Головна
 

НГ: Відкладене розширення

4 квітня 2008, 03:33
0
3

Росія задоволена: партнерів по СНД блокували на шляху до Альянсу, пише Независимая газета

Грузії і Україні, незважаючи  на підтримку США, Канади і держав Східної Європи, не вдалося переконати лідерів Старого Світу і отримати План дій з членства в НАТО (ПДЧ). В четвер в Бухаресті ці дві країни СНД дістали відмову, пом'якшену обіцянкою Альянсу повернутися до розгляду питання в грудні. До того часу Києву запропоновано попрацювати з власним населенням, половина якого не підтримує ідею членства в НАТО, а Тбілісі – зайнятися врегулюванням територіальних конфліктів.

У питання з Україною таким чином внесена відносна ясність. Бути або не бути країні в НАТО, належить вирішити українцям – двері Альянсу не зачинені ні для кого. З Грузією – складніше. Причина відмови в запуску процедури по ПДЧ – існування неврегульованих конфліктів – може спровокувати сторони на швидке вирішення територіальних проблем будь-яким шляхом. Але в Тбілісі такі побоювання вважають необґрунтованими. «Запевняю з усією відповідальністю, ніяких інших планів, окрім мирного, з врегулювання абхазького і південноосетинського конфліктів у мене немає. Якщо вони, припустімо, і існують десь в надрах Міністерства оборони, то на те воно і Міноборони», – заявив «НГ» держміністр з реінтеграції Темур Якобашвілі.

Якщо в четвер в містах України супротивники входження до НАТО під  на чолі Партії регіонів влаштували антинатовські мітинги, то в Грузії всі без винятку не приховували розчарування. При цьому і представники політичного істеблішменту, і деякі політологи упевнені, що тверда позиція західноєвропейських лідерів викликана небажанням псувати відносини з Росією, що категорично заперечує проти подальшого просування Північноатлантичного альянсу на пострадянський простір.

«Це в корені неправильне трактування. Західноєвропейські країни відчували достатньо серйозний тиск і з боку Вашингтона, і з боку Москви. Вони зробили той вибір, який влаштовує їх самих. Росія лестить сама собі, якщо вважає, що, відмовляючи в ПДЧ Україні і Грузії, та ж Німеччина керувалася думкою Кремля. Вона, звичайно, враховувалося, але відбувся ситуативний збіг інтересів», – заявив «НГ» німецький політолог, доктор Ашот Манучарян.

За його словами, Москва могла б святкувати перемогу, якби Київ і Тбілісі

відмовилися від ідеї вступу до НАТО. «Росія врешті-решт не може накладати вето на рішення Ради НАТО, а тому говорити про якийсь її успіх у відносинах НАТО–Україна або НАТО–Грузія щонайменше наївно», – сказав «НГ» доктор Манучарян.

У перенесенні термінів надання ПДЧ Грузії і Україні слід виділити декілька моментів. По-перше, позитивне рішення питання було б дійсно передчасним: у Грузії – конфлікти, а в Україні – непереконливе ставлення українського народу до НАТО. По-друге, західноєвропейські країни не хотіли звалити на себе додатковий фінансовий тягар, тоді як вони вже несуть колосальні витрати в Афганістані. По-третє, Захід керується перш за все власними інтересами. Свого часу Москва також проводила «червону смугу» на шляху розширення НАТО, гостро заперечувала проти прийому до Альянсу держав Східної Європи, особливо – Прибалтики, проте інтеграція відбулася.

Експерт Московського центру Карнегі Олексій Малашенко вважає, що Росія, звичайно ж, провела певну роботу з європейськими лідерами з українського і грузинського питань, але і без цього в Бухаресті були названі цілком переконливі причини відмови, і не випадково, що і Київ, і Тбілісі прийняли рішення НАТО досить спокійно. При цьому Малашенко не виключив, що вердикт, який задовольнив Росію, може побічно впливати на вирішення інших важливих питань, до яких у сторін зараз різний підхід. «Наприклад, на зустрічі Володимира Путіна і Джорджа Буша в Сочі можливий деякий відхід від жорсткої позиції, зайнятої по ПРО. Якщо б не було надій, то і не було б сенсу в організації цієї зустрічі. До того ж я не можу уявити собі Дмитра Медведєва, що говорить сталевим тоном Путіна», – сказав Малашенко «НГ».

Він звернув увагу на те, що останнім часом Москва майже не згадує про дратівливу для Заходу ідею газового ОПЕК, а в енергетиці в цілому поступово налагоджуються конструктивні відносини. Інший чинник – Косово, схоже, відходить на другий план. «Росія достатньо лояльно ставиться  до цього. Її погрози визнати у відповідь незалежність Абхазії або Південної Осетії залишилися на словах», – заявив Олексій Малашенко. На його думку, в найближчому майбутньому варто чекати плідних контактів між Росією і Заходом.

Тим часом російські політики висловили задоволення рішенням, прийнятим в Бухаресті. Як сказав глава міжнародного комітету Держдуми Костянтин Косачев, «подія свідчить про те, що в НАТО зберігаються здорові сили, які в змозі дати тверезі оцінки важливості контактів між Альянсом і Росією».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах