Головна
 

НГ: Антиросійський транзитний союз

26 травня 2008, 01:18
0
5

Київ кинув нафтогазову рукавичку Москві, пише Независимая газета

На Енергетичному саміті, що завершився в п'ятницю в Києві, президенти України, Польщі, прибалтійських держав, а також Азербайджану і Грузії підписали декларацію про принципи глобальної енергетичної безпеки, які можуть ускладнити російський нафтогазовий експорт на захід. Ініціатором зльоту президентів став глава України Віктор Ющенко, який побоюється, що, після того як Росія введе в експлуатацію нові газові і нафтові маршрути, Київ позбудеться своїх транзитних козирів.  

У перший день форуму учасники київського саміту звинуватили Росію у використанні енергетичного експорту в політичних цілях. «Насторожує те, що енергетичні питання дуже часто знаходять політичне забарвлення, – заявив Віктор Ющенко. – У дипломатів вже з'явився новий термін: енергетичний шантаж».

Основними документами, підписаними після закінчення саміту в п'ятницю, стала Київська декларація про принципи глобальної енергетичної безпеки, а також сумісні заяви про Каспійсько-чорноморсько-балтійський енерготранзитний простір і про проект Євроазіатського нафтотранспортного коридору. Підтримку цим документам висловили  комісар Єврокомісії з енергетики Андріс Пібалгс, віце-президент Болгарії Ангел Марі і казахстанський віце-міністр енергетики Ляззат Киїнов.  

Щоправда, поки, схоже, в Києві не дуже уявляють собі, як можна втілити цю ідею на практиці. Як визнав Ющенко, для просування до заявлених цілей доведеться провести «багато аналогічних дискусій».

Поки реальною основою для співпраці семи президентів є розвиток проекту нафтопроводу Одеса–Броди–Плоцьк, який покликаний забезпечити прокачування каспійської нафти в польські міста Плоцьк і Гданськ, в чому в першу чергу зацікавлені країни Центральної Європи і Прибалтики. При цьому напередодні саміту посол Польщі в Україні Яцек Ключковський заявив, що Польща почне добудову нафтопроводу Одеса–Броди на своїй території тільки тоді, коли Україна остаточно відмовиться від реверсного використання нафтопроводу, і зажадав конкретних кроків в цьому напрямі. За його словами, зараз навіть без добудови нафтопровід може постачати нафту в аверсному режимі. Нагадаємо, що раніше двом країнам не завжди вдавалося дійти  згоди щодо газових питань. Зокрема, коли українці запропонували полякам погоджено підняти тарифи на прокачування газу, поляки фактично відмовилися від цього.

Разом з тим проект нафтопроводу Одеса–Броди–плоцьк підтримується в ЄС, про намір якого вкласти 2,5 млрд. дол. в модернізацію газотранспортної системи України стало відомо на саміті. Зацікавленістю в нім пояснюється і присутність на саміті президента Азербайджану Ільхама Алієва, за словами якого мова йде про створення енергокоридору, який пов'яже Каспій з Балтикою. При цьому, на думку експерта Ільхама Шабана, Баку збирається брати участь в цих проектах не тільки як постачальник вуглеводневої сировини. Накопичені нафтодолари країна вже з вигодою вкладає в інвестиційні проекти в Туреччині і Грузії. Тепер Азербайджан вирішив дістати доступ і на український ринок і тому прийняв пропозицію Віктора Ющенка про будівництво нового нафтопереробного заводу в Україні. Крім того, Баку погодилося постачити Україні 470 тис. тонн каспійської технологічної нафти для закачування в нафтопровід Одеса–Броди, який планується перевести в аверсний режим роботи вже в цьому році. Казахстан також готовий транспортувати свої енергоресурси через нафтопровід Одеса–Броди.  

Проте життєздатність нового союзу викликає сумніви у експертів. У Москви останнім часом не дуже хороші відносини з Києвом і Тбілісі, водночас з рештою учасників саміту у російської сторони маса спільних проектів, вважає аналітик «Фінам» Костянтин Рейлі. «Саме тому, як мені здається, до реалізації узгоджених цін на транспортування нафти не дійде», – підкреслив експерт, припустивши, що, навіть якщо механізми для узгодженого диктату цін на прокачування вуглеводнів можуть бути знайдені, навряд чи вони будуть реалізовані на практиці. «Причина проста – у багатьох країн – учасниць зустрічі в Києві є спільні проекти з Росією. Тому вони навряд чи сваритимуться з «Газпромом» і Москвою», – пояснив Рейлі, додавши, що Москва шукає альтернативних шляхів прокачування своїх енергоносіїв, і Україна може залишитися біля  розбитого корита. «Цілком можливо, що подібні дії Києва – це спроба знизити для себе ціни на газ на майбутній рік, підсиливши свою переговорну позицію. У короткостроковій перспективі це дійсно може принести Києву певні дивіденди, але в довгостроковому плані швидше за все вони програють», – сказав експерт, зазначивши, що при підвищенні тарифів на транспортування новий тягар ляже не на європейських покупців, а на «Газпром», оскільки російська корпорація – не єдиний постачальник вуглеводнів на ринку. «В цьому разі витрати організації швидше за все збільшаться, але надалі «Газпром» знайде спосіб їхньої компенсації», – припустив Рейлі.

Ціна на газ в європейських контрактах прив'язана до цін на нафту. При цьому вартість прокачування вуглеводнів також відповідає європейським нормам, нагадав директор Інституту національної енергетики Сергій Правосудов. «Не думаю, що «Газпром» сильно чинитиме опір, якщо в рамках існуючих правил відбудеться якесь підвищення. Водночас не думаю, що Україна та інші держави, що підписали Київську декларацію, об'єднаються і піднімуть ціни на транспортування газу в п'ять разів вище за європейські. Зараз вони діють за логікою: ціна на газ нижча, і тарифи на прокачування нижчі», – сказав експерт. На його думку, підвищені тарифи на транспортування вуглеводневої сировини стануть причиною подорожчання блакитного палива для європейських покупців. Причому це торкнеться як країн, що підвищили тарифи, так і держав, які знаходяться далі по трубі.

«Представники «Газпрому» кажуть так: зараз ви отримуєте вуглеводні за нижчими цінами – будьте ласкаві надавати знижені тарифи на прокачування сировини. Проте в недалекому майбутньому російський монополіст має намір довести ціни до європейського рівня, що буде цілком логічно», – підкреслив експерт. При цьому, на його думку, ще не було в світі таких прецедентів, коли декілька держав домовлялися і підвищували тарифи на прокачування. «Це просто з розряду божевілля, самі європейці скажуть: хлопці, досить нісенітницею займатися», – вважає Правосудов.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах