Головна
 

РГ: Президент України Віктор Ющенко має намір очистити країну від символів тоталітаризму і комуністичного минулого

21 травня 2008, 00:34
0
9

Про це він заявив в день пам'яті жертв політичних репресій. Цього дня всією Україною приспустили державні прапори, а телеканали поставили на екрани траурні нагадування, пише Российская газета

Сам Ющенко відправився разом зі спікером парламенту, главою РНБО і членами уряду - прем'єр Юлія Тимошенко вкотре не захотіла скласти йому компанію, в Биковнянській ліс, де поховані жертви репресій 30-х років. Тут на траурній церемонії і пролунала гучна заява. Ющенко заявив, що на території країни до цих пір стоять тисячі пам'ятників і символів, присвячених апологетам репресій.

Можливо, зробивши такі заяви, Ющенко мав на увазі досвід прибалтійських країн, де знесення радянських пам'ятників вже завершено. І тепер у президента, який прямує до Європи і НАТО виникла спокуса повторити цей шлях.

Комуністи, проти яких власне і направлений законопроект, свого обурення офіційно поки не виявили. Мовчить з приводу президентських ініціатив і Партія регіонів. Відсутність політичного шторму швидше за все пояснюється тим, що документ, судячи з усього, існує поки тільки в голові глави держави. А значить, обговорювати нічого. У прес-службі і секретаріаті українського президента утруднилися розкрити загальні положення законопроекту, обмежившись повторенням вже вимовленої тези: знесуть пам'ятники тоталітарного минулого.

"Щоб не говорив Ющенко про примирення заходу і сходу країни, щоб не декларував, він залишається переконаним українським націоналістом. А тому всіма силами проводитиме єдину можливу лінію: подалі від Москви. І бажання позбавитися від пам'яті про спільне минуле в цьому контексті цілком зрозуміле", - пояснив директор українського філіалу Інституту країн СНД Володимир Корнілов. Політолог нагадав, що Ющенко вже неодноразово закликав мерів і губернаторів активніше позбавлятися від монументальних символів комуністичної епохи.

Дійсно, процес знесення старих пам'ятників і встановлення нових на Україні йде давно. Наприклад, минулого року депутати Львівської міськради більшістю голосів ухвалили рішення про знесення символів радянської епохи. Так, з монумента Слави зникла радянська зірка, а пам'ятник бійцям Першої кінної армії був знищений повністю. В той же час на сході і півдні залишаються десятки пам'ятників тим, кого Ющенко може записати у вороги України: Ленін, Кіров, Ворошилов і т.д. Швидше за все ініціатива українського президента торкнеться саме їх.

"До знесення радянських пам'ятників Ющенка підштовхує його націоналістичне оточення, емігрантські авторитети і, можливо, зміни в суспільних настроях. Не виключаю, що президент свято вірить в те, що ці зміни підуть йому на користь. Цьому є об'єктивні причини: принаймні інформаційна кампанія навколо голодомору, судячи з соціологічних даних, досягла бажаних результатів навіть на сході країни", - констатував Володимир Корнілов.

При цьому ряд українських політологів вважає, що приведення закону в життя пройде без гучних ексцесів. "На відміну від країн Балтії у нас швидше за все буде диференційований підхід. Пам'ятники Леніну і сталінським діячам - окремо, військові монументи - окремо. Тим більше що виконання закону буде делеговано на місцевий рівень, а на сході і півдні країни влада має свободу маневру. Це допоможе уникнути загострення пристрастей в регіонах, де ініціатива глави держави буде сприйнята однозначно негативно. Не думаю, що справа дійде і до заборони радянської символіки. Врешті-решт, закон стосується лише пам'ятників. Зірки Героїв і ордени Червоної Зірки ветеранам носити не заборонять", - переконаний директор київського Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Проте в тому, що Ющенко не відмовиться від своїх планів, він також переконаний: "Президент вважає, що українська ідентичність може бути втілена тільки на базі дерадянізації і витіснення комуністів з політичного простору", - зазначив він.

Тим часом

Ще одним аргументом на користь обережного поводження з історією стане для Ющенка недавнє рішення політичної комісії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Вона фактично підтримала російську делегацію в суперечці з Україною з питань трактування подій 1930-х років. Росія, нагадаємо, відстоювала думку, що голодомор був трагедією не тільки українського, але і інших народів СРСР.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах