Головна
 

ВН: Конотопська гра

17 червня 2008, 00:12
0
9

Український Президент шанує гетьмана, якого в Росії називають зрадником, пише російське видання Время новостей

Росія і Україна, які мають розбіжності з багатьох питань сучасності, сперечаються ще і про події давно минулих днів. Український Президент Віктор Ющенко знаходить в історії все нові приводи для національної гордості. Але в Москві вважають, що українські трактування історичних подій носять упереджений характер.

Днями МЗС Росії і України обмінялися гострими заявами з приводу битви, що сталася аж в червні 1659 року. Йдеться про Конотопську битву, 350-річчя якої український Президент постановив широко відсвяткувати в 2009 році. Українці пишаються тим, що в тій давній битві разом з поляками і кримськими татарами отримали перемогу над російським військом на чолі з воєводою Олексієм Трубецьким.

Віктор Ющенко підписав указ про святкування ювілею Конотопської битви в березні цього року. Підготовка до урочистостей триває повним ходом, на що і звернув увагу МЗС Росії, в якого те, що відбувається «викликає подив і жаль»: «З якою завзятістю, гідною кращого застосування, деякі сили на Україні намагаються вишукати в загальній історії, дійсно складній і місцями суперечливій, події і персонажі, примітні лише тим, що вони якось були спрямовані проти Москви, проти Росії, проти росіян”

МЗС України тут же відповів, що це внутрішнє питання країни, а святкування не спрямовані проти якої-небудь держави. Але в Москві наполягають, що українці піднімають на щит такі імена і дії, яких в інших умовах можна було б і посоромитися. І кривава битва Конотопська - тому приклад, адже, на думку росіян, вона сталася через чергову зраду чергового гетьмана, який порушив клятву вірності Москві, намірившись включити частину українських земель, що називалися Великим князівством Російським, до складу Речі Посполитої. МЗС Росії нагадав, що гетьман Іван Виговський завершив життєву дорогу зовсім не героїчно - у жовтні 1659 року козаки  змусили втекти до Польщі, де через п'ять років вже поляки звинуватили його в зраді і стратили: «Ігри з історією, особливо з націоналістичною підосновою, ніколи ще ні до чого хорошого не приводили».

Конотопська битва не єдина історична подія, до якої звертається Президент Ющенко. Він розпорядився відзначити в липні 2009 року, відразу після конотопського ювілею, 300-річчя Полтавської битви. І хоча в липні 1709 року російська армія під командуванням Петра I розгромила шведів, що збиралися дістатися до Москви, українці вважають своїм національним героєм гетьмана Мазепу, що виступив тоді в союзі з шведами.

З персонажів пізнішої історії, якими пишається сьогодні Україна - Роман Шухевич, один із засновників Української повстанської армії, що співпряцювала в роки Другої світової війни з гітлерівцями. У жовтні 2007 року Президент Ющенко надав йому звання «Героя України».

Іван Виговський – фігура не менш скандальна і суперечлива. Українським гетьманом він був в 1657-1659 роках. Будучи наступником Богдана Хмельницького, при якому в 1654 році сталося возз'єднання українського і російського народів, Іван Виговський, проте, вирішив порвати з Москвою. У 1658 році він уклав Гадяцький договір з Польщею. Цей документ передбачав входження центральних частин України в польсько-литовську державу на правах автономії. Але козаки і українські селяни дуже ненавиділи польських магнатів, і Гадяцькому договору не судилося набути чинності.

Ось тут-то і почалися неприємності Виговського з Москвою. Гетьман спробував вигнати московського воєводу з Києва, але це йому не вдалося. Московська влада ж оголосила гетьмана зрадником і наказала козакам вибрати нового предводителя. Правда, на перших порах Москва намагалася домовитися. Як пише відомий український історик Михайло Грушевський в Ілюстрованій історії України, московський уряд, взнавши про договір Виговського з Польщею «так розгубився, що готовий був відступити від своєї політики»: «Воєводі Трубецькому було наказано почати переговори з Виговським, обіцяти йому пробачення всього, що сталося, і всякі поступки - навіть вивести воєводу з Києва, якби Виговський цього вимагав. Але Виговський не вірив вже в московську щирість».

Тоді Москва вирішила покарати норовистого гетьмана. Дві сили зійшлися під Конотопом 29 червня 1659 року. У Виговського було 25 тис. козаків. На його стороні також виступили 30 тис. воїнів кримського хана Мехмеда Гирея і 3800 чоловік польського загону Анджея Потоцкого. У московітів воїнів було більше - від 100 до 150 тис., але з ряду причин багато хто з них не взяв участі в бою.

Передбачається, що росіяни, які зазнали поразки,  втратили тоді не менше 30 тис. людей, а українці і їхні союзники - у три рази менше. Багато росіян потрапили в полон і опинилися в неволі в Криму. Український літописець Самійло Величко повідомляє, що князь Семен Пожарський, «розпалений гнівом, вилаяв кримського хана за московським звичаєм і плюнув йому між очі. За це хан розлютився і велів тут же перед ним відрубати князеві голову».

В ознаменування тієї перемоги в лютому цього року в українському селі Шаповалівка, що на місці побоїща, були встановлені хрест і каплиця. Там же відкрили музейну експозицію Історія Конотопської битви 1659 року.

За іронією долі Конотопська битва ослабила авторитет самого Виговського. Козаки і селяни були проти його союзу з поляками. Кримські татари - союзники гетьмана - нещадно грабували українські поселення, породжуючи в народі ненависть. Проти гетьмана виступило і православне духівництво. Виговський втік до Польщі, де був розстріляний в 1664 році за звинуваченням в зраді і допомозі місцевим повстанцям.

«Подія, яка сталася 350 років тому, вимагає детальнішого вивчення, - сказав «Времени новостей» декан факультету гуманітарних наук Києво-Могилянської академії доктор історичних наук Віталій Щербак. - Ця битва така важлива для нас сьогодні тому що, перегортаючи сторінки історії, ми все-таки повинні звертати увагу і на ті події, які з різних причин замовчувалися або фальсифікувалися. Так було потрібно різним режимам, які панували на нашій землі». «Україна лише починає вставати на дорогу незалежності. І така подія як Конотопська битва є важливою для патріотичного виховання підростаючого покоління і для повернення до правдивих сторінок історії. Але це не для того, щоб робити що-небудь в пику Москві. Необхідно займатися своїми справами» -- упевнений співрозмовник «ВН».

Інший київський філософ і журналіст, Віталій Пономарьов, в інтерв'ю "ВН" також відмітив, що ця битва "важлива для історичної пам'яті українців", до того ж цікавитися цією подією в Україні стали зовсім "не сьогодні". На підтвердження своїх слів історик послався на  ту ж таки Українську повстанську армію: «Головком УПА Клим Савур в одному зі своїх наказів по армії наказував розповідати бійцям не лише про поразки українців, але і про Конотопську битву».

«Інтерес до битви в наші дні можна пояснити тим, що гетьман Іван Виговський розірвав переяславську угоду з московським царством і уклав договір з польсько-литовською державою. Іншими словами, сталася переорієнтація України зі сходу на захід. До того ж поразка під Конотопом - одна з небагатьох, які визнає сама Росія. Таким чином, ця битва є важливою подією для українців, кримських татар і росіян», - упевнений Пономарьов.

У Росії, проте, інший погляд і на результати битви, і на указ Віктора Ющенка з розмахом відзначити цей ювілей. За  словами заступника директора Інституту загальної історії АН Віктора Іщенка, Конотопська битва "не найвдаліший вибір", який пояснюється тим, що українському Президентові потрібно знайти в історії "хоч яку-небудь звитяжну війну": "Але головна заслуга в тій перемозі належить військам хана Гирея".

В даний час Конотоп - це невелике містечко в Сумської області України недалеко від кордону з Росією. Протягуючи українським митникам і прикордонникам документи на перевірку перед пересіченням кордону з Росією, пасажири швидких поїздів і експресів навряд чи здогадуються, що в цих місцях українські козаки зробили першу значиму спробу здобути  незалежність від Росії. Тоді українці так і не змогли скористатися плодами перемоги.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах