Головна
 

ВН: Пролетіли, як фанера над Бухарестом

4 квітня 2008, 08:47
0
4

Учора ввечері в Бухарест прибув президент Росії Володимир Путін. Сьогодні він має взяти участь у засіданні Ради Росія--НАТО (РРН). Сприятливе тло для діалогу Росії з альянсом створюють підсумки вчорашнього обговорення натовцями питання про приєднання України і Грузії до Плану дій з членства в НАТО (ПДЧ). Київ і Тбілісі сподівалися, що їм відкриють пряму дорогу в альянс, однак альянс наразі не виправдав ці надії, пише сьогодні російська газета Время Новостей

Перед саммітом президент США Джордж Буш здійснив потужний політичний наступ на користь негайного надання ПДЧ Україні та Грузії. Однак біля десятка членів альянсу з «старої» Європи виступили проти поспіху, категорично проти була Німеччина. Помічник президента США з національної безпеки Стівен Хедлі пояснив, що під час вчорашнього робочого засідання лідерів країн -- членів НАТО «висловлювалося занепокоєння» стосовно глибини демократичних перетворень у Грузії і в Україні, а також стосовно конфліктів в Абхазії та Південній Осетії.

Єдності думок не було, а натовські рішення вимагають повної єдності. Атмосфера дискусій у головному залі засідання була вчора настільки напружена, що членові однієї з делегацій стало погано -- його віднесли на ношах і відвезли на «швидкій допомозі». Прес-конференція генсека НАТО Яап де Хооп Схеффера пересунулася на цілу годину, він з'явився перед пресою схвильованим. Генсек двічі зачитав рішення з вигадливим формулюванням: «НАТО схвалює євроатлантичне прагнення України і Грузії, ці дві країни будуть прийняті в альянс, і вони запрошуються до переговорів у зв'язку з ПДЧ у НАТО».

Москва, яка виступає категорично проти членства в НАТО Грузії та України, має змогу перевести дух. Альянс повернеться до питання про ПДЧ для двох сусідів Росії в грудні 2008 року на зустрічі глав МЗС або пізніше, у квітні наступного року на ювілейному самміті НАТО. Двері в НАТО для Грузії й України «не просто відчинені, а широко відчинені», наголошувала вчора держсеретар США Кондоліза Райс.

Учорашнє рішення навряд чи варто вважати результатом твердої позиції Москви. Відкладене рішення про ПДЧ для України і Грузії, як вважають джерела в російській делегації в Бухаресті, це «певним чином данина політкоректності натовців стосовно свого російського партнера».

Після вчорашніх подій зміст сьогоднішнього виступу Володимира Путіна на РРН навряд чи зміниться. Як стверджують ті ж джерела, він не буде конфронтаційним за своїм характером. Помиляються ті аналітики, які пророкували, що Бухарест стане «другим Мюнхеном». Що сьогоднішня риторика буде відрізнятися від мови російського лідера в лютому 2007-го, очевидно хоча б тому, що торік Володимир Путін виступав у Німеччині на міжнародній конференції, статус якої був неформальним. Тепер же президент приїхав на захід НАТО в офіційному статусі.

Проте російський президент, як стверджують джерела з його найближчого оточення, має намір викласти принципові позиції Москви з проблем протиракетної оборони, Договору по звичайних збройних силах у Європі, а також Косова. Що ж стосується заяв Кондолізи Райс, які вчора пролунали, про те, що 6 квітня на зустрічі Володимира Путіна і Джорджа Буша в Сочі можливий «прорив», джерело в російській делегації зауважив «ВН»: якщо американці мають на увазі вербальний виклад тих компромісних пропозицій по ПРО, представлених у недавній зустрічі в Москві у форматі «два плюс два», то це «навряд чи можна вважати проривом». Скоріше це варто трактувати як готовність США врахувати занепокоєння росіян окремими аспектами американської системи ПРО в Східній Європі.

Виходячи з принципу «неподільності безпеки всіх країн -- членів НАТО», альянс учора прийняв рішення про створення спільного протиракетного щита, який би прикрив і південний фланг НАТО. За словами американського держсекретаря, натовці досягли "проривних" рішень з ПРО. Пані Райс повідомила, що альянс "попросив Росію відмовитися від критики" стосовно планів розміщення елементів американської системи ПРО в Східній Європі і "приєднатися до спільних зусиль, що, власне і запропонували Сполучені Штати".

На вчорашньому самміті альянс прийняв у свої ряди Хорватію й Албанію. Македонія залишилася ні з чим через непримиренну позицію Греції. Її делегація заявила, що Македонія -- це назва історичної провінції Еллади, і при бажанні Скопьє може пред'явити Греції територіальні претензії. Греки пропонували різні назви -- від нинішнього «Колишня югославська республіка Македонія» до «Нова Македонія». Але македонці висували свої аргументи, стверджуючи, що їхній край називався так ще в часи Кирила і Мефодія.

На питання македонської журналістки, чому така «деталь», як назва країни, могла перешкодити прийомові її країни в НАТО, президент Франції Ніколя Саркозі відповів: «Греція -- це не деталь». Як тільки проблема назви буде вирішена і це буде зафіксовано в ООН, Македонія стане членом НАТО. Для цього не треба чекати наступного самміту». Однак Македонія зволіла відмовитися від НАТО, а не від своєї історичної назви.

Скандал не відвернув НАТО від експансії на Балканах - альянс запросив Чорногорію з Боснією і Герцеговиною почати «інтенсивний діалог» на предмет інтеграції в альянс. Рада НАТО заявила також, що «через партнерство готова поглибити відносини із Сербією». Белград від відповіді утримався.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах