Головна
 

ВВС: Прагнення України до НАТО буде все сильнішим?

20 червня 2008, 03:27
0
5

Що мають на меті члени делегації і які перспективи вступу України до альянсу? На ці питання відповідає оглядач Бі-Бі-Сі Костянтин Еггерт, який впродовж багатьох років займається освітленням подій, пов'язаних з НАТО.

Представники 26 країн НАТО продовжують поїздку українськими регіонами. У вівторок делегація на чолі з генеральним секретарем альянсу Яапом де Хооп Схеффером відвідала Львів, Харків і Дніпропетровськ.

Питання: У Москві недавні заяви Схеффера знову зустріли неприхильно, хоча  цього разу він відзначив, що на території України не буде військових баз?

Костянтин Еггерт: Це тема, на яку російські політики реагують дуже гостро. Всі військові об'єкти країни, яка вступає до НАТО, автоматично перетворюються на бази НАТО, оскільки ця країна - член альянсу. Зазвичай російські політики говорять: "Ви знаєте, Горбачову обіцяли, що не буде поширення інфраструктури НАТО на НДР, а вона сталася". Тому це не та річ, яка може пом'якшити позицію Москви.

Москва займає принципову позицію, що вступ України до НАТО серйозно зіпсує двосторонні стосунки. Інша справа, що критики російської позиції говорять, що чим жорсткішу риторику чують українські політики з Росії, тим більше схильні вони якраз замислюватися про вступ до НАТО.

Питання: Недавно віце-прем'єр Сергій Іванов говорив про введення візового режиму між країнами, про переривання контактів на рівні військово-промислового комплексу і обіцяв 33 єгипетські страти...

К.Е.: Це постійна тема у висловлюваннях російських політиків. Багато хто чекав, що станеться якесь пом'якшення цієї позиції після вступу на посаду президента Дмитра Медведєва. Цього не сталося. Російський політичний клас вважає за краще говорити про своє неприйняття розширення НАТО як про свою принципову зовнішньополітичну позицію.

Інша справа, що при цьому парадоксальним чином Росія залишається членом ради Росія-НАТО в Брюсселі, в якій вона, ймовірно, повинна з НАТО співпрацювати, і ця співпраця навіть ведеться, наприклад, на рівні МНС.   Але абсолютно очевидно, що для російського політичного класу вступ України до НАТО буде сприйнятий як чутлива політична поразка.

Проте моє особисте відчуття, у тому числі і від поїздок по Україні, в тому, що рух у бік альянсу поступово набуває своєї власної логіки і із зміною поколінь ці прагнення будуть зміцнюватися, а не слабшати.  

Питання: Щоб перекласти українську армію на рейки НАТО, буде потрібно дуже багато часу і грошей. Чи впорається Україна?

К.Е.: Насправді твердження про затратність не зовсім справедливе, якщо не говорити про тотальне переозброєння, яке займає роки. Частина армій країн, що вступили до НАТО останніми роками, наприклад Болгарії або Румунії, не набагато краща за українську. Румуни переклали свою армію на тотально професійну основу лише з 1 січня минулого року. У Болгарії цього взагалі ще не сталося. Армії цілої низки країн як і раніше укомплектовані радянською зброєю.

Головне для початку інтеграції до військової структури НАТО - це політичний момент. Це прозорість військового бюджету, підзвітність військового відомства парламенту і взагалі цивільним властям, виразна військова доктрина і структура озброєних сил, і цілий ряд речей, пов'язаних із зв'язком.

Комунікації повинні підтримуватися на єдиному стандарті. Є цілий ряд речей, пов'язаних з ППО, особливо з пізнавальними системами свій-чужий, і знання англійської мови – спершу як мінімум офіцерським корпусом. Це все-таки не тотальне переозброєння. З точки зору перших кроків – це те, що потрібно для початкового рівня перебування в альянсі. І план дій відносно членства в НАТО якраз і веде будь-яку країну ось  цим шляхом.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах