Головна
 

НИ: Великий вирок

5 червня 2008, 08:33
0
6

Учора Державна дума прийняла звернення до Дмитра Медведєва з пропозицією розірвати так званий Великий договір з Україною, у випадку якщо ця країна буде форсувати свій вступ у НАТО, пишуть журналісти Роман Доброхотов та Яна Сергеєва у статті в російському виданні Новые известия.

Звернення аж ніяк не покращить атмосферу візиту в Росію Віктора Ющенка, який починається сьогодні. Якщо російський президент підтримає парламентаріїв, це може привести до згортання відносин і до розпалення територіального конфлікту між двома країнами.

Термін дії Російсько-українського договору про дружбу і співробітництво 1997 року (так званий Великий договір) закінчується цієї осені, але продовжувати його російські депутати не хочуть. На їхню думку, яка виражається в зверненні парламенту до президента, у своєму прагненні приєднатися до НАТО Київ порушує шосту статтю договору. У ній йдеться, що Україна і Росія «зобов'язуються не укладати з третіми країнами жодних договорів, спрямованих проти іншої сторони». При цьому «жодна зі сторін не допустить також, щоб її територія була використана на шкоду безпеки іншої сторони». Оскільки Північноатлантичний альянс у свідомості російських парламентаріїв асоціюється з погрозою безпеки, дружба і співробітництво з Україною надалі неможливі. Депутати не приховують: цілісність і непорушність кордонів, підтверджені в договорі, можуть бути поставлені під сумнів.

Оборона Севастополя

Ініціатор звернення до президента, заступник голови думського комітету зі справ СНД Костянтин Затулін запевнив «НИ», що його не турбує загроза ескалації територіального конфлікту в Криму: «Годі боятися, нехай вони нас самі бояться, – гнівається депутат. – Вони постійно б’ють нас по носі – те бандерівців нагороджують, то годинник ставлять, який відраховує дні до виходу із Севастополя нашого флоту. Який у нас може бути договір про дружбу і співробітництво, якщо з владою України немає давно вже ні того, ні іншого?» Щоправда, депутат зазначає, що Росія не буде висувати територіальних претензій, але от самі жителі Криму після закінчення дії договору, на його думку, піднімуть це питання. З боку України можуть з'явитися зустрічні претензії. Так, депутати Блоку Юлії Тимошенко вже заявили, що якщо Росія вийде з Великого договору з Україною, офіційний Київ буде розглядати як незаконне продовження базування Чорноморського флоту в Севастополі. «Депутати партії Тимошенко що завгодно можуть говорити про наш флот, але його перебування в Севастополі регламентується зовсім іншим договором і гарантоване до 2017 року», – обурено відповідає на ці претензії Костянтин Затулін.

Сама ж Юлія Тимошенко зберігає спокій і закликає «шукати позитиви, а не негативи в співробітництві». На її думку, нашим країнам треба пишатися «об'єднуючими досягненнями». Як приклад пані Тимошенко навела недавню перемогу в кубку УЄФА російського «Зеніту», капітаном якого є українець Олександр Тимощук.

Заспокійливі промови українського прем'єра пролунали дуже доречно, тому що ситуація довкола Севастополя стала розжарюватися. Головком ВМФ Росії Володимир Висоцький заявив про те, що угода з Україною дає Москві можливість збільшити число кораблів на базі Чорноморського флоту з 35 до 100, а МЗС України, зі свого боку, учора спростував цю заяву. Що може відбутися, якщо Росія почне вводити нові військові кораблі на базу, залишається тільки здогадуватися.

Візи повертаються?

Севастополь – не єдина болюча точка. Великий договір установлює також принцип вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили між нашими країнами. Якщо договір буде розірвано, це може стати ударом по економіці обох країн.

Щоправда, безвізовий режим між нашими країнами підтверджується іншою угодою, підписаною того ж 1997 року, тому припинення дії Великого договору не має автоматично робити візи обов'язковими. Але не можна виключати, що за скасуванням одного договору піде і скасування іншого. Це залежить лише від того, наскільки серйозні наміри російського керівництва.

З одного боку, нинішнє звернення парламентаріїв було прийнято переважною більшістю (408 голосів) і практично без обговорень, наче це було рішенням, «спущеним зверху». Близькі до Кремля політологи також підтверджують, що російський президент не розійдеться в думці з парламентаріями. «Я думаю, що президент солідарний з депутатами і підтримає таку постановку питання, – розповів «НИ» глава Фонду ефективної політики Гліб Павловський. – Україна має зрозуміти, як вона ризикує у випадку свого приєднання до плану зі вступу в НАТО».

З іншого боку, майже одноголосне голосування без попередньої дискусії стало останнім часом розповсюдженою практикою навіть по «непрохідним» питанням (як, наприклад, відбулося з поправкою в закон про ЗМІ). Тим більше, урядові рішення з міжнародних питань «спускаються в Думу» звичайно через комітет з міжнародних справ, а його глава Костянтин Косачов, як удалося з'ясувати «НИ», взагалі не був в курсі тексту звернення.

З тим, що заява парламентаріїв – не початок повного розриву з Україною, погоджується і голова комітету з міжнародних справ Ради Федерації Вадим Густов. Сенатор добре пам'ятає, як підписувався цей договір, – він тоді був віце-прем'єром і брав участь у переговорах. Думці запросили його на вчорашні слухання, але він не поїхав. «Я не вважаю, що потрібно розривати Великий договір, – розповів пан Густов «НИ», – Замість того щоб підливати вогонь в українські політичні чвари, краще б ми запропонували Україні який-небудь конструктивний варіант розширення економічного співробітництва. Тим більше що в нас немає іншого шляху – Україна ще мінімум років 15 буде транзитером нашого газу в Європу, і конфлікти нам не потрібні».

Задоволених не знайшлося

Як це часто трапляється, жодна з українських партій не зрозуміла ініціативу російських думців.

«Якщо Москва вирішила піти на створення конфліктної ситуації, то їх не зупинити, – заявив «НИ» член фракції «Наша Україна-Народна самооборона» Роман Зварич. – Але мені хотілося б довести до відома росіян, що Росія зараз співпрацює з НАТО по 19 програмам, а Україна тільки по п'ятьох».

«Великий договір для України означає не менше, ніж для Росії, – запевняє «НИ» член фракції Блоку Литвина Оле Зарубінський. – Нинішній шантаж – це просто негарно. Не можна зв'язувати денонсацію договору з Планом щодо членства в НАТО, це просто юридично некоректно».

«Договір про партнерство – це основа рівноправного й ефективного співробітництва, – заявив «НИ» голова комітету Верховної ради з іноземних справ Олег Білоус. – Для України він означає гарантії, що повинна давати Росія як ядерна держава нам, тим, хто добровільно відмовився від свого ядерного потенціалу. Заява Держдуми з рекомендацією президентові Росії розірвати Великий договір – це велика міжнародна провокація. Спроба шантажу і тиску». Проте, пан Білоус не вірить, що Дмитро Медведєв і верхня палата парламенту підуть на цю провокацію.

«Великий договір – це основа договірної бази співіснування з нашим основним сусідом і стратегічним партнером, – погоджується депутат від Партії регіонів Тарас Черновіл. – Розірвати його означає підвісити в повітрі усі взаємини і поставити себе на межу постійного, перманентного конфлікту. У юридичному плані заява Держдуми – некоректна і безглузда. А звернення до президента свідчить про те, що це винятково акт політичного залякування».

«За НАТО агітує Держдума»

Українські депутати особливо здивовані російській заяві ще і тому, що жодних особливих «форсованих кроків» у країні не спостерігається. З російських ЗМІ та політичних виступів випливає, що українська влада «обробляє свідомість» населення агітацією за НАТО. Справді, уряд недавно прийняв рішення про виділення 40 млн. гривень на програму інформування населення про Північноатлантичний альянс. Однак у публічному просторі – на вулицях, у ЗМІ – Натовської агітації наразі не зауважують навіть противники президента Ющенка. «Я не бачу серйозної агітації за НАТО, – заявив «НИ» той же Тарас Черновіл, який, як він зізнався, не є ні запеклим прихильником альянсу, ні його противником. – Якби була гарна, мудра агітація, були б представлені всі плюси від вступу України в НАТО, можливо, я б став прихильником цієї ідеї. А зараз інформаційна робота дорівнює нулеві. Сьогодні за НАТО українців агітують Держдума і Юрій Лужков».

«ПОЛОВИНА МЕНЕ ХОЧЕ В НАТО, А ІНША ПОЛОВИНА СУМНІВАЄТЬСЯ»

Судячи з думки пересічних жителів Києва, в Україні «масової агіткампанії за НАТО» не видно. «Ну так, якось я бачила кілька плакатів, але мене це мало цікавить», – пригадує дев'ятнадцятирічний продавець піратських DVD Валя. Більшість і плакатів не бачили. Проте своя думка про Північноатлантичний альянс, звичайно, у кожного киянина є, а в деяких цих думок навіть кілька, причому суперечливих: «Я, як уся наша країна: половина мене хоче в НАТО, а інша половина сумнівається, чи варто, – мордується безробітний кінорежисер Анатолій, який представився як «сорокарічний лузер». А от 30-річному водієві маршрутки «усе ясно, як божий день»: «НАТО виступило на боці Грузії в її конфлікті з Росією. І відразу депутати Держдуми – хрясь по Україні! Мовляв, тільки суньтеся в НАТО, ми вам кисень разом з газом і перекриємо. Політика. Хоча я особисто – за альянс».

Студентки Національного економічного університету не менш категоричні: «Так я б сьогодні проміняла дружбу з Росією на вступ у НАТО! Краще бути частиною НАТО, ніж окраїною Росії, яка постійно влазить у справи нашої країни. Їхні політики говорять, що Україна – це взагалі не країна. Я, коли це почула, була просто шокована», – заявила «НИ» майбутній фінансист Олена. Її подружка Аня таку позицію повністю підтримує: «Україна завжди була для Росії частиною її самої. Як на мене, краще бути повноправним членом НАТО, ніж частиною Росії – це для нас важливіше. А дружні відносини все одно залишаться».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах