Головна
 

ВН: Севастопольський марш

12 травня 2008, 03:21
0
2

Юрій Лужков закликав Росію вийти з Договору про дружбу з Україною, повідомляє Время новостей

Перед відкриттям вчорашнього святкового концерту в Севастополі з нагоди 225-х роковин з дня утворення Чорноморського флоту московський мер Юрій Лужков знов вторгся в непідвладну йому сферу зовнішньої політики і завів мову про державну приналежність міста. «Це питання залишилося невирішеним, і ми його вирішуватимемо. Ми його вирішуватимемо на користь тих державних позицій і того державного права, яке має Росія щодо своєї військово-морської бази - Севастополя», - сказав мер. Він нагадав, що в 1948 році Севастополь став містом державного підпорядкування, при цьому «в 1954 році місто не увійшло до числа тих областей, тих територій, які Хрущов передав Україні».

Юрій Лужков пояснив, що у відповідь на прозахідну політику Києва росіянам час виходити з Договору про дружбу з Україною, підписаного в травні 1997 року. Як підкреслив московський градоначальник, в кінці цього року Росія отримає право не продовжувати дію цього документа: «Вийшовши з договору, ми знову зможемо відкрити питання про Крим і Севастополь». Тоді ж, в травні 1997 року, був підписаний договір щодо Чорноморському флоту. Згідно з документом, головною базою і місцем базування Чорноморського флоту до 2017 року залишається Севастополь.

Українські спецслужби заздалегідь побоювалися, що гість з Росії скаже на урочистостях з нагоди 225-річчя Чорноморського флоту щось  неприємне. Напередодні в аеропорту Сімферополя Служба безпеки України (СБУ) письмово попередила Юрія Лужкова про неприпустимість «протиправних дій, які можуть бути розцінені як порушення законодавства України». Співробітники СБУ послалися на заяви московського мера, зроблені ним під час візиту до Севастополя в лютому. Тоді Лужков заявив на мітингу, що «непродумані процеси відірвали Севастополь і Крим від Росії, залишили глибоку рану, яка не заживає».

Директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін, що перебував учора в Севастополі, повідомив у телефоній розмові «Времени новостей», що попередження, яке вручили Юрієві Лужкову - «дуже дивний папір без підпису з штампом «Служба безпеки України»». З приводу цього "гостинного подарунка" із закликом до мовчання пан Лужков відмітив: «Ми не хочемо розколу між нашими державами, але ми хочемо цю правду говорити, щоб ця правда була основою нашого ставлення до того, що відбувається».

Зранку урочитстості з нагоди  225-річчя ЧФ почалися військово-морським парадом в акваторії Севастопольської бухти. Доповідь про готовність до параду приймали російський командувач Чорноморським флотом віце-адмірал Олег Гарамов і комфлоту України віце-адмірал Ігор Тенюх. З ювілеєм моряків-чорноморців привітав головком російського ВМФ адмірал Володимир Висоцький: «Захід 13 травня 1783 року в Кримську бухту біля поселення Ахтіар військових кораблів Азовської флотилії ознаменував вирішення однієї з головних проблем державного розвитку країни - виходу до Чорного моря і створення на нім регулярного військового флоту, здатного захистити і відстояти інтереси Росії». В. о. міністра оборони Росії Анатолій Сердюков, який брав участь в святі, заявив, що «єдине свято флотів Росії і України є запорукою для зміцнення співпраці двох держав як на морських, так і на політичних просторах».

Серед тридцяти бойових кораблів і десятка допоміжних суден в параді брали участь також українські: великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» і судно розмагнічування «Балта». «Участь українських військових кораблів в параді дала можливість святу взагалі відбутися», - заявив «Времени новостей» Костянтин Затулін. Він пояснив, що українська сторона «до останнього виступала проти проведення параду російських військових кораблів, пропонуючи замінити його водноспортивним святом».

Наприкінці квітня керівник прес-служби МЗС України Василь Кирилич назвав парад і проходження військової техніки «елементом військової ідеології» і заявив, що урочистості можуть відбуватися тільки в місцях дислокації російського флоту. Тоді ж, в квітні, перший заступник голови Севастопольської міської адміністрації Володимир Казарін почав бомбардувати командування Чорноморського флоту листами, в яких намагався нав'язати командувачеві флоту віце-адміралові Олександру Клецкову умови проведення свята. Коли стало ясно, що командування Чорноморського флоту не має наміру відміняти парад, українці пішли на те, щоб він відбувся, але за участю українських кораблів.

Та все ж російським морякам довелося відмовитися від проведення в місті параду бойової техніки, генеральна репетиція якого мало не призвела до сутичок з українськими правоохоронними силами. В день репетиції 6 травня з'ясувалося, що рейд Севастопольської бухти не був перекритий, голоси дикторів на гостьових трибунах глушилися розповіддю про Лесю Українку, а співробітники української поліції заблокували в'їзд до міста для російських бронетранспортерів. Щоб не допустити БТРи до Севастополя, українські міліціонери викликали на підкріплення бійців спецназу «Беркут». Російські десантники, щоб уникнути кровопролиття, повернули бронетранспортери на десантний корабель.

Програму параду свята вдалося погодити тільки 9 травня, але проведення ювілею флоту за урізаним сценарієм вчора не обійшлося без інцидентів. Близько десятка націоналістів з УНА-УНСО (Українська національна асамблея - Українська народна самооборона) спробували виставити пікет біля штабу Чорноморського флоту. Пан Затулін повідомив «Времени новостей», що місцеві представники проросійських організацій і кримського козацтва закинули пікет націоналістів курячими яйцями. Зав'язалася також бійка жителів Севастополя з місцевими «помаранчевими», які спробували зірвати покладання квітів російською делегацією до могил російських адміралів - засновників Чорноморського флоту у Володимирському соборі. Від розправи організаторів сутички врятувала українська міліція. Свято завершилося салютом і феєрверком з лазерним шоу.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах