Головна
 

Взгляд: Січова демократія

14 травня 2008, 08:19
0
16

Юлія Тимошенко пропонує Україні унікальну модель державного ладу, пише Юрій Гиренко в сьогоднішньому номері газети Взгляд.

У вівторок у парламенті України зчинилася чергова депутатська буча. Саме по собі це давно нецікаво. Навіть те, що цього разу  до трибуни не пускали особисто президента Віктора Ющенка, а не пускали соратники з помаранчевої коаліції, що цілком у дусі українських політичних звичаїв. От що справді цікаво, то це конституційні ініціативи прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.

Якось соціолог Леонід Блехер зауважив, що яку б державу не будували, але в Росії завжди виходить Візантія, а в Україні – Запорізька Січ. У вівторок 13 травня ця теза отримала чергове підтвердження.

Вівторок український парламент прожив насичено. Те, що депутати Верховної ради від помаранчевого блоку Юлії Тимошенко не пустили на трибуну президента країни (який, крім того, є політичним союзником БЮТ) Віктора Ющенка, викликало б на сенсацію в будь-якій країні – крім України. У Києві вже бачили й не таке...

По-справжньому цікавим у подіях вівторка були плани державної перебудови, що їх озвучили провідні політичні сили республіки. Те, що багатостраждальну українську Конституцію повсякчас хочуть поміняти, уже давно відомо. І от головні актори тамтешньої політики нарешті розповіли, як саме.

Як виявилося, Ющенко хоче бути Кучмою. Юлію Тимошенко надихає приклад Володимира Путіна. А Партія регіонів думає про свою політичну базу. Положення про позаблоковий статус України й про рівноправність російської мови з українською, які регіонали хочуть записати в Конституцію, хвилюють, щонайменше, половину громадян колишньої УРСР більше, ніж розташування сил у верхах.

Що ж до устрою влади на Україні, то тут ініціативи прем'єр-міністра Тимошенко особливо цікаві. Бажання президента Ющенка повернути собі повноваження, що їх мали його попередники, цілком зрозуміле. Але, з огляду на рівень його суспільної підтримки, це прагнення можна назвати не інакше як "дівочими мріями".

А от пропозиції "пані Юлії" можуть бути реалізовані. Хоча б тому, що їх може підтримати головний суперник БЮТ – Партія регіонів. Та й народним масам модель Тимошенко, швидше за все, сподобається.

Нагадаємо коротенько, що пропонує прем'єр та іже з ним. Президент України обирається всенародним голосуванням, проте має чисто символічні повноваження. Парламент вибирають за пропорційною системою при вкрай низькому прохідному бар'єрі – лише 1%. Але ніяких коаліцій для формування уряду не треба: партії, які посіли перше й друге місце на виборах Ради, виходять у другий тур. І переможець цього тура одержує все – тобто право формувати кабінет.

Суттю, мова йде про прямі вибори прем'єра. І про уряд, фактично не підлеглий ні президентові, ні парламенту. Це не президентська й не парламентська республіка – це республіка "прем'єрська". Такого немає ніде у світі.

Схема межує з геніальністю, якщо говорити тактично. Народу, напевно, сподобається те, що знімається довга, втомлива й безрезультатна метушня в парламенті з приводу призначення уряду. І те, що вирішальне слово щодо призначення головної людини в країні – за виборцями.

Партіям, а надто дрібним, сподобається майже ґарантована можливість одержати свої фракції в парламенті. А Партія регіонів за таких обставин отримує шанс обіграти БЮТ. Надто, якщо пройде хоча б одна з її поправок (про позаблоковий статус або про російську мову).

Ну, а для самої Юлії Тимошенко така схема майже ґарантує владу. У прямому зіткненні з ПР (а шанси на два перших місця на парламентських виборах є тільки в регіоналів і тимошенківців) вона виграє майже напевно, хоча б завдяки своїй харизматичності.

Є, щоправда, велика непевність, що така система буде працювати. Адже вона, можна сказати, ґарантує перманентний конфлікт президента, уряду й парламенту, при тому, що жодна  з трьох сторін не зможе "звільнити" інші... Втім, навіщо звільняти?

Рада, як прийнято, буде бешкетувати й бузити – до цього на Україні давно звикли. Президент – обурюватися й умовляти (у Віктора Ющенка це виходить нерезультативно, але чарівно). А уряд на чолі з Юлією Тимошенко - спокійно рулити й пиляти. Тим більше, що нагорі бардак: в Україні давно звикли й уже майже не обурюються.

Дуже по-українському виходить. І навіть те, що реально командувати всім буде жінка, цілком відповідає малоросійській народній традиції... Усе-таки, Тимошенко – єдиний справжній політичний лідер на Україні. "Ecce femіna", як сказали б древні римляни. Або, послуговуючись українською державною мовою, "оце баба"...

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах