція була тоді, є вона і тепер", – відповідає Тимошенко на питання про ці виплати. Однак, говорячи про справу Лазаренка, вона воліє скористатися українським еквівалентом П'ятої поправки (поправка до конституції США, що дозволяє громадянинові не давати свідчень проти себе. – Прим. ред.). "Тільки одні визнають це і намагаються на ній нажитися. А інші намагаються змінити ситуацію", – додає вона. Після краху своєї компанії Юлія Тимошенко повністю пішла в політику, а потім створила партію, що має її ім'я.

До початку "помаранчевої революції" у 2004 році багато українців стали сприймати Тимошенко не як олігарха, а як народну заступницю, яка бореться з корупцією. Однак того разу вона протрималася на посаді прем'єр-міністра лише півроку. "Я спробувала усе змінити за шість місяців, і в цьому була помилка, – говорить Тимошенко. – Один у полі не воїн".

Переклад Інопреса.ru

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах