Головна
 

НГ: У СНД: Карт-бланш для примирення територій

7 квітня 2008, 11:38
0
4

Можна по-різному оцінювати рішення, прийняте на самміті НАТО в Бухаресті стосовно Грузії та України, – повернутися до розгляду питання в грудні, але справа, власне, не в оцінці. А швидше в часі, який Захід дав цим країнам, щоб підійти до моменту отримання статусу кандидата в альянс, пише Світлана Гамова у своїй статті у російському видання Независимая газета.

Те, що це рано чи пізно трапиться, сумнівів не викликає. Паузу ж, яку одержали на шляху євроатлантичного інтегрування Тбілісі та Київ, вони можуть використовувати для вирішення проблем, які цьому заважають. Їх дві. Одна стосується настроїв населення, інша – територіальних суперечок. Зрозуміло, що не можна інтегруватися в будь-яку структуру тільки частиною країни, нехай навіть і більшої. А неврегульованість територіальних конфліктів – взагалі «червоне світло» на шляху в НАТО, визначене у статуті альянсу. Усупереч іншій думці в Грузії й в Україні невирішеними залишаються обидві проблеми.

Добре розуміючи ситуацію, президент України Віктор Ющенко минулої суботи, відразу ж після слухань у Бухаресті, виступив у телеефірі одного з провідних національних каналів і пояснив народу, що через два роки в країні буде проведений референдум про можливий вступ України в НАТО. «Думаю, що в найближчі два роки ми проведемо той діалог, ту дискусію в нації, що потрібні, щоб сформулювати загальнонаціональну позицію ставлення до членства країни в альянсі», – розтлумачив український лідер таке добровільне відтермінування за часом. Відомо, що сьогодні схід, південний схід України і Крим виступають проти такої перспективи.

Незважаючи на те що в Грузії референдум, який тільки планується в Україні, уже відбувся (він був проведений у січні одночасно з виборами президента) і продемонстрував курс на входження в альянс, вважати, що це думка всієї Грузії, було б неправильно. Принаймні з юридичної точки зору. Справа в тому, що в референдумі не приймали участь жителі Південної Осетії та Абхазії, які є частиною грузинської території. Провести ж загальнонаціональний референдум у Грузії можна буде лише у випадку реального об'єднання країни. Вирішити цю проблему без сприяння Москви нереально. Виходячи з цього можна припустити, що найближчим часом на лінії Тбілісі-Москва почнуться активні переговори. У грузинській столиці чималі надії при цьому зв'язують з новим президентом Росії. Михайло Саакашвілі вже авансом заявив, що з Дмитром Медведєвим повезло як Росії, так і Грузії.

В України немає територіальних суперечок, як немає і територіальних претензій до сусідів. Однак, судячи з пристрастей, які вирують у Держдумі Росії, не виключено, що вони можуть з'явитися. Особливо якщо врахувати, що наступного року минає термін базового російсько-українського договору. А його, як відомо, свого часу було укладено із застереженням – Україна залишається позаблоковою державою. Активізація Києва на натовському напрямку може бути використана низкою депутатів для того, щоб підняти питання про перегляд статусу Криму, заклики до цього вже лунають. Домогтися повернення півострова Росії навряд чи удасться, але шум може вийти відмінний. А він завжди є гарним тлом для різного типу політичних торгів. Наприклад, стосовно вступу Росії у СОТ.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах