Головна
 

РГ: У Росії сподівалися, що Огризко приїде не з порожніми руками

16 квітня 2008, 08:35
0
3

Одноденний візит у Москву міністра закордонних справ України Володимира Огризка залишає питань більше, ніж дає відповідей, пише в сьогоднішньому номері Російської газети Євген Шестаков.

З одного боку, така дипломатична поквапність тоді, коли між Москвою та Києвом нагромадилося безліч невирішених питань, на перший погляд, красномовно свідчила про формальний підхід української сторони до переговорів у російській столиці. А сам візит був потрібен лише для того, щоб з’ясувати позиції держав і згладити нерівні кути, які виникли після заяви голови російської МЗС Сергія Лаврова.

 

Той заявив про прагнення нашої країни "не допустити прийняття України та Грузії в НАТО й неминуче пов'язаного з цим погіршення зносин Москви з альянсом". Офіційний Київ не задовольнила російська позиція. І насамперед тому, що Москва категорично заявила про свої національні інтереси, визначивши наближення блоку до кордону Росії як крок ворожий, такий, що не відповідає інтересам загальноєвропейської безпеки.

 

Як повідомив український міністр, він переконував своїх співрозмовників, що "вступ його держави в НАТО жодним чином не загрожує Росії". У цьому, за його словами, полягала головна мета  діалогу. Утім, така місія виглядала свідомо нездійсненною, зважаючи на тверду й практично незмінну позицію Москви. А одноденний формат візиту Огризка практично не залишав шансів досягти проривних домовленостей. Врешті-решт Москва і Київ все-таки  вирішили розпочати консультації щодо вступу України в НАТО. Про це заявив голова МЗС РФ Сергій Лавров. За його словами, під час консультацій "експерти докладно викладуть причини російської стурбованості", які "практично врахує українська сторона".

 

Звісно, була надія, що міністр закордонних справ України приїхав у Москву не з порожніми руками. І готовий озвучити умови, за яких його країна відмовиться від планів вступати в альянс. Якими взагалі вони можуть бути, можна лише припускати. Мова може йти про збільшення оренди бази Чорноморського флоту або істотне зниження цін на газ для України.

 

Так чи так, реалізація таких умов потребувала б від Росії чималих фінансів, які, власне, і стали би платою Києву за його відмову від євроатлантичних планів. Але  чи можливий взагалі такий сценарій при уряді Юлії Тимошенко, сказати важко.

 

Перелік інших питань, внесених до порядку денного на зустрічі голів зовнішньополітичних офіцій Росії та України, вражає. Це і перебування Чорноморського флоту в Криму, і врегулювання азово-керченської проблеми, і підготовка наміченого на другу половину року засідання підкомітету з міжнародного співробітництва російсько-української міждержкомісії.

 

Однак так само очевидно, що наївно було б вважати за можливе досягти конкретних результатів з більшості цих напрямків упродовж одноденного візиту Огризка. Урегулювання азово-керченської проблеми, пов'язане з розмежуванням морських кордонів, загрузло в тривалих юридичних суперечках експертів.

 

А претензіям Києва, незадоволеного тим, що на об'єктах Чорноморського флоту вивішують російські прапори, російська сторона навряд чи поспівчувала. Тож далі констатації задекларованих проблем, враховуючи термін візиту українського міністра, справа навряд чи зрушила.

 

З іншого боку, залишається багато питань, які викликають незадоволення Росії. Насамперед це дискримінація російської мови в Україні, а також переписування історії. Мова йде про переклад телемовлення та кінопрокату на українську мову, а також спробу Міністерства освіти перевести викладання у ВНЗ на українську мову.

 

Відносинам між Москвою та Києвом додає гарту ще й указ президента Віктора Ющенка про святкування 65-річної річниці від дня створення української повстанської армії й 300-річчя подій, пов'язаних з військово-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи й висновком українсько-шведського союзу.

 

Якщо додати до цього й без того "солідного" списку взаємних претензій стурбованість Москви обмеженням прав російських бізнесменів в Україні, про що повідомив офіційний представник МЗС Росії Михайло Каминін, то стає ясно: переговори в Москві між головами зовнішньополітичних офіцій були нелегкими.

 

Утім, щоб на підсумковій прес-конференції ситуація не виглядала вже зовсім безнадійною, сторони "подбали" заздалегідь. Зокрема Каминін "високо оцінив зусилля української сторони в підготовці майбутнього святкування 225-річної річниці заснування Севастополя". І навів цифри, які демонструють суттєве зростання - до 30 мільярдів доларів 2007 року, - обсягів двосторонньої торгівлі між Москвою та Києвом.

 

Але  чи здатні економічні успіхи послабити наявні політичні непорозуміння між нашими країнами? На асамблеї Ради з зовнішньої й оборонної політики, яка скінчилася в неділю, чимало говорилося про необхідність запропонувати Києву новий амбіційний проект, який зблизив би Україну з Росією. "А може, нам разом з українцями злітати на Марс?", - запропонував хтось із членів Ради. Ідея викликала посмішку в залі. Але, як кажуть, осад нікуди не дівся.

 

Безперечно, питання, як Росії втримати Україну попри всі труднощі у своїй орбіті, незримо було присутнє за кадром і на цих переговорах у Москві. Багато російських експертів розуміють: ми можемо "програти" Київ, якщо будемо застосовувати примусові методи, щоб викликати симпатії до себе. Опитування громадської думки в "незалежній" демонструють, що близько 60 відсотків населення виступають проти вступу в альянс.

 

Але водночас майже 90 відсотків підтримують зусилля свого уряду захистити територіальну цілісність країни. Ці цифри добре знають і в Києві, де використовують будь-яку необережну фразу російських політиків, щоб розпалити національну гідність. Чудово розуміючи, що тим самим знижують кількість противників вступу в альянс.

 

Можна не сумніватися, що діалог міністрів закордонних справ став зразком прагматичного підходу до російсько-українських відносин. Про бажання спілкуватися з нашою країною саме так, "без заідеологізованості на основі рівноправності й передбачуваності", раніше казав Володимир Огризко. Такими бачать головні принципи діалогу з Україною й на Смоленській площі.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах